 |
|
Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Цим стандартом установлено загальні вимоги до оформлення текстових навчальних документів, структура і правила оформлення пояснювальної записки навчальної роботи, виконаної рукописним способом або з використанням персонального комп’ютера.
Положення цього стандарту є обов’язковими також для виконання контрольних робіт, звітів про лабораторні, практичні, розрахункові та інші навчальні роботи, рефератів, пояснювальних і розрахунково-пояснювальних записок курсових та дипломних проектів (робіт).
Стандарт призначений для студентів всіх напрямів підготовки, освітньо-кваліфікаційних рівнів та форм навчання.
Стандарт може бути корисним для аспірантів, докторантів, пошукачів і науково-педагогічних працівників ДВНЗ УДХТУ.
Студентам, які навчаються на технічних (технологічних) напрямах підготовки, необхідно дотримуватися також вимог, встановлених ГОСТ 2.105−95 Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам; ГОСТ 2.102−68 Единая система конструкторской документации. Виды и комплектность конструкторских документов; ГОСТ 2.316−68 Единая система конструкторской документации. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц; ГОСТ 2.301–68. Единая система конструкторской документации. Форматы (далі – ЕСКД).
Нормативні посилання
У стандарті використано такі стандарти:
ГОСТ 2.105−95. Межгосударственный стандарт. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам [Текст]. – Введ. 1996-07-01; введ. в Украине 1997-07-01. – Минск: ИПК Издательство стандартов, 1996. – 37 с.
ДСТУ 3008−95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. – Чинний від 1996-01-01. – К.: Держстандарт України, 1995. – 37 с.
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Національний стандарт України. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1−2003, IDT) [Текст]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 48 с.
Загальні положення
3.1 Текстові навчальні документи виконуються державною мовою.
3.2 Пояснювальна та розрахунково-пояснювальна записка навчальної роботи (далі – пояснювальна записка) – текстовий навчальний документ, що містить систематизовані дані про виконану навчальну роботу, опис її результатів та висновки.
3.3 Відповідальність за достовірність даних, технічні рішення та розрахунки, зміст та оформлення пояснювальної записки несе виконавець роботи.
3.3 Обов’язковими структурними елементами пояснювальної записки є:
а) титульний лист (додаток А);
б) завдання;
в) зміст;
г) вступ;
д) основна частина;
ж) висновки;
з) список літератури;
к) додатки.
Додатковим структурним елементом пояснювальної записки є „Реферат” (додаток Б), який розміщується після елементу „Завдання”.
3.4 Структурні елементи ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ, ВСТУП, РЕФЕРАТ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ не нумеруються і вважаються заголовками.
3.5 Заголовки структурних елементів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки, не підкреслюючи.
3.6 Пояснювальна записка виконується рукописним способом або з використанням персонального комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).
Рукописним способом пояснювальна записка виконується чорними, фіолетовими, або синіми чорнилами (пастою).
Пояснювальна записка, укладена з використанням персонального комп’ютера, виконується через один або півтора інтервали з розрахунку не більше, ніж 40 рядків на сторінці, колір шрифту – чорний, висота літер, цифр та інших знаків – не менше, ніж 1,8 мм (кегль 14). Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків до пояснювальної записки, таблиць та підрисункового тексту.
3.7 При укладанні пояснювальної записки необхідно дотримуватися таких розмірів полів: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.
Відповідно до ЕСКД, для студентів технічного (технологічного) напрямів підготовки допускається виконувати пояснювальну записку на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), на якому нанесено рамку. Рамка наноситься з дотриманням таких розмірів: з лівого боку – 20 мм, з правого боку, зверху та знизу – по 5 мм. У цьому випадку відстань від рамки до тексту повинна бути на початку рядків не менш, ніж 5 мм, у кінці рядків − не менш, ніж 3 мм.
3.8 Помилки, описки та графічні неточності допускається підчищати або зафарбовувати білою фарбою і наносити на тому ж місці або між рядками тексту чорними чорнилами рукописним способом.
3.9 Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви в пояснювальній записці подаються мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і подавати назви організацій у перекладі на державну мову, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.
3.10 Скорочення слів і словосполучень у пояснювальній записці – відповідно до чинних стандартів.
3.11 У пояснювальній записці слід використовувати одиниці SI. Одночасно з одиницями SI, при необхідності, у дужках наводяться одиниці інших систем, дозволених до використання. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.
Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
4.1 Основна частина пояснювальної записки поділяється на розділи, підрозділи, пункти і, при необхідності, підпункти.
4.2 Кожний розділ пояснювальної записки рекомендується розпочинати з нового аркуша (бажано використовувати функцію „Розрив сторінки”).
4.3 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.
4.4 Розділи пояснювальної записки, за винятком елементів ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ, ВСТУП, РЕФЕРАТ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 і т. д.
4.5 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених один від одного крапкою. Після номеру підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.1 (перший підрозділ першого розділу), 1.2 (другий підрозділ першого розділу) і т. д.
4.6 Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених один від одного крапкою. Після номера пункту крапка не ставиться, наприклад, 1.1.1 (перший пункт першого підрозділу першого розділу), 1.2.3 (третій пункт другого підрозділу першого розділу) і т. д.
4.7 Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, 1.2.3.1 (перший підпункт третього пункту другого підрозділу першого розділу) і т. д. Після номера підпункту крапка не ставиться.
4.8 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, він нумерується.
Заголовки
5.1 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
5.2 Заголовки розділів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
5.3 Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзаца (5 знаків) і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки.
5.4 Якщо заголовок складається з двох і більше речень, вони розділяються крапкою. Перенесення і скорочення слів у заголовках не допускається.
5.5 Відстань між заголовком розділу та попереднім чи наступним текстом має бути не менше, ніж два рядки (2 натиски клавіші Enter). Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками (наприклад, розділу та підрозділу) є такою, як у тексті.
Переліки
6.1 Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка.
6.2 Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – тире (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Зразок
Приготування клінкеру відбувається згідно з наступною технологічною схемою:
– вагове дозування компонентів;
– тонкий помел опіснювальних матеріалів;
– розпускання глини і каоліну в турборозчиннику;
– видержування (або визрівання) у ванні з перемішуванням тихохідним збовтувачем литтєвого шлікеру (мішалки);
– направлення витриманого литтєвого шлікеру на ливарну дільницю.
6.3 Переліки першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Зразок
а) форма і розмір клітин;
б) живий склад клітин:
1) частини клітин;
2) неживі включення протопластів;
в) утворення тканини.
Нумерація сторінок
7.1 Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації, включаючи додатки. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки арабськими цифрами без крапки в кінці.
Якщо пояснювальна записка виконується на аркушах з рамкою, сторінки нумеруються відповідно до вимог ЕСКД.
7.2 Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляється.
7.3 Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок текстової навчальної роботи.
Ілюстрації
8.1 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.
8.2 Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в пояснювальній записці, повинні відповідати стандартам ЕСКД.
8.3 Фотознімки розміром менші, ніж формат А4, мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.
8.4 Ілюстрації розміром більші, ніж формат А4, можна зменшити до формату А4 або їх можна розмістити на аркуші формату А3 і скласти його до формату А4.
8.5 Ілюстрації можуть мати назву, яка розміщується під ілюстрацією (додаток В).
Ілюстрація позначається словом „Рис. ”, яке разом з назвою ілюстрації розміщується після пояснювальних даних (підрисункового тексту) з абзацного відступу без крапки в кінці, наприклад, „Рис. 3.1 – Схема розміщення”. Другий рядок назви ілюстрації починається з лівого краю тексту.
Зразок
Рис. 1.2 – Схема заповнення електронами енергетичних рівнів у кристалі металу головної підгрупи другої групи
8.6 Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, „Рис. 3.1” – перший рисунок третього розділу.
8.7 Якщо в роботі вміщено тільки одну ілюстрацію, вона нумерується, наприклад: „Рис. 2.1”
8.8 Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, допускається переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними зазначається: „Рис. , аркуш ”.
8.9 Ілюстрації додатків нумеруються окремо, у межах кожного додатку, наприклад, „Рис. А.2” – другий рисунок додатку А.
Таблиці
9.1 Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць (додаток Г).
Назва таблиці розміщується над таблицею з абзаца, наприклад, „Таблиця 2.1 – Порівняння показників”. Другий рядок у назві таблиці починається з лівого краю тексту.
Зразок
Таблиця 5.3 – Загальний навчальний час за програмою підготовки бакалавра та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки
9.2 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.
9.3 Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, „Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.
Таблиці, що наводяться в додатках, нумеруються в межах кожного додатка арабськими цифрами, перед якими вказується позначення додатка, наприклад, „Таблиця А.2” – друга таблиця додатка А, „Таблиця В.1” – перша таблиця додатка В.
9.4 Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю потрібно розділити на частини, розміщуючи частини одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці заголовки її граф чи рядків.
При поділі таблиці на частини допускається заголовки граф чи рядків у частинах таблиці замінювати номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.
Слово „Таблиця – ” вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над рештою частин зазначається: „Продовження таблиці – ” з указуванням номера та назви таблиці.
9.5 Заголовки граф таблиці розпочинаються з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення з заголовком.
9.6 Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф подаються, як правило, в однині.
9.7 Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.
9.8 При виконанні пояснювальної записки з використанням персонального комп’ютера допускається у таблицях використовувати менший шрифт – кегль 12.
Примітки
10.1 Примітки вміщуються за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації (додаток Д).
10.2 Примітки розташовуються безпосередньо після тексту, таблиці чи ілюстрації, яких вони стосуються.
10.3 Якщо в тексті всього одна примітка, то вона не нумерується. Слово „Примітка” друкується з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюється, після слова „Примітка” ставиться крапка і з великої літери в тому ж рядку подається текст примітки.
Зразок
Примітка.____________________________________________________
__________________________________________________________________
10.4 Якщо в тексті декілька приміток, то вони нумеруються послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова „Примітки” ставиться двокрапка і з нового рядка, з абзаца, після номера примітки з великої літери подається текст примітки.
ВИНОСКИ
11.1 Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
11.2 Виноски позначаються надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.
Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.
11.3 Знак виноски проставляється безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого подається пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски вміщується під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюється від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.
Текст виноски розпочинається з абзацного відступу і друкується з мінімальним міжрядковим інтервалом шрифтом кегль 11 або кегль 12.
Зразок
Цитата в тексті: „Він базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи*”.
Відповідне подання виноски:
________________
*У стародавньому місті Дельфи жриці змагалися у пророкуванні майбутнього. Метод, названий на честь цього міста, передбачав повну відсутність прямих контактів між експертами і початково використовувався для „прорікання” часу настання події.