Главная | Обратная связь

МАЛОФАГОЗИ (MALLOPHAGOSES)

Хвороби, причинювані паразитуванням на шкірі птахів пухоїдів Menopon gallinae, Menacanthus stramineus родини Menoponidae та пір’яїдів Lipeurus caponis, Goniodes hologaster родини Philopteridae, характеризуються свербе­жем, облисінням, зниженням несучості, виснаженням птахів.

Збудники.Безкрилі комахи біло-жовтого кольору, завдовжки 1,5 — 2,5 мм. Голова їх ширша за груди, ротовий апарат гризучого типу. Очі великі, світло-бурого кольору. Лапки закінчуються кігтиками. Черевце видовжене, вкрите волосками й щетинками.

Цикл розвитку. Малофаги — постійні паразита птахів. Розвиваються вони з неповним перетворенням. Самка відкладає яйця купками на шкіру чи пір’я. У окремих видів пухоїдів яйця мають гачкоподібні придатки, за допомогою яких вони міцно кріпляться до шкіри чи волосся. Через 4 — 20 діб з них виходять личинки, зовні подібні до дорослих комах. Через 2 — 3 тижні личин­ки перетворюються на імаго. Комахи живляться пір’ям, пухом, епідермісом, кров’ю, лімфою птахів.

Епізоотологічні дані. Захворювання поширене всюди, особливо в господарствах, де птицю утримуються скуплено, у вологих приміщеннях, клітках, вольєрах, а також в умовах неповноцінної годівлі чи незадовільного догляду.

Птахи заражаються через кубла, сідала, піскові ванни. Крім того, паразитоносіями є півні. На курях паразитує до 19 видів малофагів.

Патогенез. Пухоїди живляться кров’ю, лімфою, епідермісом, ушкоджуючи при цьому шкіру, пір’я, пух. Вони спричинюють постійне подразнення і сильний свербіж шкіри птиці. Молодняк погано росте, худне, у курей знижується несучість.

Клінічні ознаки. У інвазованої птиці відмічають сильний свербіж, випадання пір’я. Особливо тяжко інвазію переносять кури. Вони годинами перебирають дзьобом пір’я, потім сильно струшуються і залишаються напівголими. Птиця виснажена, несучість її знижується. Іноді пухоїди заповзають в очі й спричинюють кератокон’юнктивіт.

Діагностика. Враховують епізоотологічні дані та клінічні ознаки, на спині, голові, навколо клоаки, під крилами виявляють малофаг на різних стадіях розвитку. Для легшого виявлення використовують їх термотропізм.

Лікування. Птицю обприскують низькотоксичними емульсіями та суспензіями оксамату, турингіну, севіну, диброму, ектоміну за допомогою ДУК та інших технічних засобів з розрахунку 25 – 50 мл на одну курку. Пір’я змочують 1% розчином борної кислоти, бури. Ефективні також термомеханічні аерозолі за допомогою шашок ШІФ-П (діюча речовина — перметрин) і ШІФ-Ц (діюча речовина —циперметрин). Обробку повторюють у теплу пору року через 8 – 12, у холодну — через 12 – 16 днів.

Профілактика та заходи боротьби. Проводять механічне очищення і дезінсекцію приміщення, кліток, сідал. Годівниці та напувалки обшпарюють окропом.

Контрольні запитання і завдання

1. Які особливості будови кліщів-кнемідокоптесів? 2. Де локалізуються кнемідокоптеси у птахів? 3. Назвіть характерні клінічні ознаки сирингофільозу птахів. 4. Як ведуть боротьбу з епідермоптозом птиці? 5. Перелічіть збудників малофагозів птахів. 6. Назвіть інсектицидні препарати, які застосовують при малофагозах птахів.