Главная | Обратная связь

Установіть авторство.

— Чего люди больше всего боятся? Нового шага, нового собственного слова они всего больше боятся. (Раскольников).

— Ко всему-то подлец человек привыкает! (Раскольников)

— Подлец человек! И подлец тот, кто его за это подлецом называет. (Раскольников).

— Истинно великие люди, мне кажется, должны ощущать на свете великую грусть. (Раскольников).

— Бедность не порок... но нищета, милостивый государь, нищета — порок-с. (Мармеладов).

— Ведь надобно же, чтобы всякому человеку хоть куда-нибудь можно было пойти. Ибо бывает такое время, когда непременно надо хоть куда-нибудь да пойти! (Мармеладов).

— У женщин случаи такие есть, когда очень и очень приятно быть оскорбленною, несмотря на все видимое негодование. (Свидригайлов).

— Умная женщина и ревнивая женщина — два предмета разные. (Свидригайлов).

 

II. Робота над темою уроку.

Учитель.

Світ, в якому живе людина, складається із суб'єктивного та об'єктивного начал. Життя людини про­ходить у світі, який впливає на її характер, вчинки, думки.

Сенс життя людини міститься в кожній окремій життєвій ситуації або усвідомлюється в кінці людського життя.

 

• Робота зі схемою «Суперечливість духовного світу лю­дини і її вчинків».

Світ — люди — думки =вчинки.

Світ — люди — думки ≠ вчинки.

 

За даною схемою істинним є твердження, що часто люди думають одне, а роблять — інше.

Найяскравіший спосіб вираження людської діяльності — вчинок. Він — основна ланка, осередок будь-якої фор­ми людської діяльності — виражає будь-яке відношення між особистістю і моральним світом.

Вчинок — це спосіб особистісного існування у світі.

Природа людини дуже суперечлива. Людина — цілісна істота, тому підкоряється природним закономірностям. Своєрідність тілесної організації зумовлює її інстинкти, потяги, пристрасті. Водночас людині притаманні мо­ральність і свідомість. Вона здатна розрізняти прояви доб­ра і зла, прекрасного і потворного, що і визначає скеро­ваність вільного вибору її дій. Людина може пізнавати і розуміти дійсність, себе, інших людей.

Поняття "сутності людини" характеризує її глибинні, специфічні, суто людські якості, які зовні проявляються в її природі. Історія філософії демонструє різні уявлення про сутність людини. Релігійно-філософські вчення наполя­гають на визнанні духовної сутності людини, джерелом якої є Бог. Новий час поклав початок ототожненню люди­ни з розумом (Декарт, Гегель та ін.). Марксистська філо­софія обґрунтовує діяльну сутність людини, підкреслюю­чи, що саме в діяльності проявляються її духовність і ро­зумність. В наш час одним з напрямків західної філософії — постмодернізмом — заперечується реальність особи­стого "Я" і тому дане поняття вважається ілюзорним.

Як стверджував Омар Хайям :

Мы — источник веселья и скорби рудник,

Мы — вместилище скверны и чистый родник,

Человек, как в зеркале мир, многолик,

Он ничтожен, и он же безмерно велик.

Кожен персонаж Достоєвського — це автор цілого світо­розуміння, свідомості, суб'єкт і голос. Та в системі вони допомагають зрозуміти одне одного.

Двоїстість — характерний прийом зображення у Дос­тоєвського. Двоїстість реалізується, по-перше, через роз­двоєність свідомості героя. У ньому ніби живуть двоє: один за інстинктом прагне допомагати, рятувати принижених і знедолених людей, а другий, розсудливий, цинічно ана­лізує вчинки першого й піддає їх критиці. По-друге, в ро­мані ціла низка героїв, які так чи так інтерпретують обидві названі сторони особистості Раскольникова, їх умовно на­зивають «двійниками» й «антиподами» головного героя.

 

• Бесіда.

— Хто з героїв роману допомагає розкрити сут­ність головного героя?

— Чому Лужина, Свидригайлова і Лебезятникова називають «двійниками» Раскольникова?

— Чому Разуміхін, Порфирій Петрович та Соня є «антиподами» Раскольникова?

— Завдяки чому саме вони допомагають розкрити різні сторони світлого, доброго в головному герої?

Учитель.

«Двійники» і «антиподи» в романі відобра­жають і підкреслюють суперечності характеру головного героя, двоїстість його натури, і водночас вони докладно змальовують основні риси Раскольникова, подаючи перс­пективи розвитку його ідеології та моралі.

• Робота в групах.

Завдання. Здійснити дослідження за текстом «Відповідність думок та вчинків героїв роману».

1 .Мармеладов.

2.Соня Мармеладова.

3.Разуміхін

4. Свидригайлов

5. Лужин.

6.Порфирій

7. Катерина Іванівна.