 |
|
Тема 9 Європейське феодальне право
Основні риси права країн континентальної Європи. Пилип де Бомануар про сутність права. «Партикулярне право» в країнах континентальної Європи: звичаєве право, міське право, канонічне право, рецепійоване римське право, королівське законодавство. Основні риси феодального права Англії: загальне право, право справедливості, судовий прецедент. Дуалістичний характер судово-правової системи Англії.
Основні кодифікації феодального права. Перші державно-правові джерела феодальної епохи: Велика хартія вільностей 1215 р. в Англії, Золота булла 1356 р. у Німеччині, Великий березневий ордонанс у Франції 1357 р.; Кодифікації часів короля Людовика ХІV у Франції (Цивільний ордонанс 1667 р., Карний ордонанс 1670 та ін.). «Саксонське дзерцало» 1232 р. і «Карна Конституція» Карла V («Кароліна») 1532 р. — в Німеччині; Новгородська і Псковська судні грамоти, Судебники 1497 та 1550 рр., Соборне Уложення 1649 р., Військові Артикули, Звід законів Російської імперії, Уложення про
кару кримінальну і виправну 1845 р.
Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи. Зародження державно-правових інститутів: устрій органів державної влади, взаємозв’язок держави й особистості. Цивільно-правові інститути. Види майнових прав на землю: право власності (алод); утримання: вільні, шляхетні (бенефіцій, феод (лен), лицарська служба, (довірча власність); нешляхетні (цензіва, короткострокова оренда). Право зобов’язань: поява нових видів договорів (найму, підряду, доручення), поява перших банків, векселя. Сімейно-шлюбне право, роль канонічного права. Спадкове право: спадкування за законом та за заповітом, принцип майорату. Злочини і покарання. Спроби класифікації злочинів: тяжкі, середні і легкі — у Франції; тризн, фелонія, місдімінор — в Англії; злочини і проступки; злочини проти релігії, проти держави, проти приватних осіб — в Німеччині. Види покарань, їх залякувальний характер. Загальні поняття кримінального права: замах, співучасть, необережність, необхідна оборона тощо, принцип особистої відповідальності злочинця. Судовий процес, його основні види: формальний — у цивільному судочинстві, змішаний, розшуковий - у карному судочинстві Німеччині та Франції. Особливості англійського судочинства: інститут роз’їзних суддів, інститут присяжних.
Особливості розвитку правових інститутів руського феодального права. Цивільно-правові інститути: основні форми земельної власності: вотчина (спадкоємне землеволодіння) і помістя (умовне землеволодіння) та їх різновиди; зобов’язальне право: відповідальність третіх осіб, усний та письмовий (кабала) види договорів, вплив церковного права на регулювання сімейно-шлюбних відносин; спадкування за законом і за заповітом. Поява поняття «нерухома власність», нові види договірних відносин (договір товариства), зміни у спадкоємному та сімейно-шлюбному праві. Кримінально-правові інститути: поняття злочину та його видів (державний, крамола, майновий, проти особи). Суб’єкти кримінально-правових відносин за Соборним Уложенням 1649 р., класифікація злочинів: умисні, необережні, випадкові. Поняття необхідної оборони, крайньої необхідності. Поділ злочинів на стадії: умисел, замах на злочин, закінчений злочин. Зміни в класифікації злочинів за «Військовими артикулами» 1715 р.. Характерні ознаки покарання: індивідуалізація, становість, невизначеність формулювань, каральний характер, основні їх види. Судовий процес, його основні види: змагальний — в цивільному судочинстві; розшуковий, інквізиційний — в кримінальному судочинстві.