Психолого-педагогічний супровід учнівського самоврядуванняСтр 1 из 2Следующая ⇒
Важливу роль у діяльності органів учнівського самоврядування відіграють дорослі. Співпрацюючи на правах партнерів, консультантів, координаторів, педагоги рішенням педагогічної ради закріплюють за кожною підструктурною ланкою (комісією, програмою, проектом, напрямом діяльності тощо) педагога-консультанта чи педагога-координатора, які: • надають методичну, консультативну та практичну допомогу у вирішенні того чи іншого питання; • контролюють дотримання учасниками учнівського самоврядування правил законності, субординації, реальності прийнятих рішень; у разі наявності серйозного зауваження щодо законності чи реальності прийнятого рішення виносять це питання на перегляд і обговорення загальними зборами чи наступним у структурі керівним органом учнівського самоврядування. Основними завданнями педагогічного супроводу учнівським самоврядуванням є: визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів; • передавання учням досвіду організаторської роботи та навчати їх організаторської майстерності; залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі; надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги. Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов: усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування; чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ; організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо); організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо); розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо. Педагогічна допомога,а не контроль за діяльністю суб’єктів учнівського самоврядування. Цей принцип передбачає забезпечення реальних прав і обов’язків учасників самоврядування; цілеспрямоване навчання організаторів шкільного життя необхідним для цієї справи умінням та навичкам, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів, реагування на будь-яку активність з боку учнів. Педагогічна допомога учнівському самоврядуванню — це: • забезпечення реальних прав і обов'язків органів самоврядування; • шанобливе ставлення до думки та рішень учнівського колективу; • кваліфікована тактовна допомога; • цілеспрямоване навчання учнів уміння організувати життя учнівського колективу. Консультанти та координатори мають також інші функції, зокрема: • проведення навчання активу; • колективні та індивідуальні інструктажі для організаторів конкретних ділянок роботи; • підбір необхідної літератури, методичних матеріалів для самоосвіти дітей (молоді) з метою практичного застосування опрацьованого матеріалу в реалізації планів, проектів, заходів; • допомога у правильному оформленні необхідних документів, сценарних планів тощо; • посередницька робота між органами дитячого самоврядування та керівниками державних, недержавних структур, адміністрацією навчального закладу. Методична рада вчителів-консультантів на чолі з директором має визначити єдину принципову лінію взаємодії педагогів та учнів. Адміністрація навчального закладу, координатори діяльності органів учнівського самоврядування не мають права самостійно, без узгодження з учнівським активом приймати рішення, пов'язані з діяльністю органів учнівського самоврядування. Під час спільної організації життєдіяльності членів колективу свого закладу відбувається практичне навчання, розвиток, удосконалення та виховання обох сторін — учасників цього процесу: педагогів (зацікавлених дорослих) та дітей (молоді). Але досягаються хороші результати такої співпраці лише тоді, коли дорослі та діти взаємно довіряють та підтримують один одного; дотримуються моральних та етичних норм; спільно шукають найоптимальніші шляхи вирішення конкретних питань; постійно зустрічаються та дискутують за «круглим» столом; залучають відповідно до своїх знань, умінь, інтелектуального розвитку та наявності організаторських здібностей дітей, починаючи з молодшого шкільного віку; усвідомлюють свою причетність до результатів діяльності і значущості спільної справи тощо. Найскладнішим у процесі організації співпраці дітей (молоді) та дорослих є зміна психологічних установок, позицій, поглядів. Дорослим дуже важко позбутися опіки над дітьми, піднятися до рівня партнерських стосунків. А молодим та юним треба навчитися не чекати підказок, нагадувань, виконання замість них певних ділянок роботи, а поступово ставати розумними господарями свого закладу, організації, власного життя. З метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів учнівського самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, центрів, комітетів, міністерств тощо. Кожен, кого цікавить активна громадська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, познайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у ЗМІ. Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів. Школа лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді може працювати як: - щомісячні засідання школи; - гурток у загальноосвітньому чи позашкільному навчальному закладі; - форма проведення районного, міського або обласного збору лідерів учнівського самоврядування. Хочу навести вам зразки планів роботи школи навчання лідерів, які можуть стати вам у нагоді. (ЗОШ №34, 37). На заняттях учні знайомляться з основами планування, видами плану, вивчають питання організації, підготовки та проведення заходів, акцій, теорію лідерства, соціальне проектування тощо. Вам у цьому можуть допомогти такі книги «Мистецтво жити в громаді» тощо Уміння раціонально організувати індивідуальну діяльність є передумовою розвитку колективної організованості. Саме активні методи, ділові та предметні, мотиваційні, пов'язані з моделюванням вірогідної поведінки; функціональні, на основі яких можна узагальнювати і систематизувати знання; організаційно-діяльнісні та рольові ігри дають змогу створювати ситуації успіху. Можемо запропонувати практичний матеріал для розвивання у школярів організаторських умінь. Під час заняття «З чого починати спільну справу» можна запропонувати таку пам 'ятку (розроблену разом з учителем): • визначте мету справи, сформулюйте завдання; • складіть план роботи; • запам'ятайте: кожна справа потребує часу більше, ніж здається на перший погляд; • знайдіть собі заохочувальний стимул: він допоможе зробити те, чого не хочеться; • кажіть собі «ні» (вчіться вибирати головне); • вчіться говорити собі «пора» (обміркувавши ситуацію, не зволікайте і одразу беріться до справи); • починайте з головного: встановіть, що саме для вас найважливіше, і виконуйте; • доводьте справу до кінця; • раціонально плануйте свій час. Проводячи «Тиждень колективного планування», для аналізу колективних справ можна вдатися до певного алгоритму: • що зроблено (що планувалося); • для кого (для себе, свого класу, школи); • з якою метою (цілі, завдання); • актуальність справи; • хто брав участь (організатор і виконавець); • оформлення і реклама; • що вийшло вдало і чому; • що не вдалося і чому. Анкета Прізвище, ім'я, клас. 1. Як ти вважаєш, чи є у тебе якості організатора? Які саме? 2. Ти частіше буваєш організатором справи чи виконавцем? 3. Чого тобі бракує, щоб бути хорошим організатором? 4. Кого в класі ти вважаєш здібним організатором? Чому? 5. Яку справу ти хотів би організувати в класі, школі?
Поради консультантам учнівського самоврядування:
1. Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є: • послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі; • реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу; • обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та організація його життєдіяльності; • забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків. 2. Виховний ефект самоврядування залежить не тільки від його форм, а й від дотримання демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов: • активної дії такої форми демократії, як загальні збори; • змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців; • реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі; • періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи; • самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування; • наділення учнів реальними правами та обов'язками. 3. Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!" Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу. Усі діти, які пройдуть навчання у Школі лідерів, стануть міцною, надійною командою для діяльності органу учнівського самоврядування у вашому навчальному закладі.
Література: Доценко Т.М. Організація навчання лідерів. Єрмакова І.Г. Учнівське самоврядування. Мистецтво шкільного самоврядування, упорядник М. Голубенко, бібліотека «Шкільного світу», 2004.
Розвиток лідерських якостей підлітків. Успішність лідера пов’язана з досягненням мети, яку поставив лідер, у конкретному виді діяльності, кар’єрі, професійній сфері, спорті, групі, суспільстві тощо. Тому лідерство треба розглядати у трьох основних та взаємопов’язаних напрямках: 1) у кар’єрі, управлінні та самоуправлінні (ділові лідери, лідери-організатори); 2) в різних областях знань, мистецтва та ремесла, професії (лідери-умільці, лідери-першопрохідці); 3) у суспільстві та соціальній творчості (соціальні лідери та лідери-вожаки); У структуру лідерських якостей входять наступні компоненти: * психологічний; * діяльнісний; * соціальний; * політичний; * генетичний. Ефективність здійснення організаторської діяльності пов’язана з рівнем розвитку організаторських якостей, до якого, крім відповідної спрямованості особистості, відносяться: - організаторське відчуття (психологічна вибірковість, практичний розум, такт); - здібність до емоційно-вольового впливу ( енергійність, вимогливість, ініціативність, критичність); - схильність до організаторської діяльності (інтерес та прагнення здійснювати ії); ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|