Очікувані результати.
Учень : — розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому повісті «Гобсек»; — характеризує творчість французького письменника як визначне явище світової літератури XIX ст.; — відзначає зв'язок його життя з Україною; — пояснює, чому "Людську комедію" Бальзака називають «енциклопедією життя Францїї першої половини ХІХ ст. Домашнє завдання. Опрацювати матеріали підручника про життя і творчість О. де Бальзака; підготувати повідомлення про історію написання і структуру "Людської комедії", знати зміст повісті «Гобсек»,
10 клас
ТЕМА:Влада золота та її філософія в повісті "Гобсек". Композиція і стиль твору
МЕТА: з'ясувати місце повісті «Гобсек» в загальній структурі «Людської комедії»; визначити особли- вості її композиції; з'ясувати проблематику твору; розкрити особливості втілення мотиву влади золота в повісті; розвивати вміння учнів працювати з художнім текстом, їхнє образне та крити- чне мислення; виховувати уявлення про справжні життєві цінності. ОБЛАДНАННЯ:схема «Композиція повісті «Гобсек», репродукція картини Ж- Де Латур «У лихваря», таблиця «Герої повісті та їхнє ставлення до золота». ТИП УРОКУ:урок засвоєння нових знань. ХІД УРОКУ З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це... золото. В золоті втілено всі людські сили. О. де Бальзак Векселі у всі часи губили гуляк, збагачували лихварів і надихали письменників. М. Кальницький
I. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку. II. Актуалізація опорних знань. • Бесіда. — Яке враження на вас справила повість ? — На які думки наштовхнув образ Гобсека ? — Які герої вам не сподобались? — Що викликало у вас нерозуміння ?
• Робота з примітками до повісті «Гобсек». — Чому повість насичена іменами відомих політичних діячів, митців, художників?
• Літературний диктант. 1. Чому віконтеса де Гранльє радить доньці Каміллі бути обережною з графом де Ресто? (Через його матір та бідність). 2. Хто з гостей заступається за ім'я графа? (Дервіль). 3. Як Дервіль познайомився із Гобсеком? (Живучи по сусідству). 4. Які випробування випали на долю лихваря? (Рано покинув сім'ю, плавав на кораблі, мандрував). 5. Що нам відомо про Прекрасну Голландку - єдину спадкоємицю Гобсека? (Стала повією). 6. Що одержав Гобсек від графині де Ресто за вексель? (Діамант). 7. У який момент життя Гобсек відчув, «ніби опинився в атмосфері щирості, душевної чистоти»? (Відвідуючи Фанні Мальво). 8. Чим заробляла на життя Фаннні Мальво? (Шила). 9. Чому Гобсек не надав безвідсоткову позичку Дервілю? (Щоб той не почувався зобов 'язаним). 10. Назвіть ім'я героя повісті, якого вважають «створінням дивовижним, на все придатним й ні до чого не здатним» (Максим де Трай). 11. Хто відвідав Гобсека після завершення справи між Максимом де Траєм та графинею де Ресто? (Графде Ресто). 12. Хто отримав право на спадок графа де Ресто після його смерті? (Гобсек).
III. Робота над темою уроку. Слово вчителя. 1830 року Бальзак уперше видав повість «Гобсек». Вона називалася «Небезпеки безпутства» і закінчувалася тим, що граф де Ресто отримував спадщину із рук Гобсека. Пізніше, у 1835 році, змінився не лише заголовок — «Батечко Гобсек», а й сюжет повісті: вона закінчувалась описом славнозвісної комірчини Гобсека. Зрештою, у 1842 році автор вводить свій твір до «Сцен приватного життя», називає просто «Гобсек» і додає історію головного героя, зокрема, розповідає, як той наживав своє багатство. Так ретельно не доопрацьовувся жоден інший твір Бальзака. Перша редакція, виходячи вже з назви та фіналу, була майже повністю присвячена історії Анастазі де Ресто, її стосункам з чоловіком та коханцем, які призвели до того, що її дітям загрожувало б зубожіння, якби не добрий геній - Гобсек. За це вдячна графиня домагалася для нього дворянського стану. Таким чином, твір навряд чи виходив за межі поодинокого випадку і був приватною історією аристократичної сім'ї. Через п'ять років Бальзак вивів на перший план не історію сім'ї де Ресто, а самого Гобсека. Але назва «Батечко Гобсек» та розташування у «Сценах паризького життя» хоча і надають певного узагальнювального значення повісті, все ж обмежують її символічне звучання. По-перше, звертання «батечко» дещо фамільярне і якось затінює наступне слово, його страшну внутрішню форму (гобсек голландською означає «живоїд»), локалізуючи символічність і узагальнюючу характеристику, адже словосполучення «батечко Гобсек» стосується саме людини Гобсека, а не головного - жаги до наживи. По-друге, конкретизувалося і місце дії - Париж. І лише через 12 років після появи першої редакції повість набуває остаточного вигляду посідаючи поряд із повістю «Батько Горіо.» одне з чільних місць у «Сценах приватного життя».
• Робота в зошитах. Записи схеми «Еволюція замислу повісті «Гобсек».
Учитель. Повість «Гобсек» — це не лише історія одного скнари, а й дослідження явища, діагностика хвороби суспільства, стосунки в якому базуються на грошах, векселях, золоті.
• Робота з текстом повісті «Гобсек» . — Що Гобсек називає основою «нового суспільного ладу», його душею? («Золото — ось душа нашого нинішнього суспільства»).
• Робота з епіграфом. • Виразне читання та аналіз монологу Гобсека про владу золота. — Поясніть, які справи з векселями веде Гобсек.
• Повідомлення учнів на тему « Векселі в літературі». Напевно, найзнаменитіший вексель у світовій художній літературі - на суму 287 500 франків - був виданий главою марсельського торгового дому «Моррел і син» повіреному банкірської фірми «Томсон і Френч». Векселедержателем у даному випадку виступив не хто інший, як Едмон Дантес, майбутній граф Монте - Крісто. У день виплати він добровільно погасив вексель — у той самий момент, коли чесний негоціант, не витримавши неминучого банкрутства, готовий був накласти на себе руки. Такі історії, зрозуміло, завершувалися благополучно тільки в книжках. Боргові в'язниці були переповнені неспроможними боржниками. Уникнути цього можна було лише двома способами: або накласти на себе руки, або ховатися, прирікаючи себе на життя загнаного звіра... Література відобразила різноманітні нюанси вексельного обігу. В основу сюжету оповідання Конан Дойла «Людина з розсіченою губою» лягла практика видачі так званих дружніх векселів (коли вексель акцептує друг-поручитель). Герой оповідання — Невілл Сент-Клер, інтелігентна людина, загримований і переодягнений жебраком калікою. Він переконався, що жебракування приносить гарантованіший прибуток, ніж звичайна служба. Сент-Клер розповідав Холмсу: «Мені пред'явили вексель, за яким я поручився сплатити за приятеля двадцять п'ять фунтів. Я й гадки не мав, де дістати ці гроші, і раптом мені в голову прийшла чудова думка. Попросив кредитора почекати два тижні, я взяв на роботі відпустку: провів її в Сіті, просячи милостиню. За десять днів я зібрав необхідну суму і сплатив борг ». Як будь-який цінний папір, вексель міг служити інструментом корисливої наживи або незаконного збагачення, наприклад лихварів. Хоча законодавство забороняло видачу грошей під надмірні відсотки, це не заважало лихвареві вимагати від боржника вексель на суму набагато вище отриманої. Часом вексельну петлю накидали на себе гульвіси й ловеласи, карткові гравці. В азарті вони підписували зобов'язання на неймовірні суми. Щоправда, якщо марнотрат давав векселів значно більше, ніж міг оплатити, то вони перетворювалися на папірці, які жодний банк не бажав враховувати, і навіть у разі розпродажу майна боржника вони покривали лише невелику частину боргу. Іноді, втім, обіг векселів перетворювався на гру на підвищення і пониження - те саме що біржовий. Якщо недавній гульвіса зненацька одержував спадщину, крупне вигравав, вигідно одружився або знаходив заможного поручителя, то його зобов'язання, які вчора ще коштували копійки, миттю знаходили реальну цінність. Недаремно так тріумфував бальзаківський Гобсек, коли сумнівні векселі графа де Трая, куплені за безцінь у побратимів лихваря, вимушено прийняла в обмін на прекрасні діаманти графиня де Ресто, до нестями закохана в де Трая. Після угоди старий «схопився з місця і, пританцьовуючи, закричав: «А діаманти в мене! А діаманти-то мої! Чудові діаманти! Дивні діаманти! І як дешево дісталися!..» Подібними міркуваннями керувався кредитор Свирида Голохвастова у п'єсі Старицького «За двома зайцями»: він позичив гроші, розраховуючи на посаг Проні Сєркової. «Повірте, - гаряче переконував Свирид, - Сєркові гроші будуть ваші!» - «Молодець! Пиши вексель». Векселі можна було писати тільки на спеціальному встановленому урядом гербовому папері. У продажу були поширені бланки під різні суми операцій, у кожному випадку - за особливою ціною, що являла собою держмито на угоду. Розрізняли два види векселів: простий і переказний: У першому випадку зобов'язувався заплатити той, який підписав вексель, в другому - векселедавець (трасант) перекладав сплату на іншу особу (трасата); втім, трасат брав на себе відповідальність тільки після акцептаціі (підпису) векселя. У зарубіжній практиці, де давно склалася система розгалужених фінансових взаємозв'язків, саме перекладні векселі були найпоширенішими. Характерною особливістю вексельного обігу була можливість передачі векселя від першого векселедержателя другому, від нього третьому і т ін. Така операція здійснювалася під передатний запис встановленої форми (індосамент) на зворотному боці документа. Після розрахунку за векселем держатель погашав його, записавши, що зазначену суму одержав повністю. Але іноді векселедавець відмовлявся сплачувати вчасно. Тоді застосовували процедуру протесту векселів. Здійснювалася вона через нотаріуса або офіційного маклера, який засвідчував факт несплати, після чого боржник піддавався судовому переслідуванню і відповідав перед векселедержателем своїм майном. Якщо ж взяти з векселедавця було нічого, а до останнього власника вексель прийшов після подорожі по ланцюжку індосантів (тих, які підписували вексель), то протест міг бути спрямований на крайнього з цього ланцюжка, а потім і на попередніх її учасників, які вважалися солідарне зобов'язаними перед держателем. Втім, такої неприємної перспективи індосант міг заздалегідь уникнути при передачі векселя, включивши в індосамент слова: «без обороту на мене».
• Робота з таблицею «Герої повісті та їхнє ставлення до золота». Внесіть до таблиці імена героїв повісті, які дотримувались відповідних позицій в житті.
У золоті зосереджені всі сили людства Невже все зводиться до грошей
Учитель. Виходячи із грандіозних замислів Бальзака щодо епопеї «Людська комедія», можемо стверджувати, що автор особливої уваги надавав кожній деталі, що сприяла б розумінню творчого замислу. Важливе місце в його творах належить портретам та інтер'єрам. Для творів Бальзака характерні великі експозиції, докладні описи часу дії, матеріального та суспільного становища персонажів. За формою повість «Гобсек» є оповіданням у оповіданні. Бальзак дає начебто подвійне зображення людини: під кутом зору суспільства і самої людини. Головною особливістю композиції повісті є прийом обрамлення: історія про Гобсека "взята в рамку" опису розмови у салоні віконтеси де Гранльє. • Робота зі схемою «Композиція повісті «Гобсек».
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|