Главная | Обратная связь

Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв’язання

Міжетнічні (міжнаціональні) відносини — відносини між етносами (народами), що охоплюють усі сфе­ри суспільного життя.

Рівні міжетнічних взаємин:

1) взаємодія народів у різних сферах суспільного життя;

2) міжособистісні відносини людей різної етнічної приналеж­ності.

У сучасному світі відбувається економічне, культурне і на­віть політичне зближення (інтеграція) націй (ЄС — Європейський Союз).

Європейський Союз, утворений 1993 р. відповідно до Маастрихт­ського договору 1992 р. на базі Європейського Співтовариства, об’єднує: Бельгію, Великобританію, Німеччину, Грецію, Данію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Францію, Ірландію, Австрію, Швецію, Фінляндію, Польщу, Угорщину, Че­хію, Словаччину, Естонію, Латвію, Литву, Словенію, Кіпр, Маль­ту, Болгарію і Румунію.

У червні 2004 р. була прийнята Європейська конституція. Її було розкритиковано з боку Ватикану через відсутність згадки про «християнське коріння» європейської цивілізації. До того ж Іспа­нія і Польща спробували переглянути порядок прийняття рішень в ЄС (замість нинішнього, коли враховується «питома вага» еконо­мік країн-членів, перейти до процедури, за якої кількість голосів від кожної країни була б пропорційною до її населення). Проте піс­ля приходу до влади в Іспанії уряду соціалістів ця країна відмови­лася від своїх намірів. Нова Конституція була підписана 29 жовтня 2004 р. у Римі. Для того щоб вона набула чинності, її мали ратифі­кувати парламенти усіх країн-членів. У деяких країнах цей процес відбувався шляхом всенародних референдумів. 2005 р. референ­думи у Франції та Нідерландах відкинули Конституцію. 2009 р. Конституцію нарешті (з деякими застереженнями — заборона на аборти) підтримали Ірландія та Польща.

Інший шлях міжнаціональної інтеграції здійснювався в США (стратегія «плавильного котла»).

«Плавильний котел»(melting pot) — концепція, згідно з якою США являють собою своєрідний «плавильний котел» (тигель), що перетворює представників різних етніч­них груп на американців.

Етнічна міксація — змішування різних етнічних груп і поява нового етносу (Латинська Америка).

Асиміляція (від лат. assimilatio — злиття, уподібнення, засвоєння) — в етнографії злиття одного народу з іншим, що супроводжується втратою одним з них власної мови, куль­тури, національної самосвідомості. Розрізняють природну асиміляцію, що виникає через контакт етнічно різнорідних груп населення, змішані шлюби і т. ін., і насильницьку аси­міляцію, характерну для країн, де національності нерівно­правні.

Аккультурація (від лат. accumulare — накопичувати + cultura — обробіток) — взаємне уподібнення і пристосу­вання різних культур народів і окремих явищ цих культур за умов домінування більш високорозвиненої культури на­роду.

З іншого боку, зростає прагнення народів знайти національну самостійність (диференціація), протистояти експансії наддержав.

Мультикультуралізм — політика, спрямована на розвиток і збереження в окремо взятій країні та у світі зага­лом культурних відмінностей, а обґрунтовує таку політику теорія або ідеологія.

Мультикультуралізм протиставлений концепції «плавильно­го котла» (англ. melting pot), де передбачено злиття всіх культур в одну.

Націоналізм— ідеологія, політика, психологія і соці­альна практика відокремлення і протиставлення однієї на­ції іншим, пропаганда національної винятковості окремої нації.

Види націоналізму:етнічний, державно-державний, побу­товий.

Шовінізм — за ім’ям солдата Н. Шовена, палкого при­хильника завойовницької політики Наполеона — крайня, агресивна форма націоналізму.

Дискримінація(від лат. discriminatio — розрізнен­ня) — обмеження (фактично чи юридично) прав будь-якої групи громадян за національною, расовою, статевою, релі­гійною ознаками. У галузі міжнародних відносин — надан­ня громадянам і організаціям будь-якої держави менших прав і привілеїв, ніж громадянам і організаціям інших держав.

Сегрегація (від пізньолат. segregatio — відділення) — політика примусового відокремлення будь-якої групи насе­лення за расовою чи етнічною ознакою, одна з форм расової дискримінації.

Апартеїд (апартхейда) (мовою африкаанс apartheid — роз­дільне проживання) — крайня форма расової дискримінації. Означає позбавлення певних груп населення, залежно від їх расової приналежності, політичних, соціально-економічних і громадянських прав, аж до територіальної ізоляції. Сучас­не міжнародне право вважає апартеїд злочином проти люд­ства.

Геноцид (від грец. genos — рід, плем'я і лат. caedo — вби­ваю) — один із найтяжчих злочинів проти людства, вини­щення окремих груп населення за расовими, національни­ми, етнічними або релігійними ознаками, а також навмисне створення умов існування, розрахованих на повне або част­кове фізичне знищення цих груп, так само як і заходи щодо запобігання дітонародженню в їх середовищі (біологічний геноцид).

Геноцид у масових масштабах вчиняли гітлерівці під час Другої світової війни, особливо проти слов’янського та єврейського насе­лення.

У гітлерівській Німеччині було знищено в таборах смерті (Треблінка, Освенцім) близько 6 млн. євреїв. Цю трагедію називають грецьким словом «холокост» (загальне знищення через спалення).

Голокост (холокауст) (англ. holocaust — від грец. holokaustos — спалений цілком) — загибель значної частини єврейського населення Європи внаслідок систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми посіб­никами у Німеччині і на захоплених нею територіях протя­гом 1933-1945 pp.

Сепаратизм(франц. separatisme від лат. separatus — окремий) — прагнення відокремлення, відособлення; рух за відокремлення частини держави і створення нового держав­ного утворення (сікхи, баски, таміли) або за надання части­ні країни автономії.

Іредентизм (від італ. irredento — незвільнені) — 1) ідея возз’єднання з основним ядром нації (ірландці в Ольстері), 2) політичний і суспільний рух в Італії наприкінці XIX — на початку XX ст. за приєднання до Італії прикордонних зе­мель Австро-Угорщини з італійським населенням — Трієс­та, Трентіно та ін.

Міжнаціональні конфлікти (у вузькому сенсі) відбуваються між державами або всередині конфедерації, яку складає низка політич­но самостійних країн, населених різними етносами. Міжетнічні конфлікти виникають всередині держави.

Міжнаціональний конфлікт (у широкому сенсі) — це будь-яка конкуренція (суперництво) між групами — від протиборства за володіння обмеженими ресурсами до соці­альної конкуренції в усіх тих випадках, коли протистояння зумовлено етнічною приналежністю її членів.