Здавалка
Главная | Обратная связь

У своїй країні вони заклали основи державності, видали найдревніший у світі збірник законів, виявили наукові і технічні пізнання, створили епічну поезію та інші жанри літератури.



У середині III тисячоліття до н.е. у шумерів образне чи піктографічне письмо перетворюється в клинопис, комбінації клиноподібних рисочок — вертикальні, горизонтальні і похилі клинці і поєднання двох клинців в гострий кут. В результаті комбінацій цих знаків і застосування клинців різної величини виникла система письма (декілька сотень знаків). Спочатку писали (рис.6) вертикальними стовбцями зверху вниз і справа наліво, а трохи пізніше строками і зліва направо. Дещо пізніше клинописне письмо замінюється ієрогліфічним (від грецьк. — священний і — вирізаю, вирізаний на камені священний знак), у якому фіксовані знаки означали окремі слова(рис.7). Таким письмом користувались шумери, єгиптяни, китайці та інші народи. Пізніше з ідеографічного листа виникли більш розвинуті складальні і буквенно-звукові (алфавітні) системи писемності, що майже повністю позбавились малюнкового характеру первісної писемності. ідеографія, до речі, утрималась лише в Китаї. В інших країнах Стародавнього Сходу вона поступилась місцемієратичному письму (Єгипет, Шумерія, Вавілон, Ассірія, Аккадія, Індія тощо). Воно нагадує нинішнє арабське письмо.

З появою письма з метою підготовки писців виникають школи. Писці поділялись на молодших і старших; були писці царські і храмові, писці з вузькою спеціалізацією і писці високої кваліфікації, які займали важливі державні посади. Це дає підстави припустити, що для підготовки писців різного призначення були і школи з різними навчальними програмами.

Завданням першої в історії людства школи стала передача учням того рівня наукових знань, якого зміг досягти народ на перших ступенях розвитку цивілізації (з ботаніки, зоології, географії і мінералогії, математики, граматики, літератури), і не лише передача, а й прагнення навчити і виховати покоління, яке в майбутньому вдосконалить ці знання і буде сприяти їх засвоєнню наступними поколіннями. Такі ж школи були в Аккадській, Вавілонській і Ассірійській державах.

До речі,терміну «школа» ще не існує. Школа називається э-дуб-ба «будинок табличок», вчитель — «батько будинку», його помічник — «старший брат», учень — «син будинку табличок». В шкільному приміщенні були довгі глиняні лави для учнів, поруч з ними невеликі ванночки, в яких учні змочували куски глини, щоб зробити з них таблички - «зошити».

В результаті розкопок були виявлені численні таблички явно шкільного характеру. На одних табличках — прописи, уривки з «підручників», інші таблички написані рукою учнів. В окремих «підручниках», складених учителями, тексти яких учні повинні були переписувати і заучувати напам'ять, містились списки слів, що позначали назви дерев, тварин і птахів, каменів і мінералів, В цих «підручниках» містились і математичні тексти, завдання і їх розв'язання, а також граматичні вправи, літературні твори різних жанрів.

Писали тригранними паличками на м'яких глиняних табличках, після чого їх сушили на сонці, або випалювали в печах, що надавало їм твердості.

Фізична праця повністю виключалась з занять і життя учнів. Так як навчання тривало багато років, коштувало дорого, тому в школах навчалися лише діти знаті. Про соціальний стан учнів можна судити з табличок, на яких позначалося прізвище учня, а також професія батька, Батьками учнів були особи, що займали високі духовні і адміністративні посади: посли, капітани кораблів, жерці, наглядачі, чиновники, тобто імущі. В спеціальних школах для жриць – дівчат навчали письма, читання, танців і музики. Діти рабів, ремісників і дрібних землевласників, запишаються без будь-якого організованого навчання і виховання.

Програма навчання поділялась на дві частини. Перша — запам'ятовування знаків і вправи в їх написанні. Учні заучували зображення слів, потім писали їх. Друга частина програми включала вправи літературного характеру — списували і заучували поетичні і релігійні тексти, міфи і казки, гімни царям і богам, прислів'я і повчання морально-етичного характеру.

Знайдені археологами численні шкільні «зошити»-таблички з помітками учителя дозволяють судити про рівень науки. В математиці була шестидесяткова система числення. Ця система досі збереглась у нас при вимірюванні часу, кола. Були відомі теорема, яку пізніше назвуть Піфагоровою, основи алгебри, вміли рахувати проценти, значного розвитку досягли астрономія і медицина.

 

Діти проводили у школі цілий день, режим був досить суворий, основним заходом впливу служили фізичні покарання.

Пізніше, з кінця III тисячоліття до н.е., при утворенні Аккадської, а потім Вавілонської держави, в них також організовувались школи при храмах і палацах. Були школи для жерців і суддів, де, крім загальних предметів, викладали право, навчали астрономії, астрології, гаданню на печінці тварин. З кінця III тисячоліття до н.е. під час Аккадського царства шумерська мова поступово витісняється аккадською. Цей процес завершується у Вавілонському царстві в 19-16 ст, до н.е.; шумерська мова залишається лише в обрядових релігійних текстах, аккадська (семітська) мова стає панівною.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.