Главная | Обратная связь

Жовтковий перитоніт

Захворювання характеризується запаленням очеревини, плеври і серозних оболонок внутрішніх органів в результаті попадання в черевну порожнину жовткової маси фолікулів яєчника або вмісту яєць, що розірвалися. Жовткові перитоніти спостерігаються у всіх видів птиць-несучок, але частіше у курей, і перебігають в більшості випадків одночасно із запаленням яєчників (оварііт) і яйцепроводу (сальпінгіт).

Етіологія. Причинами виникнення жовткових перитонітів у несучок можуть бути різні фактори: неповноцінне годування несучок, травматичне пошкодження яйцепроводу і яєчника, перехід запалення з нижніх відділів (клоака, яйцепровід), інтоксикації, дегенеративні зміни яєчників, порушення функції гіпофіза, інфекційні і інвазійні фактори і ін. Специфічну роль у виникненні жовткових перитонітів відіграють такі фактори як недостатність кальцію в раціоні (кальцій виконує значну роль в організмі несучки в процесах овуляції і яйцеутворення. При недостачі кальцію в організмі порушується іонна рівновага, затримується дозрівання яєчника, зменшується міцність оболонок фолікулів, розвивається атонія яйцепроводу, особливо його початкової частини, зменшується стійкість яєчника і серозних оболонок до дії різних несприятливих факторів); недостатність в раціоні вітамінів А, D і Е (ці вітаміни є ростовими факторами, сприяючими дозріванню і нормальному функціонуванню яєчника, нормальній яйцекладці і виводимості здорових курчат. При авітамінозі А спостерігається деформація і дегенерація яєчників, порушується структура оболонок фолікула); білкове перегодовування (коли в раціон курки-несучки входить понад 18,0-20,0 г білка на голову на добу, це негативно впливає на її фізіологічний стан і продуктивність. При надмірному білковому живленні погано засвоюються вітаміни А і D. Надлишок протеїну в раціоні викликає негативний баланс кальцію і фосфору, порушує мінеральний обмін); надлишок фосфору в раціоні (використовування фосфору організмом залежить від правильного співвідношення кальцію до фосфору. Оптимальним дозуванням фосфору в раціоні несучок вважають 0,6 % при співвідношенні кальцію і фосфору 2:1); недостатність холіну в раціоні.

Умови вирощування молодняка впливають на подальшу їх продуктивність і захворюваність жовтковим перитонітом. Так, кури-несучки, що недоотримували в період росту вітамінів і мінеральних речовин, мають низьку продуктивність і частіше захворюють. Умови вирощування молодняка впливають на органи яйцеутворення у курей і на час настання яйцекладки. Незадовільні умови вирощування з різким порушенням основних вимог годування і утримання курчат викликають надалі масові захворювання органів яйцеутворення у несучок.

У етіології жовткового перитоніту певну роль може відігравати травматичний фактор (високі сідала, частий відлов і промацування курей, скупчене утримання, недостача кормового інвентаря і ін.).

Жовткові перитоніти можуть також розвиватися при деяких інфекційних (паратиф, пулороз-тиф і ін.) і інвазійних (простогонімоз) захворюваннях. При цьому, як правило, первинно уражається яйцепровід з подальшим переходом запалення на яєчник, що призводить до жовткового перитоніту.

Клінічні ознаки.Перша ознака жовткового перитоніту – припинення яйцекладки. Відмічається загальне пригнічення, млявість, апетит знижується. Характерною ознакою є збільшення об'єму живота, черевна стінка стає болючою і гарячою на дотик, при пальпації живота відчувається флуктуація рідини. Іноді відмічається підвищення загальної температури тіла на 1 - 1,5 °С. У деяких курей розвивається водянка, в таких випадках живіт сильно відтягнутий, волочиться по землі. У курей відмічають ціаноз гребінця і сережок, швидке виснаження, пронос.

Захворювання перебігає гостро, кури гинуть в перші 3-7 діб від інтоксикації жовтком, що розклався, і продуктами запалення. У окремих випадках спостерігається хронічний перебіг жовткового перитоніту, що характеризується припиненням яйцекладки, анемією, схудненням, ураженням шлунково-кишкового тракту.

Патологоанатомічні зміни. Серозні оболонки яйцепроводу, кишечника, очеревина нерівномірно почервонілі, з окремими крововиливами і відкладеннями фібринозного ексудату. Яєчники збільшені, часто мають вид безформної маси, містять разом з нормальними деформовані жовткові фолікули, кістоподібні фолікули і кісти. У черевній порожнині міститься жовткова маса в різній кількості і серозно-фібринозний ексудат Яйцепровід збільшений, розтягнутий, часто має розриви з синцями або рубцями. Слизова оболонка його набрякла, почервоніла, з окремими крововиливами, вкрита великою кількістю слизу, білка і жовтка, усередині яйцепроводу разом з сирною масою може бути знайдене яйце з м'якою шкаралупою. При розриві яйцепроводу яйце можна знайти в черевній порожнині.

У паренхіматозних органах (печінка, нирки і ін.) знаходять дистрофічні зміни і гемодинамічні порушення. Селезінка збільшена в об'ємі, повнокровна, часто з фібринозними накладаннями на поверхні, які, крім того, відмічаються на серозних покривах і інших органів черевної порожнини. Разом з білково-жировою дистрофією печінки і нирок в останніх нерідко випадають сечокислі солі.

Діагностика.Діагноз захворювання ставиться на підставі клінічної картини і характерних патологоанатомічних змін.

Профілактика і заходи боротьби.Основою профілактики жовткового перитоніту повинно бути раціональне годування несучок. Впорядкування кальцієво-фосфорного, вітамінного і білкового живлення несучок дає значний профілактичний ефект. Несучки повинні систематично і в достатній кількості отримувати кальцій. Не можна в раціон для несучок включати велику кількість фосфору. Слід дотримувати правильне співвідношення кальцію і фосфору в раціоні несучок. Не слід допускати протєїнового перегодовування несучок, особливо денатурованими тваринними кормами. Протєїнове годування несучок слід нормувати відповідно до фізіологічного стану і продуктивності птиці, а також залежно від сезону року.

Повноцінне вітамінне годування знижує кількість проявів хвороб органів яйцеутворення. Вітаміни слід давати в природному вигляді (зелень, морква, дріжджі, риб'ячий жир) або у вигляді вітамінних препаратів.

Мікроелемент йод у вигляді йодистого калію при методичному його застосуванні в дозі 2-3 мг на курку-несучку на добу з питною водою попереджає розвиток жовткового перитоніту.

Лікування хворих на жовтковий перитоніт несучок в окремих випадках дає позитивні результати, проте не призводить до відновлення продуктивності. Тому при встановленні діагнозу на жовтковий перитоніт хвору птицю вибраковують на м'ясо.