Визначення взаємозв'язку між історичними подіями та їхнім відображенням у романі.
До створення роману«Червоне і чорне» Стендаль XIX століття ділив на дві фази розвитку, які чітко визначив: «1800 — 1830» (наполеонівська доба та доба реставрації Бурбонів). Минули часи Імперії, коли хоробрість і певні знання могли зробити із солдата генерала. За часів Реставрації необхідним стало шляхетне походження, щоб мати офіцерський чин. Політична реакція суперечить демократичному розвитку, революції, яку придушила Реставрація. У середовищі заможної буржуазії панують користь і бажання наслідувати вищі класи. Справжні щирі почуття, пристрасть можна помітити тільки в якомусь окремому вчинку. Визначення взаємозв'язку між світоглядом письменника та його відображенням у романі. Стендаль не вірить в існування Бога, у релігійні заборони й у загробне життя, відкидає аскетичну мораль і мораль покірності. Він прагне кожне поняття, на яке натрапляє в житті й у книгах, перевіряти досвідом, особистим аналізом. На основі сенсуалістичної філософії він будує свою етику, запозичивши основу в Гельвеція: якщо існує лише одне джерело пізнання — наші відчуття, то варто відкинути будь-яку мораль, не пов'язану з відчуттям, що не виросло з нього. Бажання слави, заслуженого схвалення інших, на думку Стендаля, — один із найвизначальніших стимулів поведінки людини. Під впливом політичних подій і ліберальних теорій під час Реставрації письменник почав думати, що конституційна монархія є неминучим етапом на шляху від деспотизму Імперії до Республіки та ін. Але попри все те політичні погляди Стендаля залишалися незмінними. На його думку, характерна риса сучасного йому французького суспільства — лицемірство. У цьому провина уряду, який спонукає французів до лицемірства. Ніхто у країні вже не вірить у догми католицизму, але кожен має удавати, що він палкий християнин. Ніхто не співчуває реакційній політиці Бурбонів, але всі мають її вітати. З дитинства кожен привчається лицемірити і бачить у цьому єдиний засіб існування і єдину можливість спокійно робити свою справу.
• Бесіда. — Які соціальні верстви суспільства зображає Стендаль у своєму романі? — Чи показує він своє ставлення до духівництва? Думку аргументуйте прикладами з тексту. — Прокоментуйте афоризм Стендаля: «Всі релігії основані на страху багатьох і спритності декількох», посилаючись на текст роману. — Якими фактами біографії письменника ви можете пояснити таке ставлення автора до релігії? Коментар учителя. Стендаль був палким ненависником релігії й особливо духівництва. Влада церкви над умами йому здавалася найстрашнішою формою деспотизму. У романі «Червоне і чорне» він зобразив духівництво як суспільну силу, що підтримує реакцію. Майбутнім священикам у семінарії прищеплюють утилітарні й егоїстичні Ідеї і всіма способами залучають їх на бік уряду. Висновок. Стендаль із надзвичайною точністю розкрив провідні риси суспільства; зобразив суперечності, що розщеплюють його; сили, які в ньому борються — психологію складного і неспокійного XIX ст., усі ті особливості відносин людини і суспільства, що були характерні не тільки для Франції, а й для інших європейських країн. З глибокою правдивістю, що робить його одним з найвизначніших реалістів, Стендаль показав рух своєї епохи, що звільняється від пут феодалізму, від панування капіталістичної верхівки до ствердження в майбутньому демократичних ідеалів.
• Виразне читання промови Жульєна Сореля на судовому засіданні. Висновок. Промова головного героя в суді є звинувачувальним актом тогочасного суспільства, ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|