 |
|
Норми часу та їх класифікація.
Норма часу Нч - це кількість робочого часу (в людино-годинах, людино-хвилинах), об'єктивно необхідного для виконання конкретної роботи (операції) робітником (бригадою робітників) за певних організаційно-технічних умов.
У норму часу входить тільки нормований час. Вона складається з таких елементів:
· ОП — затрати оперативного часу. Норма оперативного часу Топ включає основний час і неперекривну частину допоміжного часу;
· ОБ — витрати часу на обслуговування робочого місця;
· ВОП — перерви на відпочинок і власні потреби – це сумарна кількість часу регламентованих перерв, встановлюваних на зміну;
· ПР –– регламентовані перерви з організаційно-технічних причин;
· Пз — витрати підготовчо-завершального часу.
Усі складові частини норми часу подаються в одному масштабі вимірювання (хвилинах, годинах).
Перші елементи утворюють так звану норму штучного часу (1 шт):
Норма штучного часу Тшт — це сумарний час (за винятком підготовчо-завершального), необхідний для виготовлення одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов. Норма штучного часу є складовою частиною норми часу Нч. У серійному виробництві, коли деталі на механічну обробку запускаються партіями, спочатку розраховують норму штучного часу на одну деталь чи операцію:
Щоб від норми штучного часу перейти до повної норми Нч, яка є основною планово-обліковою одиницею, треба до штучного часу додати час підготовчо-завершальної роботи, розрахований на одну деталь або операцію.
Норма штучно-калькуляційного часу Тшк- це повна норма часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов. В умовах масового виробництва підготовчо-завершальний час не враховують під час розрахунку норми часу, оскільки питома вага цієї категорії затрат часу в загальному балансі робочого часу незначна. Тому склад норми часу в масовому виробництві збігається зі структурою норми штучного часу.
Повна, або розгорнута, формула норми штучно-калькуляційного часу має такий вигляд 
На практиці часто об'єднують основний і допоміжний час, час організаційного і технічного обслуговування, час на відпочинок та особисті потреби. У серійному та індивідуальному виробництві час регламентованих перерв Тпр, як правило, відсутній. Тоді формула штучно-калькуляційного часу набуває спрощеного вигляду: 
.
Якщо деталі запускаються у виробництво партіями, тоді підготовчо-завершальний час дається на партію, а штучно-калькуляційний час на одиницю продукції становить суму штучного і підготовчо-завершального часу у тій кількості, в якій він припадає на кожну одиницю заготовок або деталей певної партії. У цьому випадку норму часу розраховують як за формулою:
, де Н.Тшк — норма часу; п — кількість виробів у партії, шт.; Тшт — норма штучного часу, хв.; Тпз — норма підготовчо-завершального часу на партію.
Норма часу на партію виробівТпар — сумарний час виготовлення партії виробів за певних організаційно-технічних умов. Ця норма вживається у серійному виробництві, коли вироби запускаються у роботу не поштучно, а партіями: 