 |
|
IV. Підбиття підсумків роботи груп.
Учитель.
«Іноді жіноче серце подібне до снігу: тільки-но заплямуй його, і воно одразу перетворюється на бруд», - стверджував Гаспар Жорж де Шервіль. Спробуймо уявити серце Анни Кареніної теж чистим, як сніг. Хто і що заплямувало чистоту поривів героїні, що змусило це серце розірватися?
• Створення опорного конспекту.
Любов Анни відкриває очі:
на чоловіка бездушного, самовдоволеного, емоційно глухого: «... он восемь лет душил все, чтобыло во мне живого ...»;
на подругу Бетсі Тверську, яка відмовляється її прихистити;
на суспільство Картасова влаштовує скандал, коли Анна з'являється в театральній ложі. В Анни немає обов'язків, є лише кохання.
Учитель.
Епіграфом роману «Анна Кареніна» є біблійський вираз «Мне отмщение, й аз воздам». По-різному сприймається його зміст: «Не вам дано право судити, тому що і ви не без гріха». Справді, ті, які «засуджують» Анну, не кращі за неї. А, можливо, епіграф говорить, що ті, які завинили перед Богом, порушили заповіді, моральні норми, обов'язково будуть покарані.
— У чому ж провина Анни — невже в зруйнуванні родини, створеної без кохання і лише формально «оформленої» церквою ?
— Чи не завелике покарання для людини, що не знала кохання, і коли пізнала його, то порушила подружню вірність?
— Хто винний в гибелі Анни: чоловік, оточення, Вронський?
— Чому провина лежить на Анні за те, що вона не захотіла нікого обманювати ?
• Виразне читання та аналіз монологу Анни перед самогубством.
• Бесіда.
— Які сюжетні фрагменти ми можемо виділити в монолозі?
(Це спогади про минуле — розмова з Тютькіним, згадка про Кареніна, Сергійка, думки з цього приводу, споглядання навколо себе: бачить жебрачку, п'яничку, думки з цього приводу, аналіз стосунків з Вронським).
Учитель.
Усі сюжетні фрагменти змішано у передсмертному монолозі Анни і пов'язано між собою за принципом асоціації: маючи уявну картину життя з Вронським після отриманого розлучення, Анна згадує Кареніна, бачить гімназистів, Сергійка; намагається проаналізувати свої почуття до нього.
Толстой використовує внутрішній монолог як засіб проникнення у духовні таємниці людини. Для цього його використовував Стендаль. Але Толстой, і це споріднює його з Достоєвським, зображає нам не стільки логічно упорядковану думку, але і те, що не підвладне свідомості, туманне і напів-сформульоване, те, що лежить у царині підсвідомості . За допомогою саме цього прийому Толстому вдається відтворити той хаос, що панує в душі головної героїні.
• Робота з епіграфом.
• Робота зі схемою «Суперечливість образу Анни».
Допишіть інформацію.
| Ідеал для Анни | Ідеал для Анни | Ідеал для Анни |
| Любов до дітей | Любов до чоловіка | Сім'я, в якій панує любов |
| Реальність | Реальність | Реальність |
| «Народити дитину — відмовитися від себе». Авторство не встановлено | «Жінка думає серцем». Народна мудрість | «Сім'я завжди буде основою суспільства». Онорєдє Бальзак |