Главная | Обратная связь

Соціальна комунікація

Соціальна комунікація (англ. social communica­tion) — це обмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо.

Цей обмін зумовлений цілим рядом соціально значущих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.

Можна виділити декілька основних підходів до розуміння сутності соціальної комунікації в сучасній науці. Зокрема, комунікація розглядається як:

· механізм, завдяки якому забезпечується існування та розвиток людських відносин, який включає в себе всі розумові символи, засоби їх передачі у просторі та збереження у часі (Чарльз Кулі);

· обмін інформацією між складними динамічними системами та їх частинами, які здатні приймати інформацію, накопичувати її та перетворювати (Аркадій Урсул);

· інформаційний зв’язок суб’єкта з тим чи іншим об’єктом {Мойсей Каган);

· спосіб діяльності, який полегшує взаємне пристосування лю­дей (Тамотсу Шибутані);

· акт передання інформації від мозку однієї людини до мозку ін­шої (Пол Сміт, Кріс Беррі, Алан Пулфорд);

· специфічний обмін інформацією, процес передання емоційного та інтелектуального змісту (Андрій Звєрінцев, Альвіна Панфілова).

Виділяють три основні (базові) функції соціальної комунікації.

1. Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній кому­нікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.

2. Експресивна функція визначає здатність соціальної комуніка­ції передавати оціночну інформацію про предмети або явища.

3. Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є за­собом, який спонукає людину до певної дії та реакції.

Комунікація походить від лат. communicatio — єдність, передання, з’єднання, повідомлення, пов’язаного з дієсловом communico — роблю спільним, повідомляю, з’єдную.

Поняття «комунікація» може вживатись у декількох зна­ченнях:

· соціальна комунікація, спілкування між людьми та іншими со­ціальними суб’єктами;

· телекомунікації, або зв’язок за допомогою технічних засобів;

· певна система, за допомогою якої забезпечують сполучення між віддаленими об’єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні комунікації тощо.

Комунікативність (лат. communicatio — зв’язок, по­відомлення) — сукупність істотних, відносно стійких влас­тивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню ін­формації.

Висновки

1. Соціально мобільність необхідна, тому що служить невід’ємною частиною культури в будь-якому сучасному індустріально роз­виненому суспільстві.

2. За умов сучасного відкритого суспільства від вас самих зале­жить, яким буде ваше місце у суспільстві, до якої соціальної групи ви належатимете.

3. Доклавши зусиль ви зможете змінити соціальне становище, пе­реміститися з однієї сходинки соціальної драбини на іншу.