Міжнародний конфлікт
Поняття «конфлікт», «розв’язання конфліктів», «попередження конфліктів», «врегулювання конфліктів» повсюдно вживаються в міжнародно-політичній сфері, соціології, психології, але набагато рідше в джерелах сучасного міжнародного права. Вживання терміна «конфлікт» у політології, на нашу думку, має бути обумовлено його загальним визначенням — ситуація граничного загострення існуючих суперечностей, що проявляються в поведінці сторін. Сторонами міжнародного конфлікту можуть бути суб’єкти: первинні — держави і нації і народи, що борються за своє самовизначення, а також вторинні — міжнародні організації, державні утворення, інші загальновизнані суб’єкти, а також особи у разі грубого порушення їх невід’ємних прав і свобод. Міжнародний характер конфлікту виводить внутрішній конфлікт за межі однієї держави і прямо або опосередковано зумовлює участь одного із суб’єктів міжнародного права у конфлікті в разі, якщо він виступає як носій публічних міжнародно-правових прав і обов’язків. Поняття «міжнародний спір» і «спірна ситуація» не є видами конфлікту, перетворення їх у конфлікт залежить від ступеня інтенсифікації суперечностей і характеру поведінки сторін. В основі «спірної ситуації» і «міжнародного спору» лежить суперечність, що не завжди наявна в конфлікті. Сторонами міжнародного конфлікту можуть бути усі суб’єкти, а не тільки держави і нації (народи), що борються за незалежність як первинні суб’єкти й на врегулювання спорів між якими завжди орієнтувалось сучасне міжнародне право. Враховуючи ці особливості під час розв’язання конфліктів, необхідно виходити з дещо іншої, на відміну від способів розв’язання міжнародних суперечок, запропонованих у ст. 33 Статуту ООН, методики, наукової та нормативної бази, міцної правової основи. У міжнародних конфліктах основними суб’єктами є переважно держави. Виходячи з цього виділяють: · міждержавні конфлікти; · національно-визвольні війни (одна зі сторін — держава), антиколоніальні, війни народів, проти расизму, проти урядів; · внутрішні інтернаціоналізовані конфлікти (держава — помічник однієї зі сторін на території іншої держави). Існує декілька типологій міжнародних конфліктів: залежно від кількості учасників — двосторонні і багатосторонні; за географією охоплення — регіональні і глобальні; за часом перебігу — коротко строкові і тривалі; за рівнем прояву ворожості — збройні і без застосування зброї та ін. Серед особливостей міжнародних конфліктів слід відзначити їх подвійний характер. Навіть за умов найжорстокішого збройного конфлікту існують елементи співробітництва (наприклад, обмін військовополоненими). Міжнародні конфлікти є ситуацією зі змішаними інтересами, у яких інтереси сторін водночас і збігаються, ірізняться. Види міждержавних конфліктів: · конфлікт ідеологій; · конфлікт через політичне панування; · територіальний конфлікт; · релігійний конфлікт. Міждержавний конфлікт часто реалізується у формі війни. Необхідно проводити чітку межу між війною і державним конфліктом. Військові конфлікти менш масштабні. Цілі — обмежені. Причини — спірні питання. Та ідеологічні суперечності між державами. Війни більш масштабні. Війна — стан усього суспільства, що бере участь в ній, військовий конфлікт — стан соціальної групи. Війна частково змінює подальший розвиток держави, військовий конфлікт може призвести лише до незначних змін. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|