Здавалка
Главная | Обратная связь

Психолого-педагогічний супровід учнівського самоврядування



 

Важливу роль у діяльності органів учнівського самоврядування відіграють дорослі. Співпрацюючи на правах партнерів, консультантів, координаторів, педагоги рішенням педагогічної ради закріплюють за кожною підструктурною ланкою (комісією, програмою, проектом, напрямом діяльності тощо) педагога-консультанта чи педагога-координатора, які:

• надають методичну, консультативну та практичну допомогу у вирішенні того чи іншого питання;

• контролюють дотримання учасниками учнівського самоврядування правил законності, субординації, реальності прийнятих рішень; у разі наявності серйозного зауваження щодо законності чи реальності прийнятого рішення виносять це питання на перегляд і обговорення загальними зборами чи наступним у структурі керівним органом учнівського самоврядування.

Основними завданнями педагогічного супроводу учнівським самоврядуванням є:

визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів;

• передавання учням досвіду організаторської роботи та навчати їх організаторської майстерності;

залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;

надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.

Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:

усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;

чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;

організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);

організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);

розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.

Педагогічна допомога,а не контроль за діяльністю суб’єктів учнівського самоврядування. Цей принцип передбачає забезпечення реальних прав і обов’язків учасників самоврядування;

цілеспрямоване навчання організаторів шкільного життя необхідним для цієї справи умінням та навичкам, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів, реагування на будь-яку активність з боку учнів.

Педагогічна допомога учнівському самоврядуванню — це:

• забезпечення реальних прав і обов'язків органів самоврядування;

• шанобливе ставлення до думки та рішень учнівського колективу;

• кваліфікована тактовна допомога;

• цілеспрямоване навчання учнів уміння організувати життя учнівського колективу.

Консультанти та координатори мають також інші функції, зокрема:

• проведення навчання активу;

• колективні та індивідуальні інструктажі для організаторів конкретних ділянок роботи;

• підбір необхідної літератури, методичних матеріалів для самоосвіти дітей (молоді) з метою практичного застосування опрацьованого матеріалу в реалізації планів, проектів, заходів;

• допомога у правильному оформленні необхідних документів, сценарних планів тощо;

• посередницька робота між органами дитячого самоврядування та керівниками державних, недержавних структур, адміністрацією навчального закладу.

Методична рада вчителів-консультантів на чолі з директором має визначити єдину принципову лінію взаємодії педагогів та учнів.

Адміністрація навчального закладу, координатори діяльності органів учнівського самоврядування не мають права самостійно, без узгодження з учнівським активом приймати рішення, пов'язані з діяльністю органів учнівського самоврядування.

Під час спільної організації життєдіяльності членів колективу свого закладу відбувається практичне навчання, розвиток, удосконалення та виховання обох сторін — учасників цього процесу: педагогів (зацікавлених дорослих) та дітей (молоді). Але досягаються хороші результати такої співпраці лише тоді, коли дорослі та діти взаємно довіряють та підтримують один одного; дотримуються моральних та етичних норм; спільно шукають найоптимальніші шляхи вирішення конкретних питань; постійно зустрічаються та дискутують за «круглим» столом; залучають відповідно до своїх знань, умінь, інтелектуального розвитку та наявності організаторських здібностей дітей, починаючи з молодшого шкільного віку; усвідомлюють свою причетність до результатів діяльності і значущості спільної справи тощо.

Найскладнішим у процесі організації співпраці дітей (молоді) та дорослих є зміна психологічних установок, позицій, поглядів. Дорослим дуже важко позбутися опіки над дітьми, піднятися до рівня партнерських стосунків. А молодим та юним треба навчитися не чекати підказок, нагадувань, виконання замість них певних ділянок роботи, а поступово ставати розумними господарями свого закладу, організації, власного життя.

З метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів учнівського самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, центрів, комітетів, міністерств тощо. Кожен, кого цікавить активна громадська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, познайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у ЗМІ.

Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів.

Школа лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді може працювати як:

- щомісячні засідання школи;

- гурток у загальноосвітньому чи позашкільному навчальному закладі;

- форма проведення районного, міського або обласного збору лідерів учнівського самоврядування.

Хочу навести вам зразки планів роботи школи навчання лідерів, які можуть стати вам у нагоді. (ЗОШ №34, 37).

На заняттях учні знайомляться з основами планування, вида­ми плану, вивчають питання організації, підготовки та проведення заходів, акцій, теорію лідерства, соціальне проектування тощо. Вам у цьому можуть допомогти такі книги «Мистецтво жити в громаді» тощо

Уміння раціонально організувати індивідуальну діяльність є передумовою розвитку колективної організованості.

Саме активні методи, ділові та предметні, мотиваційні, пов'язані з моделюванням вірогідної поведінки; функціональні, на основі яких можна узагальнювати і систематизувати знання; організаційно-діяльнісні та рольові ігри дають змогу створювати ситуації успіху.

Можемо запропонувати практичний матеріал для розвивання у школярів організаторських умінь.

Під час заняття «З чого починати спільну справу» можна запропонувати таку пам 'ятку (розроблену разом з учителем):

• визначте мету справи, сформулюйте завдання;

• складіть план роботи;

• запам'ятайте: кожна справа потребує часу більше, ніж здається на перший погляд;

• знайдіть собі заохочувальний стимул: він допоможе зробити те, чого не хочеться;

• кажіть собі «ні» (вчіться вибирати головне);

• вчіться говорити собі «пора» (обміркувавши ситуацію, не зволікайте і одразу беріться до справи);

• починайте з головного: встановіть, що саме для вас найважливіше, і виконуйте;

• доводьте справу до кінця;

• раціонально плануйте свій час.

Проводячи «Тиждень колективного планування», для аналізу колек­тивних справ можна вдатися до певного алгоритму:

• що зроблено (що планувалося);

• для кого (для себе, свого класу, школи);

• з якою метою (цілі, завдання);

• актуальність справи;

• хто брав участь (організатор і виконавець);

• оформлення і реклама;

• що вийшло вдало і чому;

• що не вдалося і чому.

Анкета

Прізвище, ім'я, клас.

1. Як ти вважаєш, чи є у тебе якості організатора? Які саме?

2. Ти частіше буваєш організатором справи чи виконавцем?

3. Чого тобі бракує, щоб бути хорошим організатором?

4. Кого в класі ти вважаєш здібним організатором? Чому?

5. Яку справу ти хотів би організувати в класі, школі?

 

Поради консультантам учнівського самоврядування:

 

1. Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є:

• послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;

• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу;

• обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та організація його життєдіяльності;

• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків.

2. Виховний ефект самоврядування залежить не тільки від його форм, а й від дотримання демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов:

• активної дії такої форми демократії, як загальні збори;

• змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;

• реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;

• періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи;

• самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;

• наділення учнів реальними правами та обов'язками.

3. Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!"

Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу.

Усі діти, які пройдуть навчання у Школі лідерів, стануть міцною, надійною командою для діяльності органу учнівського самоврядування у вашому навчальному закладі.

 

 

Література:

Доценко Т.М. Організація навчання лідерів.

Єрмакова І.Г. Учнівське самоврядування.

Мистецтво шкільного самоврядування, упорядник М. Голубенко, бібліотека «Шкільного світу», 2004.

 

Розвиток лідерських якостей підлітків.

Успішність лідера пов’язана з досягненням мети, яку поставив лідер, у конкретному виді діяльності, кар’єрі, професійній сфері, спорті, групі, суспільстві тощо. Тому лідерство треба розглядати у трьох основних та взаємопов’язаних напрямках:

1) у кар’єрі, управлінні та самоуправлінні (ділові лідери, лідери-організатори);

2) в різних областях знань, мистецтва та ремесла, професії (лідери-умільці, лідери-першопрохідці);

3) у суспільстві та соціальній творчості (соціальні лідери та лідери-вожаки);

У структуру лідерських якостей входять наступні компоненти:

* психологічний;

* діяльнісний;

* соціальний;

* політичний;

* генетичний.

Ефективність здійснення організаторської діяльності пов’язана з рівнем розвитку організаторських якостей, до якого, крім відповідної спрямованості особистості, відносяться:

- організаторське відчуття (психологічна вибірковість, практичний розум, такт);

- здібність до емоційно-вольового впливу ( енергійність, вимогливість, ініціативність, критичність);

- схильність до організаторської діяльності (інтерес та прагнення здійснювати ії);







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.