 |
|
Порядок захисту магістерських робіт
4.1. Захист магістерських робіт відбувається на засіданні державної екзаменаційної комісії.
4.2. Рішення про допуск магістерських робіт до захисту приймає рада факультету за поданням відповідної кафедри.
До роботи додаються такі документи:
– примірник магістерської роботи; відгук наукового керівника; рецензія;
– документи, що підтверджують виконання магістрантом навчального плану й отримані ним оцінки з теоретичних дисциплін, практик.
Порядок захисту магістерської роботи передбачає:
– представлення магістранта та поданих документів;
– доповідь магістранта з основних положень магістерської роботи (10-15 хв.);
– відповіді магістранта на запитання членів ДЕК і присутніх; виступ наукового керівника чи представлення його відгуку; відповідь магістранта на зауваження рецензента;
– наукова дискусія з теми магістерської роботи (після закінчення дискусії магістрант має право на прикінцеве слово);
– прийняття ухвали ДЕК про результати захисту після голосування.
4.3. Магістерська робота подається на розгляд державної екзаменаційної комісії за десять днів до захисту після попереднього обговорення та прийняття рекомендації на відповідній кафедрі.
4.4. Науковий керівник подає відгук про магістранта при проходженні попереднього захисту. Рецензент подає рецензію не пізніше ніж за 10 днів до захисту.
4.5. Упродовж тижня перед захистом магістерських робіт з ними можуть ознайомитися на відповідних кафедрах усі зацікавлені особи.
4.6. Рішення про оцінку роботи приймається на закритому засіданні ДЕК більшістю голосів членів ДЕК (голос голови ДЕК є вирішальним при рівній кількості голосів «за» та «проти»).
4.7. Результати захисту магістерських робіт оцінюються за 100-бальною шкалою.
4.8. Магістранту, який за результатами захисту магістерських робіт отримав оцінку «незадовільно», видається довідка про закінчення навчання. Йому дозволяється повторне подання цієї ж (або іншої) кваліфікаційної роботи до захисту протягом трьох років після закінчення навчання, але не раніше ніж через один рік і не більше одного разу. Робота, подана до захисту повторно, проходить всі етапи її розгляду, як і робота, що подана до захисту вперше. Магістрант, відрахований з університету, може бути поновлений на повторний курс навчання на комерційній основі.
4.9. Порядок захисту та термін захисту магістерських робіт у державних екзаменаційних комісіях визначається Положенням про Державну екзаменаційну комісію.
4.10. Захищені магістерські роботи зберігаються в бібліотеці університету протягом п’яти років, після чого списуються в установленому порядку.
Додаток Н
Зразок оформлення відзиву на наукову роботу
ВІДЗИВ
на курсову роботу
“ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОПЛАНКТОНУ РІЧКИ СМОТРИЧ”
студентки V курсу заочної форми навчання спеціальності 6.040102“Біологія”
природничого факультету
Олександрової Оксани Олександрівни
Курсова робота Олександрової О.О. присвячена актуальним проблемам сучасної альгології та екології вищих рослин, які ведуть планктонний спосіб життя. Річка Смотрич, яка протікає теренами НПП “Подільські Товтри”, у каньйоноподібному руслі має своєрідні гідрологічні особливості та хімічний склад, що опосередковано відбивається на екологічних особливостях її біоти, зокрема фітопланктону, та доводить актуальність даних досліджень.
Цим дослідженням студентка почала займатись з другого курсу навчання в університеті. За цей період вона глибоко опрацювала науково-методичну, фахову літературу.
Студентка брала активну участь в екологічних експедиціях, вивчала питання аутекологічних впливів на особливості фітопланктону річки Смотрич. За час роботи Олександрова О.О. показала вміння працювати з літературою, проводити польові дослідження, аналізувати їх та робити висновки й узагальнення, при цьому виявила такі позитивні риси, як винахідливість, самостійність, наполегливість у роботі.
Результати проведених досліджень дають підставу для висновку про високу екологічну пластичність представників прісноводного фітопланктону річки Смотрич, знайдуть своє застосування у подальших дослідженнях та мають наукову цінність для вчених екологів, альгологів, гідроботаніків, що вивчають дану проблему.
Курсова робота Олександрової О.О. повністю відповідає вимогам щодо написання студентських наукових робіт даного типу, може бути їрекомендована до захисту та заслуговує високої оцінки.
Науковий керівник
кандидат біологічних наук ___________ І. Д. Гуменюк
ВІДЗИВ
на дипломну роботу:
«ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМИ КРОВІ В УМОВАХ
ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ІМУНІЗАЦІЇ АПІТОКСИНОМ»
студента V курсу заочної форми навчання спеціальності 6.040102“Біологія”
факультету фізичної культури
Павлюка Петра Васильовича
Вивчення питань впливу різних подразників на захисні функції організму людини завжди є актуальними, оскільки направлені на збереження її здоров’я. Автор роботи досліджував направленість імунносинтезу в організмі дослідних тварин в умовах фізичного тренування та імунізації бджолиною отрутою.
Робота виконана в лабораторіях кафедри анатомії і фізіології людини та валеології університету впродовж 2000-2004 років.
Отримані експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики, зроблені відповідні висновки щодо специфічності впливу апітоксину на імунну реактивність організму.
Особливої уваги заслуговує, на наш погляд, висновок дипломанта про те, що в умовах імунізації апітоксином при одноразовому фізичному тренуванні імуногенез специфічних антитіл іде переважно за рахунок бета-глобулінів. Відомо, що в звичайних умовах перебігу інфекційного процесу утворення антитіл іде за рахунок гамма-глобулінів.
При виконані роботи використана розроблена автором методика отримання апітоксину. При обговоренні експериментальних даних враховувались дані як вітчизняних, так і закордонних авторів. У списку літератури 115 джерел.
Робота значно виграла б, якби автором був вивчений вплив не однієї дози отрути, а декількох, це дало б можливість встановити наявність тих доз отрути, які позитивно впливають на імуногенез і фізичну працездатність досліджуваних.
В цілому робота написана грамотно, при її виконані використані високочутливі методи імунологічного, біохімічного і морфологічного аналізу крові, зроблені висновки, які витікають з отриманих в процесі досліджень результатів.
Робота заслуговує високої оцінки.
Науковий керівник:
Кандидат біологічних наук, доцент __________О. П. Бодян
Зразок оформлення рецензії на наукову роботу
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну (магістерську) роботу
"ЕКОТОКСИЧНИЙ ВПЛИВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА ФІТОПЛАНКТОН РІЧКИ СМОТРИЧ"
студентки 5 курсу денної форми навчання спеціальності 7.010103 (8.010103 ) “Педагогіка та методика середньої освіти. Біологія”
природничого факультету
Олександрової Оксани Олександрівни
Проблема забруднення поверхневих вод важкими металами продовжує залишатись однією з найгостріших і у ХХІ столітті. Актуальною є ця проблема зокрема для природоохоронних територій, однією з яких є НПП «Подільські Товтри», де протікає річка Смотрич.
Дипломний проект Олександрової О.О. присвячений актуальній проблемі екотоксикологічного впливу важких металів на фітопланктон річки Смотрич як на первинне автотрофне джерело енергії, зникнення якого призведе до руйнації всієї водної екосистеми. Крім того, фітопланктон поглинає та зв’язує важкі метали і виступає потужним фіторемедіатором річкових екосистем.
Робота складається з реферату, переліку умовних скорочень, вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі обґрунтована актуальність проблеми, наукова новизна, практичне значення, апробація результатів, науково визначені предмет, мета і завдання дослідження.
У першому розділі розглядаються екотоксичні характеристики та впливи важких металів на фітопланктон прісних вод, розкриваються механізми дії важких металів на біоту.
У другому розділі глибоко аналізується різноманітність планктонної флори за різних умов забруднення важкими металами, розглядаються екологічні особливості фітопланктону та його зміни під впливом дії важких металів. Наводяться можливі шляхи детоксикації та фіторемедіації важких металів за участю фітопланктону у водних екосистемах.
Третій розділ містить повну характеристику району дослідження, матеріали та методику дослідження.
У четвертому розділі подано детальну екотоксикологічну характеристику впливу важких металів на фітопланктон річки Смотрич.
За час роботи Оксана Олександрівна показала вміння працювати з літературою, виконувати дослідження, будувати оригінальні таблиці та схеми, які систематизують отриманий матеріал, аналізувати результати дослідження та робити висновки і узагальнення. Крім цього, Олександрова О.О. брала участь у студентських наукових конференціях.
Аналіз дипломної роботи дозволяє зробити висновок, що її мета та завдання повністю реалізовані.
Дипломна робота «Екотоксичний вплив важких металів на фітопланктон річки Смотрич» є самостійним науковим дослідженням, виконаним на належному науковому рівні з дотриманням всіх вимог, що ставляться до робіт такого рівня, і може бути рекомендована до захисту з високою оцінкою.
Рецензент
кандидат біологічних наук, завідувач
кафедри біології та методики її викладання _________ О. М. Оптасюк
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну роботу
«ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМИ КРОВІ В УМОВАХ
ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ІМУНІЗАЦІЇ АПІТОКСИНОМ»
студента V курсу заочної форми навчання спеціальності 7.010103 (8.010103 ) “Педагогіка та методика середньої освіти. Біологія”
факультету фізичної культури
Павлюка Петра Васильовича
Вченими встановлено, що характерні для сучасного спорту високі фізичні й емоційні навантаження (при порушенні режиму, форсуванні тренувань тощо) можуть стати головною причиною зниження імунної реактивності організму спортсмена, збільшення випадків захворюваності. Таким чином, робота П.Д. Плахтія по вивченню змін білкового складу крові у лабораторних тварин і людини в умовах фізичних навантажень є актуальною. Результати роботи можуть бути використані фахівцями фізичної культури з метою попередження захворюваності спортсменів, збереження здоров’я і розвитку натренованості.
Робота виконана в лабораторії кафедри анатомії і фізіології людини та валеології. При проведенні експерименту використані високочутливі методи електрофоретичного розділення білків крові, розроблена методика отримання малих доз сироватки для імунологічних досліджень.
По результатам досліджень автором використано 115 праць науковців, з них 12 іноземних. Зроблені узагальнення змін білків крові, спричинені виконанням фізичних навантажень з врахуванням їх потужності. Особливого значення, на наш погляд, заслуговують дані про використання як матеріалу для імуногенезу в умовах фізичних тренувань бета-глобулінів. В звичайних умовах синтез антитіл іде переважно за рахунок гамма-глобулінів.
Результати експериментальних досліджень автора опубліковані в наукових збірниках, вони доповідались на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях, опубліковані у «Фізіологічному журналі».
Робота написана з дотриманням усіх належних вимог, а тому заслуговує високої оцінки і рекомендується до захисту.
Рецензент: кандидат біологічних
наук, доцент Д. Д. Совтисік
Додаток П
Захист бакалаврської, дипломної (магістерської) роботи*
Перед захистом виконавці дипломної (магістерської) роботи зобов’язані ознайомитися з відгуком і рецензією (рецензіями), проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження.
Захист дипломних та магістерських робіт проводиться у відповідності до нормативних положень про державну атестацію студента і магістранта.
Захист дипломних та магістерських робіт проводиться на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) за присутності керівника і викладачів провідних кафедр, рецензентів. На захисті магістерської роботи можуть бути присутніми спеціально запрошені викладачі з інших кафедр за умови їхньої наукової компетенції у проблемах, положення з яких виносяться на захист.
Захист дипломних (магістерських) робіт може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика досліджень, що захищаються, становить науково-теоретичний чи практичний інтерес.
Тривалість захисту однієї дипломної роботи не повинна перевищувати 0,5 години, а магістерської – однієї години. Під час захисту студенти і магістранти у стислій формі викладають основні положення роботи, зазначають її актуальність та значимість, найхарактерніші результати дослідження, конкретні пропозиції. Загальний регламент виступу: для дипломників – до 10 хвилин, для магістрантів – до 20 хвилин.
Після виступу дипломника зачитуються основні положення відзиву керівника, оприлюднюються критичні зауваження з боку рецензента, ставляться питання присутніми на засіданні ДЕК. Виконавці дипломних робіт повинні дати вичерпні відповіді на запитання членів ДЕК та присутніх, на зауваження рецензента.
Після доповіді магістранта заслуховуються виступи керівника і рецензентів. Потім слово для відповіді надається магістранту. Після цього можуть ставитись питання іншими присутніми. Цілком ймовірно, що в ході захисту дипломної чи магістерської роботи, може виникнути наукова дискусія, під час якої в першу чергу з’ясовується вміння авторів відповідних досліджень відстоювати власну наукову позицію, добору необхідних доказів та ілюстрацій, рівень володіння матеріалом.
Основні моменти процедури захисту дипломних і магістерських робіт фіксуються у протоколі ДЕК. Остаточне оцінювання робіт відбувається при обговоренні на закритому засіданні ДЕК, а потім оголошується головою ДЕК на відкритому засіданні у присутності всіх осіб, які брали участь у обговоренні, усієї групи, дипломників (магістрантів).
Бакалаврські, дипломні та магістерські роботи (як і курсові роботи) оцінюються за 100 бальною шкалою.
Оцінка «відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі без помилок, оформлено відповідно до чинних стандартів з оформлення таких робіт та подано у визначений термін; упродовж захисту студент продемонстрував добре володіння теоретичним матеріалом, чітко та аргументовано відповів на поставлені запитання, використовував комп’ютерну техніку для демонстрації основних положень для демонстрації основних положень та результатів своєї роботи
Оцінка «добре» ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, подано у визначений термін, але в роботі є незначні помилки, що не впливають суттєво на кінцеві результати, або є незначні вади в оформленні роботи, деякі стилістичні та граматичні помилки; упродовж захисту студент продемонстрував добре володіння теоретичним матеріалом, відповів на поставлені запитання.
Оцінка «задовільно» ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, подано у визначений термін, але в роботі є окремі помилки, що впливають на кінцеві результати, а також окремі вади в оформленні роботи, стилістичні та граматичні помилки; упродовж захисту студент продемонстрував володіння теоретичним матеріалом, але не дуже чітко та аргументовано відповів на поставлені запитання (або відповів не на всі поставлені запитання).
Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо роботу виконано в неповному обсязі, з грубими помилками без дотримання установлених вимог щодо оформлення таких робіт. Така робота до захисту не допускається і повертається студентові на доопрацювання.
Отримання незадовільної оцінки зумовлює повторний захист дипломної (магістерської) роботи протягом наступних трьох років після закінчення ВНЗ або магістратури. Державна комісія встановлює, чи може студент (магістрант) подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.
Студентам (магістрантам), які не захищали дипломну, (магістерську) роботу з поважної причини (документально підтвердженої), за рішенням ДЕК і відповідного дозволу ректора ВНЗ повторний захист дипломної (магістерської) роботи може відбутись у конкретно визначений термін.
За рекомендацією ДЕК основні положення дипломних (магістерських) робіт, які були високо оцінені, можуть публікуватися у наукових збірниках ВНЗ і у вчених записках.
Після захисту дипломна (магістерська) робота з письмовим відзивом наукового керівника і рецензією передаються у бібліотеку ВНЗ для зберігання.
Студенти (магістранти), які не захистили дипломної (магістерської) роботи, не мають права на отримання диплому спеціаліста чи магістра. Таким особам видається лише академічна довідка про проходження навчання у ВНЗ.
* Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. – Вип. І. – К.: ВІПОЛ, 1994. – С. 122-127.
Додаток Р