Главная | Обратная связь

ХВОРОБИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Етіологія.Основними причинами вітамінної недостатності у птиці є:

- незбалансованість раціону і недостатній вміст вітамінів в кормах; використовування кормових інгредієнтів, що збільшують потребу організму птиць у вітамінах (корми тваринного і рослинного походження, що містять високий рівень ненасичених вуглеводнів, госсіполу, уреази і перекисів ліпідів, а також мікотоксини);

- введення в кормові суміші або надання з водою лікарських препаратів, що є антагоністами вітамінів (антибіотики, кокцидіостатики, сульфаніламідні і нітрофуранові препарати);

- дія на птицю несприятливих факторів, що підвищують їх потребу у вітамінах (вакцинації, діагностичні дослідження, перевезення і пересаджування, переущільнення поголів’я, загазованість приміщень і ін.);

- диспропорція окремих вітамінів в кормах і нерівномірний розподіл вітамінів і преміксу в кормових сумішах, чому сприяє додаткове збагачення кормів вітамінами безпосередньо в господарствах, без належного емульгування жиророзчинних вітамінів і розчинення у воді водорозчинних вітамінів;

- зниження активності вітамінів в преміксі і у вітамінних препаратах, що є в господарстві.

Діагностика.У птахівничих господарствах частіше діагностують змішані форми гіпо- і гіпервітамінозів, що свідчить про те, що дефіцит або надлишок одного з вітамінів в організмі птиці неминуче супроводжується зниженням активності інших вітамінів.

Найдостовірнішими методами діагностики гіпо- і гіпервітамінозів є біохімічні способи визначення вітамінів в депонуючому органі та сироватці крові.

Систематичний контроль за вмістом вітамінів в організмі птиці дозволяє встановлювати порушення вітамінного обміну на різних стадіях, коли в організмі ще не наступили незворотні функціональні і морфологічні зміни, і його значно швидше можна вивести з такого стану.

Одним з основних об'єктів біохімічного контролю повинна бути племінна птиця, оскільки від її фізіологічного стану багато в чому залежить біологічна повноцінність інкубаційних яєць і життєздатність молодняка в перші дні життя.

Контроль за швидко зростаючим організмом бройлерів необхідно здійснювати не менше 2 разів на місяць, а дослідження ремонтного молодняка, дорослої птиці і інкубаційних яєць слід проводити не менше одного разу на місяць.

Біохімічному дослідженню піддають клінічно здорову птицю. Дослідження хворих птиць дає необ'єктивні показники по забезпеченості вітамінами. Печінку від загиблої птиці не досліджують на вміст вітамінів.

Гіповітаміноз А

Гіпо- та авітаміноз А – хронічне захворювання птиці, характеризується недостатністю або відсутністю вітаміну А в організмі і супроводжується порушенням структури і функції епітеліальної тканини. Вітамін відноситься до жиророзчинних. Синонім вітаміну А – ретинол.

Етіологія. З екзогенних причин необхідно виділити систематичне недоотримання птицею каротину і вітаміну А з кормом (особливо при виснаженні його запасів в печінці в зимово-весняний період). Ендогенними причинами розвитку хвороби може бути порушення засвоєння вітаміну А і його провітаміну при захворюванні органів травлення (ентеритах, гепатитах, холециститах), а також при тривалому застосуванні неоміцину, поліміксину, ністатину, які зв'язують жовч і блокують засвоєння жирів і жиророзчинних вітамінів Також захворювання може розвиватися при надмірному руйнуванні вітаміну А в організмі. Антагоністами вітаміну А є нітрати і нітрити. Розвивається А-гиповітаміноз при захворюванні птиці багатьма бактеріальними, вірусними та паразитарними хворобами, мікозами і іншими. Гіповітаміноз А може розвиватися після проведення вакцинацій.

Сприяють розвитку А-гиповітамінозу біологічні особливості птиці — висока швидкість їх росту, швидке просування корму по шлунково-кишковому тракту, обмежене всмоктування ендогенних вітамінів в травному тракті. Нарешті враховують, в якому співвідношенні вітаміни поступають в організм: надлишок одного вітаміну часто викликає недостачу іншого.

Патогенез. При нестачі вітаміну А в організмі порушується регуляція білкового, вуглеводного, жирового і мінерального обмінів. Вітамін А має велике значення у формуванні і функціонуванні слизових оболонок. При його дефіциті відбувається метаплазія (перетворення) епітелію слизових оболонок в багатошаровий плоский роговіючий епітелій (кератинізація слизових оболонок або лейкоплакія), порушується формування хрящів, кісток. В сітківці ока порушуються процеси реосинтезу білку родопсину, що призводить до порушення сутінкового зору. Внаслідок зроговіння слизових оболонок протоків сльотних залоз виникає ксерофтальмія (сухість рогівки) і кератомаляція (розм’якшення рогівки під впливом мікроорганізмів). Може наступати втрата зору. При недостатності вітаміну А в організмі птиці відмічають підвищений розпад нуклеопротеїдів, що призводить до розвитку сечокислого діатезу. Знижуються імунологічні властивості організму внаслідок зниження активності клітин мононуклеарно-фагоцитарної системи.

Клінічні ознаки. У курчат, виведених з А-гіповітамінозних яєць, перебіг хвороби гострий, особливо при використанні кормів, бідних вітамінами. Виявляється А-гіповітаміноз в цьому випадку в кінці першого тижня; у курчат, виведених з повноцінних по ретинолу яєць – до 45-50 доби життя. Спостерігають сонливість, затримку росту, скуйовдженість пір'я. Курчата відмовляються від корму внаслідок кератинізації слизової ротової порожнини і стравоходу. З'являються сирні скупчення в кутках очей і такі ж сирні бляшки під мигальними перетинками. Повіки опухають, склеюються кірками слизистого ексудату. У носовій порожнині засохлі скоринки ексудату. Дихання утруднене, свистяче. Реєструють повне виснаження.

У дорослих курей і індичок симптоми виявляються через 2-5 місяців після початку згодовування кормів з низьким вмістом каротину. Перебіг хронічний. Реєструють схуднення, випадіння пір'я, млявість, зморщеність і блідість (часто до білого кольору) гребінця. У ротовій порожнині знаходять бляшки біло-сірого або сіро-жовтого кольору. Внаслідок цього затрудняється приймання корму та акту ковтання. При важкому перебігові відмічають сльозотечу, ксерофтальмію, часто її помутніння, кератомаляцію і утворення виразок. Птиця пригнічена, важко дихає, несучість різко знижена або припиняється. Збільшується кількість кров'яних включень в яйцях. Виведення курчат знижується в 3-5 разів в порівнянні з нормою. Курчата гинуть від виснаження.

При недостатності вітаміну А розвивається сечокислий діатез.

Патологоанатомічні зміни. Відзначають блідість гребеня, сережок і слизових оболонок. Пір'я тьмяне, шкіра загрубіла, в першу чергу на ногах. Виснаження. Сирні бляшки під мигальною перетинкою, ксерофтальмія, кератомаляция, а потім і запалення всього очного яблука (панофтальміт). У окремих птахів бувають характерні жовтуваті або білі нальоти на язиці і гортані, іноді розвиваються виразки. Збільшуються і кератинізуються протоки слизових залоз стравоходу. Часто уражається епітелій ниркових канальців. Кількість сечової кислоти в крові збільшується в 5-10 разів. На розрізі внутрішніх органів знаходять відкладання уратів.

Діагностика. Попередній діагноз ставлять з урахуванням клінічних симптомів, результатів розкриття і попередніх досліджень кормів, яйця, печінки і сироватки крові від хворого птицю на наявність вітаміну А і каротину.

При диференціальній діагностиці виключають віспу, ІЛТ, респіраторний мікоплазмоз і А-гіпервітаміноз. А-гіпервітаміноз характеризується зниженням яйценоскості і маси тіла, катаром слизових ротової і носової порожнин, різкою гіперемією судин і крововиливами, остеопорозом і кальцифікацією епіфізарних хрящів трубчастих кісток.

Профілактика і лікування. У літній період потреба птиці у вітаміні А, як правило, повністю задовольняється за рахунок введення в раціон зелених кормів.

У осінньо-зимово-весняний період джерелом вітаміну А є трав'яна мука з культур бобів або силос. При недостачі каротину в комбікормах і з лікувальною метою використовують спеціально приготовані препарати: ретинол (вітамін А) стабілізований, мікровітамін А кормовий гранульований препарат, кормовий препарат мікробіологічного каротину (КПМК), комбіновані препарати – тривітамін (суміш вітамінів А, D₃, Е), тетравіт (А, D₃, Е, F), гідровіт (А, D₃, E) та ін. або корми з високим вмістом каротину: червону моркву, вітамінний гарбуз, пророщене зерно ячменю, пшениці, сир, жовток яєць. У разі запущеного перебігу хвороби, коли каротин не засвоюється організмом, до складу кормів вводять концентрат вітаміну А у великих дозах - по 10000-15000 МО.

Лікування птиці з клінічними ознаками хвороби економічно не ефективне.