Здавалка
Главная | Обратная связь

Функціональна характеристика структур проміжного мозку.



Функціональна характеристика базальних ядер великих півкуль.

Функціональна характеристика кори головного мозку

Функціональна характеристика мозочка. Регуляція руху людини.

Функціональна характеристика лімбічної системи.

Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса в регуляції організму. Роль ретикулярної формації в регуляції функцій організму.

 

Проміжний мозок, як і кінцевий, є час­тиною, утвореною внаслідок морфо-функціонального поділу переднього мозку. Це відносно невелика частина головного моз­ку, що має дуже складну будову і бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій.

 

Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом і складається з:

- таламуса (зорового горба),

- епіталамуса,

- метаталамуса,

- гіпоталамуса.

 

Таламус( зорові горби)

мають яйцеподібну форму, утворені переважно сірою речови­ною.

 

Медіальні (внутрішні) поверхні правого і лівого таламусів повернені один до одного й утворюють бічні стінки порожнини проміжного мозку -ІІІ шлуночка.

Таламус є одним з головних підкіркових утворень ЦНС. Його нейрони утворюють близько 40 ядер, які поділяють на три групи:

- передню,

- медіальну і

- латеральну.

Функціонально вони поділяються на:

- специфічні (пере­микальні сенсорні і несенсорні та асоціативні. На нейронах специфічних ядер закінчуються волокна висхідних трактів і вони моносинаптично зв'язані з певними зонами кори),

- неспецифічні( модулюючі, дифузно закінчуються по всій корі).

Ретикулярна формація через неспецифічні ядра таламуса контролює активність кори головного мозку. Ці самі ядра забезпечують таламусу роль ви­щого центра больової і температурної чутливості за допомогою підсилення екстеро-й інтерорецепції больової чутливості.

 

Таламус кільцевими зв'язками поєднаний з корою. Тому ці два нервових утворення функціонують як єдине ціле.

 

Вони беруть участь:

- у вегета­тивному забезпеченні організму,

- формуванні емоцій, мотивацій та пам'яті,

- організації сну й бадьорості.

 

Специфічні ядра.

1. Переми­кальні (сенсорні, проекційні) ядра. Кожний нейрон цих ядер активується подразненням рецепторів певної рецеп­тивної ділянки тіла. Специфічність нейронів виявляється також у тому, що кожний з них передає інформацію специфічними аферентними шляхами і збуджується од­ним типом рецепторів.

Таламус - це "ворота" ЦНС, через які до кори надходить уся інфор­мація.

До того ж далі проходить лише найбільш важлива інформація, а слабка й другорядна гальмується (своєрідний фільтр інформації).

Через ці ядра проходить уся чутлива інформація, за винятком імпульсів від нюхових рецеп­торів.

Імпульсація, яка надходить до цих ядер, бере участь у фор­муванні цілісного сприйняття організму (схеми тіла).

 

Отже, таламус є осередком, в якому схо­дяться майже всі сигнали від зовнішнього світу і, видозмінюючись тут, прямують до підкіркових і кіркових центрів.

Водночас таламус, як надсегментарний центр реф­лекторної діяльності, має зв'язки з гі­поталамусом, де зосереджені головні автономні центри. Ці зв'язки властиві передній групі ядер таламуса і створю­ють передумови для участі цієї структу­ри в системі регуляції вегетативних функ­цій.

 

2.Перемикальні несенсорні ядра(точніше, лімбічні центри таламуса), їх моторна група разом з моторною корою і мозочком забезпечують рухові реакції організму.

Наприклад, фор­мування вторинної синергії ходьби (якщо таламічну тварину підштовх­нути, то вона піде, поки не впреться в перешкоду).

3. Асоціативні ядраталамуса належать до внутрішньої гру­пи ядер, оскільки їхні основні аферентні зв'язки надходять не від периферичних відділів аналізаторних систем, а через інші ядра таламуса.

Еферентні волокна нейро­нів асоціативних ядер таламуса прямуютьбезпосередньо до асоціативних полів ко­ри великого мозку, де ці волокна, віддаю­чи на своєму шляху колатералі до IV і V шарів кори, досягають І і II шарів і всту­пають у контакт з пірамідними нейрона­ми за допомогою аксодендритних синапсів.

 

До асоціативних ядер належать: подушкові, дорсальне і заднє бічне ядра, задньоприсереднє ядро і група задніх ядер таламуса.

Аферентна імпульсація, яка надходить до таламуса, спочатку прямує до переми­кальних і неспецифічних ядер, звідти пе­ремикається на нейронах асоціативних ядер, а після взаємодії з потоками інших імпульсацій надходить до асоціативних полів кори великого мозку. У свою чергу, аксони нейронів кори великого мозку пря­мують до асоціативних ядер, регулюючи їхню діяльність.

У людини найбільшими асоціативними ядрами є подушкові ядра (переднє, нижнє, бічне, присереднє). Аферентна імпульсація до цих ядер надходить від метаталамуса (колінчастих тіл), а еферентні волокна від них прямують до скронево-тім'яно-потиличних відділів кори, які відіграють важливу роль у гностичних і мовних функціях. У разі ушкодження подушкових ядер пору­шується схема тіла, тобто здатність відчу­вати положення в просторі окремих час­тин власного тіла.

Неспецифічні (модулюючі) ядра тала­муса

 

на відміну від попередньої групи ядер, надсилають свої сигнали дифузно до всіх полів кори великого мозку, виявляючи ак­тивуючий вплив на них.

 

Неспецифічні ядра, по суті, є сітчастим утвором таламуса.

 

До неспецифічних модулюючих ядер належать :

- присередні внутрішньо пластинкові,

- передньовентральне.

 

Внутрішньопластинкові ядрарозтягнуті по всьому таламусу, тому їх ще називають циркулярним ядром, або конвертом.

Сюди надходить аферентна імпуль­сація від стовбурових структур і мозочка, а еферентні волокна прямують до кори ве­ликого мозку і основних ядер.

Одним з найважливіших внутрішньопластинкових ядер є центросерединне ядро, пов'язане майже з усіма іншими ядрами таламуса. Еферентні волокна від нейронів цього ядра прямують до хвостатого ядра і шкаралупи (підкіркові ядра).

Таким чином, цей ядерний комплекс, як і всі неспецифічні ядра таламуса, має чис­ленні зв'язки з іншими ядрами таламуса.

 

Це зумовлює його значення в інтегратив­ній діяльності мозку. Так, цей ком­плекс бере участь в організації ігрової по­ведінки, відіграє важливу роль у підготовці рухових, особливо орієнтовних, реакцій, по­легшує утворення інструментальних нави­чок, а також має велике значення у форму­ванні складних поведінкових реакцій у відповідь на больове подразнення.

Подразнення неспецифічних ядер тала­муса викликає в корі великого мозку ре­акцію з тривалим латентним періодом (до кількох десятків мілісекунд), яка швидко зростає під час наступної стимуляції — реакція залучення. Через неспецифічні ядра таламуса до кори великого мозку над­ходять висхідні активуючі впливи від сітча­стого утвору. Система неспецифічних ядер таламуса здійснює контроль ритмічної ак­тивності мозку (а-ритм) і виконує функ­ції внутрішньоталамічної інтегрувальної си­стеми.

 

Активацію нейронів неспецифічних ядер таламуса особливо ефективно зумовлюють больові подразники, тому таламус вважа­ють вищим центром больової чутливості. Крім того, спостереження, проведені на людях під час нейрохірургічних операцій, показали, що ушкодження неспецифічних ядер таламуса спричинюють порушення свідомості. Імпульсація від неспецифічних ядер таламуса підтримує рівень збудливості кіркових нейронів, потрібний для забезпе­чення нормального етапу свідомості, уваги і зосередженості у людини.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.