Главная | Обратная связь

ЗМІ та політика. ЗМІ як засіб формування громадської думки

ЗМІ відіграють у політичному житті суспільства суттєву роль, безпосередньо стосуючись його життєдіяльності і виконуючи ре­продуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (творчу) функції, тому вони тією ж мірою, що і творці політики, несуть відповідальність за те, що відбуваєть­ся в суспільстві.

Об’єднання націй у сильні централізовані держави часто става­ло можливим завдяки появі преси, яка створила новий вид соціаль­ної спільноти — публіку окремо взятої газети. Члени цієї агрегації розділені відстанями, але об’єднані інформацією, яку вони споживають. Преса прискорила і поставила на «потік» вироблення єди­них символів і значень у національному масштабі. Сьогодні ЗМІ не тільки безупинно відтворюють цей процес, але й виводять його на глобальний рівень. Хоч мас-медіа покликані вирішувати певні зав­дання в політичній системі та суспільстві, у реальному житті вони досить самостійні, мають власні цілі діяльності, що часом не збіга­ються з потребами суспільства, і використовують для їх досягнен­ня різні методи.

У демократичних державах явно переважає раціональна мо­дель масових комунікацій, розрахована на переконання людей за допомогою інформування та аргументації, побудованою у відповід­ності із законами логіки. Ця модель відповідає сформованому типу менталітету і політичної культури людей. Вона пропонує змагаль­ність різних ЗМІ у боротьбі за увагу і довіру аудиторії. У цих дер­жавах законом заборонено використання ЗМІ для розпалювання расової, національної, класової та релігійної ненависті і ворожне­чі. Проте різні політичні сили широко застосовують методи пере­важно емоційного впливу для пропагування своїх ідей і цінностей, що особливо яскраво проявляється в період виборчих кампаній. Цими можливостями широко користуються тоталітарні, авторитарні і особливо етнократичні режими, надаючи своїй політичній пропаганді емоційності. Тут ЗМІ широко використовують методи психологічного навіювання, засновані на страху й вірі, для розпа­лювання фанатизму, недовіри або ненависті до політичних опонен­тів, осіб інших національностей.

Незважаючи на важливість емоційного впливу, головний вплив на політику ЗМІ здійснюють через інформаційний процес, основними етапами якого є одержання, відбір, препарування, коментуван­ня відомостей. Від того, яку інформацію, у якій формі та з якими коментарями отримують суб’єкти політики, багато в чому залежать їхні подальші дії. Вони не тільки відбирають відомості, які поста­чають інформаційні агентства, але й самі видобувають та оформ­ляють їх, виступають їх коментаторами і поширювачами. Потік інформації у сучасному світі настільки різноманітний і суперечли­вий, що самостійно розібратися в ньому окремій людині чи навіть групі фахівців несила. Тому відбір найбільш важливої інформації та її подання у доступній масовій аудиторії формі і коментуван­ня — важливе завдання всієї системи ЗМІ. Інформованість грома­дян, у тому числі політиків, прямо залежить від того, як, з якими цілями і за якими критеріями добирають інформацію, наскільки глибоко вона відображає реальні факти після її препарування та редукції, здійснених газетами, радіо, телебаченням, а також від способу і форм подання інформації.

Роль ЗМІ в політиці не можна оцінювати однозначно. Це склад­ний багатогранний інститут, що складається з безлічі органів та елементів, які інформують населення про те, що відбувається в кожній конкретній країні і в усьому світі.

Тема. Поняття нації. Нація і націоналізм. Нація етнічна і політична

План

1.Етнос: його основні ознаки та особливості.

2. Національна самосвідомість.

3.Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.

4.Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.

5. Формування української політичної нації.