Функціональна характеристика структур проміжного мозку.
Функціональна характеристика базальних ядер великих півкуль. Функціональна характеристика кори головного мозку Функціональна характеристика мозочка. Регуляція руху людини. Функціональна характеристика лімбічної системи. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса в регуляції організму. Роль ретикулярної формації в регуляції функцій організму.
Проміжний мозок, як і кінцевий, є частиною, утвореною внаслідок морфо-функціонального поділу переднього мозку. Це відносно невелика частина головного мозку, що має дуже складну будову і бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій.
Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом і складається з: - таламуса (зорового горба), - епіталамуса, - метаталамуса, - гіпоталамуса.
Таламус( зорові горби) мають яйцеподібну форму, утворені переважно сірою речовиною.
Медіальні (внутрішні) поверхні правого і лівого таламусів повернені один до одного й утворюють бічні стінки порожнини проміжного мозку -ІІІ шлуночка. Таламус є одним з головних підкіркових утворень ЦНС. Його нейрони утворюють близько 40 ядер, які поділяють на три групи: - передню, - медіальну і - латеральну. Функціонально вони поділяються на: - специфічні (перемикальні сенсорні і несенсорні та асоціативні. На нейронах специфічних ядер закінчуються волокна висхідних трактів і вони моносинаптично зв'язані з певними зонами кори), - неспецифічні( модулюючі, дифузно закінчуються по всій корі).
Ретикулярна формація через неспецифічні ядра таламуса контролює активність кори головного мозку. Ці самі ядра забезпечують таламусу роль вищого центра больової і температурної чутливості за допомогою підсилення екстеро-й інтерорецепції больової чутливості.
Таламус кільцевими зв'язками поєднаний з корою. Тому ці два нервових утворення функціонують як єдине ціле.
Вони беруть участь: - у вегетативному забезпеченні організму, - формуванні емоцій, мотивацій та пам'яті, - організації сну й бадьорості.
Специфічні ядра. 1. Перемикальні (сенсорні, проекційні) ядра. Кожний нейрон цих ядер активується подразненням рецепторів певної рецептивної ділянки тіла. Специфічність нейронів виявляється також у тому, що кожний з них передає інформацію специфічними аферентними шляхами і збуджується одним типом рецепторів. Таламус - це "ворота" ЦНС, через які до кори надходить уся інформація. До того ж далі проходить лише найбільш важлива інформація, а слабка й другорядна гальмується (своєрідний фільтр інформації). Через ці ядра проходить уся чутлива інформація, за винятком імпульсів від нюхових рецепторів. Імпульсація, яка надходить до цих ядер, бере участь у формуванні цілісного сприйняття організму (схеми тіла).
Отже, таламус є осередком, в якому сходяться майже всі сигнали від зовнішнього світу і, видозмінюючись тут, прямують до підкіркових і кіркових центрів. Водночас таламус, як надсегментарний центр рефлекторної діяльності, має зв'язки з гіпоталамусом, де зосереджені головні автономні центри. Ці зв'язки властиві передній групі ядер таламуса і створюють передумови для участі цієї структури в системі регуляції вегетативних функцій.
2.Перемикальні несенсорні ядра(точніше, лімбічні центри таламуса), їх моторна група разом з моторною корою і мозочком забезпечують рухові реакції організму. Наприклад, формування вторинної синергії ходьби (якщо таламічну тварину підштовхнути, то вона піде, поки не впреться в перешкоду). 3. Асоціативні ядраталамуса належать до внутрішньої групи ядер, оскільки їхні основні аферентні зв'язки надходять не від периферичних відділів аналізаторних систем, а через інші ядра таламуса. Еферентні волокна нейронів асоціативних ядер таламуса прямуютьбезпосередньо до асоціативних полів кори великого мозку, де ці волокна, віддаючи на своєму шляху колатералі до IV і V шарів кори, досягають І і II шарів і вступають у контакт з пірамідними нейронами за допомогою аксодендритних синапсів.
До асоціативних ядер належать: подушкові, дорсальне і заднє бічне ядра, задньоприсереднє ядро і група задніх ядер таламуса. Аферентна імпульсація, яка надходить до таламуса, спочатку прямує до перемикальних і неспецифічних ядер, звідти перемикається на нейронах асоціативних ядер, а після взаємодії з потоками інших імпульсацій надходить до асоціативних полів кори великого мозку. У свою чергу, аксони нейронів кори великого мозку прямують до асоціативних ядер, регулюючи їхню діяльність. У людини найбільшими асоціативними ядрами є подушкові ядра (переднє, нижнє, бічне, присереднє). Аферентна імпульсація до цих ядер надходить від метаталамуса (колінчастих тіл), а еферентні волокна від них прямують до скронево-тім'яно-потиличних відділів кори, які відіграють важливу роль у гностичних і мовних функціях. У разі ушкодження подушкових ядер порушується схема тіла, тобто здатність відчувати положення в просторі окремих частин власного тіла. Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
на відміну від попередньої групи ядер, надсилають свої сигнали дифузно до всіх полів кори великого мозку, виявляючи активуючий вплив на них.
Неспецифічні ядра, по суті, є сітчастим утвором таламуса.
До неспецифічних модулюючих ядер належать : - присередні внутрішньо пластинкові, - передньовентральне.
Внутрішньопластинкові ядрарозтягнуті по всьому таламусу, тому їх ще називають циркулярним ядром, або конвертом. Сюди надходить аферентна імпульсація від стовбурових структур і мозочка, а еферентні волокна прямують до кори великого мозку і основних ядер. Одним з найважливіших внутрішньопластинкових ядер є центросерединне ядро, пов'язане майже з усіма іншими ядрами таламуса. Еферентні волокна від нейронів цього ядра прямують до хвостатого ядра і шкаралупи (підкіркові ядра). Таким чином, цей ядерний комплекс, як і всі неспецифічні ядра таламуса, має численні зв'язки з іншими ядрами таламуса.
Це зумовлює його значення в інтегративній діяльності мозку. Так, цей комплекс бере участь в організації ігрової поведінки, відіграє важливу роль у підготовці рухових, особливо орієнтовних, реакцій, полегшує утворення інструментальних навичок, а також має велике значення у формуванні складних поведінкових реакцій у відповідь на больове подразнення. Подразнення неспецифічних ядер таламуса викликає в корі великого мозку реакцію з тривалим латентним періодом (до кількох десятків мілісекунд), яка швидко зростає під час наступної стимуляції — реакція залучення. Через неспецифічні ядра таламуса до кори великого мозку надходять висхідні активуючі впливи від сітчастого утвору. Система неспецифічних ядер таламуса здійснює контроль ритмічної активності мозку (а-ритм) і виконує функції внутрішньоталамічної інтегрувальної системи.
Активацію нейронів неспецифічних ядер таламуса особливо ефективно зумовлюють больові подразники, тому таламус вважають вищим центром больової чутливості. Крім того, спостереження, проведені на людях під час нейрохірургічних операцій, показали, що ушкодження неспецифічних ядер таламуса спричинюють порушення свідомості. Імпульсація від неспецифічних ядер таламуса підтримує рівень збудливості кіркових нейронів, потрібний для забезпечення нормального етапу свідомості, уваги і зосередженості у людини.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|