Здавалка
Главная | Обратная связь

Визначення взаємозв'язку між історичними подіями та їхнім відображенням у романі.



До створення роману«Червоне і чорне» Стендаль XIX століття ділив на дві фази розвитку, які чітко визначив: «1800 — 1830» (наполео­нівська доба та доба реставрації Бурбонів).

Минули часи Імперії, коли хоробрість і певні знання могли зробити із солдата генерала. За часів Реставрації необхідним стало шляхетне походження, щоб мати офі­церський чин.

Політична реакція суперечить демократичному розвит­ку, революції, яку придушила Реставрація. У середовищі заможної буржуазії панують користь і бажання насліду­вати вищі класи. Справжні щирі почуття, пристрасть мож­на помітити тільки в якомусь окремому вчинку.

Визначення взаємозв'язку між світоглядом пись­менника та його відображенням у романі.

Стендаль не вірить в існування Бога, у релігійні заборони й у загроб­не життя, відкидає аскетичну мораль і мораль покірності. Він прагне кожне поняття, на яке натрапляє в житті й у книгах, перевіряти досвідом, особистим аналізом. На основі сенсуалістичної філософії він будує свою етику, запозичивши основу в Гельвеція: якщо існує лише одне джерело пізнання — наші відчуття, то варто відкинути будь-яку мораль, не пов'язану з відчуттям, що не вирос­ло з нього. Бажання слави, заслуженого схвалення інших, на думку Стендаля, — один із найвизначальніших сти­мулів поведінки людини.

Під впливом політичних подій і ліберальних теорій під час Реставрації письменник почав думати, що конститу­ційна монархія є неминучим етапом на шляху від деспотизму Імперії до Республіки та ін. Але попри все те пол­ітичні погляди Стендаля залишалися незмінними.

На його думку, характерна риса сучасного йому фран­цузького суспільства — лицемірство. У цьому провина уряду, який спонукає французів до лицемірства. Ніхто у країні вже не вірить у догми католицизму, але кожен має удавати, що він палкий християнин. Ніхто не співчуває реакційній політиці Бурбонів, але всі мають її вітати. З дитинства кожен привчається лицемірити і бачить у цьо­му єдиний засіб існування і єдину можливість спокійно робити свою справу.

 

• Бесіда.

Які соціальні верстви суспільства зображає Стендаль у своєму романі?

Чи показує він своє ставлення до духівництва? Думку аргументуйте прикладами з тексту.

Прокоментуйте афоризм Стендаля: «Всі релігії основані на страху багатьох і спритності декількох», посилаючись на текст роману.

— Якими фактами біографії письменника ви може­те пояснити таке ставлення автора до релігії?

Коментар учителя.

Стендаль був палким ненависником релігії й особливо духівництва. Влада церкви над ума­ми йому здавалася найстрашнішою формою деспотизму. У романі «Червоне і чорне» він зобразив духівництво як суспільну силу, що підтримує реакцію. Майбутнім свяще­никам у семінарії прищеплюють утилітарні й егоїстичні Ідеї і всіма способами залучають їх на бік уряду.

Висновок. Стендаль із надзвичайною точністю розк­рив провідні риси суспільства; зобразив суперечності, що розщеплюють його; сили, які в ньому борються — психо­логію складного і неспокійного XIX ст., усі ті особливості відносин людини і суспільства, що були характерні не тільки для Франції, а й для інших європейських країн.

З глибокою правдивістю, що робить його одним з най­визначніших реалістів, Стендаль показав рух своєї епохи, що звільняється від пут феодалізму, від панування капіта­лістичної верхівки до ствердження в майбутньому демок­ратичних ідеалів.

 

• Виразне читання промови Жульєна Сореля на судо­вому засіданні.

Висновок. Промова головного героя в суді є звинувачу­вальним актом тогочасного суспільства,







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.