Главная | Обратная связь

Методи експериментальних досліджень

Найважливішою складовою частиною наукових медико-біологічних досліджень є експеримент (дослід чи спостереження) у точно облікованих умовах, які дозволяють стежити за ходом досліду, керувати ним, відтворювати його щоразу при повторенні певних умов (температури, вологості, тиску тощо). Таким чином, експеримент відрізняється від звичайного спостереження активним впливом дослідника на досліджуваний об’єкт або процес. Метою експерименту є отримання невідомих раніше знань (відомостей), виявлення закономірностей явищ і процесів, підтвердження запропонованих думок, гіпотез, спростування протилежних тверджень.

Розрізняють експерименти природні та штучні. Природні експерименти (наприклад, соціальні) проводять в природних умовах виробництва, побуту. Штучні експерименти полягають у вивченні явища в ізольованих умовах (фізіологічний посуд, теплиці, віварії, лабораторії, вегетаційні будиночки).

Експерименти бувають лабораторними і виробничими. Лабораторні експерименти проводяться із застосуванням типових приладів, спеціальних моделюючих установок, стендів, обладнання тощо; вони дозволяють отримати цінну інформацію з незначними затратами.

У виробничих експериментах вивчення того чи іншого явища проводять безпосередньо у виробничих умовах – в умовах клініки, спортивного залу. Різновидністю виробничого досліду є експедиції, збирання статистичних даних офіційної звітності, їх систематизація та статистична обробка, анкетування тощо.

Об’єм наукових експериментів залежить від теми дослідження і прийнятих методів. В одних випадках достатньо лабораторного експерименту, в інших починають з попередніх (пошукових) дослідів і закінчують виробничою перевіркою. Складовими компонентами методології досліджень є:

· розробка плану-програми досліджень;

· визначення критеріїв оцінки їх перебігу;

· вибір засобів для проведення експериментів;

· вибір методів обробки та аналізу експериментальних даних;

· встановлення адекватності отриманих даних.

План-програма досліджень включає назву теми дослідження, робочу гіпотезу, методику експериментів, перелік необхідних матеріалів, приладів, установок, список виконавців, календарний план роботи тощо. Основу план-програми складає методика досліджень.У ній виділяють такі пункти:

· мета та завдання досліджень, які формулюють, виходячи з аналізу наявної інформації та конкретних передумов виконання теми;

· вибір змінних чинників, що впливають на хід досліджень;

· визначення їх важливості (вибирають один за досліджуваний, а решту залишають незмінними);

· обґрунтування оцінюваних критеріїв, вибір необхідних приладів, встановлення кратності вимірювань тощо.

В методиці детально планують хід досліджень (послідовність робіт, вимірювань, спостережень, їх тривалість), старанно описують кожен дослід, експеримент, аналіз, спостереження, застосовані методи фізіологічних, біохімічних, клінічних та інших досліджень, розробляють форми журналів для записів спостережень та вимірювань. Особливу увагу відводять математичним методам обробки та аналізу експериментальних даних.