Структура наукової роботи

Вступ повинен орієнтувати науковця на подальше розкриття теми, а також містити всі необхідні класифікаційні характеристики. Обов’язковими серед них є такі:

· актуальність теми дослідження з критичним аналізом літературних джерел;

· мета і завдання роботи;

· об’єкт і предмет дослідження;

· методи (але не методики!);

· теоретичне значення і практична цінність роботи.

Розкриваючи актуальність теми дослідження, дається критичний аналіз джерел та їх систематизація, акцентується увага на найбільш суттєвих, вагомих моментах, дається оцінка зробленого раніше іншими дослідниками. Тут мають бути названі та критично оцінені всі доступні науково вагомі публікації, які стосуються досліджуваної теми.

У магістерській роботі важливо показати зв’язок обраного напряму досліджень з планами організації, де виконується робота, а також з галузевими (державними) планами і програмами.

У вступі формулюється мета роботи – узагальнена назва того, що планується досягти в процесі роботи. В ній вказується головний напрямок вирішення поставленої проблеми. Для формулювання мети обирається мовна конструкція з інфінітивом: розкрити, вивчити, виявити, дослідити, пояснити, описати, розробити, узагальнити, систематизувати тощо. Наприклад, мета роботи – виявити закономірності змін артеріального тиску крові, спричинених виконанням фізичної роботи.

Мета роботи конкретизується у завданнях (як правило, 4-5). Для правильного формулювання їх необхідно глибоко вивчити стан відповідної проблеми в науці, з’ясувати що зроблено, що є спірним і що потребує подальшого дослідження (що маю зробити я) для розв’язання поставленої мети. Інформація про вирішення завдань має складати зміст розділів роботи. Тому формулювати їх бажано якомога точніше, конкретніше.

Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкту і предмету дослідження. Об’єкт – явище обране для вивчення; предмет – те, що знаходиться у межах об’єкта і набуває у ньому пояснення. В об’єкті виділяється та його частина, яка становить предмет дослідження. Предмет визначає тему роботи, її назву.

В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження.

У вступі наводяться дані щодо характеру матеріалу за допомогою кліше:

· В основі дослідження – експериментальний матеріал ..,;

· Матеріал дослідження – ... (зміни показів артеріального тиску крові ...);

· Матеріалом дослідження є ... (зміни функцій системи дихання...);

· Як матеріал обрано ... (вплив метеорологічних чинників на ...);

· Досліджуються ... (особливості динаміки руху крові ...);

· Вивчаються ... (закономірності змін функціонального стану ...);

· Аналізуються ... (результати ...) тощо.

Роблячи посилання на джерела матеріалу, користуються фразами:

· Основними джерелами досліджуваного матеріалу є ...

· Ми використовували декілька джерел матеріалу: (матеріали статистичної звітності; експериментальні дані);

· Порівняльний характер роботи зумовив звернення до ...

У деяких роботах зазначають спосіб відбору матеріалу:

· Матеріал виписувався шляхом суцільної вибірки ...;

· В основі вибірки покладений ... тематичний принцип (формальний принцип; формально-семантичний принцип; комунікативний принцип).

Складовим елементом вступу деяких дипломних і магістерських робіт (наприклад, з фізіології, історії, хімії тощо) є гіпотеза дослідження – припущення щодо основних його результатів, зроблене на основі аналізу наукових джерел у відповідності з даними науки, з урахуванням власних спостережень та умовисновків.

Обов’язковою складовою наукового процесу є висунення гіпотези – моделювання очікуваних результатів для того, щоб зосередити увагу на дослідженні тих фактів, що є найбільш значними при дослідженні даної проблеми. Змістовна гіпотеза є важливою передумовою правильного обрання методів дослідження.

Поставлена дослідником гіпотеза може бути підтверджена або не підтверджена. Підтверджена гіпотеза свідчить, що теоретичний аналіз проблеми зроблено правильно. Водночас в процесі дослідження, як правило, виникає ціла низка нових фактів, які не були передбачені гіпотезою, їх аналіз є складовою частиною роботи, що дозволяє робити непередбачувані висновки і висувати нові гіпотези.

Гіпотеза формулюється у вигляді тези, наприклад: Існує зв’язок між рівнем гемоглобіну в еритроцитах і кисневою ємністю; захворювання батьків на артеріальну гіпертонію є передумовою розвитку цієї хвороби у їхніх дітей тощо.

Від специфіки об’єкта, що аналізується, та поставленої у роботі мети залежить використання певних методів дослідження (див. тема 3).

Окрім методів, в ряді випадків називають й методологічну основу роботи – загальні принципові вихідні положення, покладені в основу будь-якої проблеми (світоглядні засади науковця).

Обов’язковим елементом вступу до дипломної (магістерської) роботи є розкриття новизни отриманих результатів, відмінностей свого доробку від відомого раніше, а також визначення рівня новизни: вперше описано, удосконалено, дістало подальший розвиток, зроблено спробу комплексного дослідження, встановлено принципи, визначено умови, проаналізовано і класифіковано, з’ясовано взаємозв’язок і взаємозалежність понять; розкрито джерела та шляхи формування; встановлено пріоритетні чинники функціонування моделі.

Висвітлюючи практичне значення роботи теоретичного характеру, вказують на можливі варіанти наукового використання результатів дослідження (Практичне значення роботи вбачається у тому, що її результати можуть бути використані у...). У роботах прикладного характеру наводяться відомості про практичне застосування отриманих результатів, або рекомендації щодо їх використання (Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у практиці...)

Короткі тези теоретично-прикладного характеру, які відбивають найголовніші висновки, зроблені магістрантом в результаті проведеного дослідження положень, які виносяться автором на захист. Наприклад:

Проведені дослідження дозволяють винести на захист такі положення:

1. Артеріальна гіпертонія (АГ), серцеві аритмії, кардіоміопатії, що починаються в дитинстві, прогресують і часто стають причиною інвалідності в середньому віці. Таким чином, профілактика серцево-судинних захворювань у дитячому віці має першорядне значення для поліпшення стану здоров’я у дорослих.

2. Пошук критеріїв розвитку АГ, раннє виявлення дітей і підлітків, що мають ризик захворіти АГ, розробка програм щодо її попередження є важливою проблемою охорони здоров’я.

3. Для виявлення групи ризику щодо розвитку АГ необхідні середні нормативні показники артеріального тиску у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

2. При оцінці рівня артеріального тиску у дітей необхідно враховувати індивідуальну метеочутливість.

Наприкінці вступу в магістерській роботі (а інколи і в дипломній) описується апробація її результатів (участь у наукових конференціях, симпозіумах, нарадах, теоретичних семінарах, засіданнях кафедри, методичних зібраннях, де оприлюднювались результати цієї роботи). Наприклад:

Апробація роботи. Основні спостереження і результати дослідження викладені у наукових доповідях і повідомленнях на студентських наукових конференціях (Кам’янець-Подільський, 2008; Чернівці, 2009), на засіданні кафедри біології та методики її викладання (КПНУ, 2010), на теоретичному семінарі магістрантів (КПНУ, 2011).

1.5. Основна частина