 |
|
Аеросакуліт (Пневмоаероцистіт)
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ І ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ
С. - Г. ТВАРИН
В.В.СЕНТЮРІН
Методичні рекомендації до вивчення РОЗДІЛУ ДИСЦИПЛІНИ “ХВОРОБИ ПТАХІВ”
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ ПТИЦІ
Дніпропетровськ – 2011
Методичні рекомендації до вивчення розділу дисципліни “Хвороби птахів” Внутрішні хвороби птиці / Дніпропетр.держ.аграрн. ун-т. – Дніпропетровськ, 2011. – 65с.
Викладено сучасні дані щодо етіології, патогенезу, діагностики лікування та профілактики внутрішніх незаразних хвороб птахів. Для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації із спеціальності «Ветеринарна медицина».
Укладач: В.В.Сентюрін, кандидат ветеринарних наук, доцент.
Рецензент: О.В.Семьонов, кандидат ветеринарних наук, доцент.
Текст лекції розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії
Протокол № 13 від “16” березня 2011 року.
Текст лекції розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ
Протокол № 2 від “22” листопада 2011 року.
©, Сентюрін В.В.
ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Риніт і синусит
Запалення слизової оболонки носових ходів і додаткових синусів.
Етіологія.Порушення теплового режиму, неправильна установка обігрівачів і саморобних брудерів, при цьому пташенята під нагрівальними приладами перегріваються, а за їх межами випробовують швидке переохолодження. Нерідко дія значної різниці температур посилюється підвищеною вологістю, протягами, підвищеним вмістом аміаку і пилу в приміщеннях, вологою підстилкою. Хворіє молодняк всіх видів птиці переважно в перші дні життя, частіше спостерігається в домашніх умовах.
Патогенез.Недосконалість системи терморегуляції у молодняка призводить до того, що при різких коливаннях температури навколишнього середовища зберігається значний прилив крові до слизової дихальних шляхів, зокрема носових ходів і додаткових синусів, який сприяє набряку і ексудації. Підвищена вологість повітря сприяє посиленню цих процесів так само, як і дратівлива дія пилу і аміаку на слизові оболонки дихальних шляхів. Знижується загальна резистентність організму, що призводить до активізації умовно патогенної мікрофлори.
Клінічні ознаки.У хворої птиці знижений апетит, дихання прискорене і напружене. З носових отворів виділяються серозно-слизові або слизово-гнійні витікання, які, засихаючи, утворюють скориночки і закупорюють носові отвори. Внаслідок збільшення додаткових синусів відмічають припухання голови. Нерідко спостерігається набряк і катаральне запалення кон'юнктиви і повік очей. Захворювання супроводжується виснаженням і уповільненням росту і розвитку. За відсутності лікувальної допомоги можлива загибель птиці.
Патологоанатомічні зміни.При розтині виявляють набряк і гіперемію слизової оболонки носових ходів і додаткових синусів: навколоносового, підочноямкового, привушного; наявність слизового або слизово-гнійного ексудату, гіперемію і набряк легень.
Діагноз і диференціальний діагноз.Діагноз встановлюють на підставі клінічних ознак і анамнезу.
Виключають інфекційний бронхіт (ІБ), мікоплазмози, колібактеріоз, інфекційний ларинготрахеїт (ІЛТ).
Лікування і профілактика.Для успішного лікування необхідно встановити оптимальний температурний і вологісний режим, забезпечити суху підстилку.
Носові ходи за допомогою піпетки промивають розчинами 2% борної кислоти, 1% альбуциду, 1% фурациліну або відварами шавлії, ромашки, фіалки трибарвної. Відвари лікарських трав можна випаювати хворим птахам з напувалок. Показано прогрівання хворих пташенят по 10-15 хвилин інфрачервоними опромінювачами або синьою лампою залежно від стану птиці від 2 до 10 сеансів на день.
Аеросакуліт (Пневмоаероцистіт)
Запалення легень і повітроносних мішків.
Етіологія.Причиною є порушення теплового режиму, підвищена вологість, утримання на сирій підстилці, різкі коливання температури протягом доби, що тривало діють на організм. Особливо часто захворювання реєструють у молодняку птиці.
Патогенез.Тривала дія етіологічних чинників приводить до розповсюдження запалення по слизистій оболонці всіх відділів дихальних шляхів, активізація мікрофлори підсилює набряк і транссудацію.
Клінічні ознаки.Хвора птиця пригнічена, сонлива, відмовляється від корму, дихання у неї хрипке (вологі хрипи ), напружене. При диханні часто чутні булькаючі звуки. На початку захворювання відмічають підвищення температури тіла на 1 – 1,5 0С. Спостерігаються слизові або слизово-гнійні витікання з очей і носових ходів, набряк повік і додаткових синусів, закупорка носових ходів.
Патологоанатомічні зміни.У просвіті верхніх дихальних шляхів, бронхів і повітроносних мішках пінява рідина, слизова оболонка дихальних шляхів набрякла і гіперемійована, легенева тканина набрякла, з ділянками катарального, катарально-геморагічного або фібринозного запалення, особливо у верхівкових ділянках. Відзначають набухання і тьмяність стінок повітроносних мішків, вони вкриті фібринозними плівками, нитками або на їх поверхні знаходять скупчення сирних мас. У порожнинах повітроносних мішків відзначають скупчення серозно-фібринозного ексудату.
Діагноз.Встановлюють на підставі аналізу умов утримання, клінічних і патологоанатомічних ознак.
Виключають інфекційні захворювання (бронхіт, ларинготрахеїт, пастерельоз, колібактеріоз, респіраторний мікоплазмоз, аспергільоз).
Лікування і профілактика.Регулюють температурно-вологогісний режим, вводять в раціон кисломолочні продукти, сир або лікувальні молочнокислі культури, моркву, морквяний сік, зелень, вітаміни (А, групи В і С).
Слід промивати носові ходи і додаткові синуси і прогрівати птахів, як при лікуванні риніту. або інгаляції препаратів йоду.
Застосовують аерозольтерапію і аерозольпрофілактику сульфаніламідними препаратами, антибіотиками (натрієві солі сульфадимезину, норсульфазолу, сульфапіридазин, тетрациклін, неоміцин, левоміцетин, полімексин М, еритроміцин, синтоміцин, стрептоміцин, мономіцин, оксицилін, ампіцилін). Окремим птахам призначають антибіотики внутрішньом’язово в дозі 3 – 5 тис. ОД 2 – 3 рази на добу протягом 3 – 4 діб. Звертають увагу на дотримання норм ветеринарно-санітарного режиму утримання різних вікових груп птиці. Використовують ультрафіолетове опромінення і штучну іонізацію повітря.
Бронхопневмонія
Бронхопневмонія – запалення бронхів і легень, трапляється у молодняку, головним чином до 15-20-денного віку, і рідко у старшого поголів'я
Етіологія. Захворювання виникає при порушенні температурно-вологісного режиму, гіпотермії, утриманні на сирій підстилці, накопиченні аміаку. Бронхопневмонія розвивається по продовженню, тобто процес переходить з бронхів на легеневу тканину.
Клінічні ознаки такі самі, як при пневмоаероциститі і пневмоаеросакуліті. У птиці помічають серозні і катаральні витікання, набряк гортані, гіперемію слизової оболонки. Перехід запалення на легеневу тканину характеризується різким погіршенням загального стану: курчата сидять настовбурчившись, різко пригнічені, реакція на оточуюче ослаблена, дихання частішає, стає напруженим з вологими хрипами, шия витягнута, дзьоб розкритий. Температура тіла підвищена, а з часом може знижуватись і стає субнормальною. Якщо не вжити заходів проти захворювання, молодняк гине в перші 2-3 доби.
Патологоанатомічні зміни.Слизова оболонка бронхів, часто гортані і трахеї нерівномірно почервоніла, набрякла, нерідко з краплинними ы смугастими крововиливами. У просвіті бронхів міститься пінявий серозно-слизистий або фібринозний ексудат. Відмічається запальна гіперемія і набряклість або ущільнення легеневої тканини з переважним обхватом верхівкових ділянок легенів. Найчастіше зустрічається серозно-катаральна, катаральна бронхопневмонія або фібринозна (крупозна) пневмонія. Міокард в'ялий, праве серце розширене. При тривалому перебігу хвороби (хронічний перебіг) розвивається загальне виснаження, а також ускладнення з розвитком запалення інших органів (серозно-фібринозний перикардит, плевроперитоніт, перигепатит і ін.).
Діагноз ґрунтується на даних анамнезу, симптомів і патологоанатомічних досліджень. Бронхопневмонію необхідно диференціювати від інфекційних хвороб: пастерельозу, чуми, інфекційного бронхіту, ларинготрахеїту, мікоплазмозу, аспергільозу та ін.
Лікування. Птицю, яка захворіла, переводять в тепле і сухе приміщення, застосовують електронагрівники. З лікувальною і профілактичною метою призначають аерозольтерапію і аерозольпрофілактику, використовуючи сульфаніламідні препарати, антибіотики, нітрофурани, вітаміни, мікроелементи (для лікування 2 – 3 рази на добу 3 – 4 дні підряд, тривалістю 30 – 40 хв.) (див. пневмоаероцистіт).
Профілактика. Суворо дотримуватись встановлених нормативів температурного режиму для кожної вікової групи птиці. Не допускати порушень температурно-вологісного режиму, протягів у приміщеннях. Слідкувати за нормою щільності посадки, особливо молодняку. Застосовувати ультрафіолетове опромінення і штучну іонізацію повітря в приміщеннях.