Главная | Обратная связь

Сторінка — «Інтуїтивізм Бергсона».

Інтуїтивізм (лат. іпіиіііто — уява, споглядання) — напрям в літературознавстві, що абсолютизує інтуїцію як момент безпосереднього осягнення світу завдяки творчій фантазії, яка сприяє його естетичному сприйняттю й оцінці.

4 сторінка — «Філософія трансценденталіз­му».

Трансценденталізм (шцлат. ігапзсепсіеш — те, що виходить за межі чого-небудь, позасвідоме) — самобутня релігійно-філософська й етична система, в основу якої було покладено вчення І. Канта про апріорне знання, яке ніби­то одвічно притаманне свідомості й є умовою будь-якого досвіду. Терміном трансцендентний позначається потой­бічне, те, що перебуває за межами людського пізнання.

Американські трансценденталісти поділяли думку І. Канта про те, що людська свідомість від народження не чиста дошка.

Висновок.

Спираючись на філософію А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, А. Бергсона, письменники дедалі більше звер­таються до проблем особистості. Це зумовило появу ранніх модерністських течій, які спочатку розвивалися паралель­но з іншими напрямами — реалізмом, натуралізмом, пізнім романтизмом, але поступово виходили на перший план, відкриваючи широкий простір для подальших мистецьких пошуків.

II розділ журналу— «Мистецький».

(Учні-мистецтвознавці характеризують основні напря­ми раннього модернізму, презентують твори музики, жи­вопису, які є найбільш характерними для того чи іншого напряму).

Сторінка — «Імпресіонізм».

Імпресіонізм (фр. Ітрге55Іоп — враження) — напрям у мистецтві останньої третини XIX ст., який відзначається ушляхетненим, витонченим відтворенням особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань.

Сторінка — «Символізм».

Символізм (грецьк. Зутуоіоп — знак, символ, ознака) — один з напрямів модернізму, в якому замість художньо­го образу, що відтворює певне явище, застосовується ху­дожній символ, що є знаком мінливого «життя душі» і по­шуком «вічної істини».

Сторінка — «Неоромантизм».

Неоромантизм — умовна назва естетичних тенденцій в літературі на межі XIX — XX ст., визначальною рисою яких є подолання розриву між ідеалом і дійсністю, харак­терного для романтизму, завдяки могутній силі особис­тості, здатної перетворити бажане на дійсне.

III розділ журналу — « Поетичний ».

(Учні-декламатори виразно читають поетичні твори, присвячені поетам XIX ст.).

Сторінка - «ШарльБодлер».

• Виразне читання вірша Максима Рильського.

Бодлер

В раю блаженних мук,

де на тонких стеблинах

Ростуть, звиваються

химерні квіти зла,

Подібні до очей жіночих і звіриних, —

В пекельному раю його душа жила.

Лякати буржуа,

назватись людоїдом,

Що хтів би скуштувать

малесеньких дітей;

Впиватися гірким, самотнім,

тонким медом

Нездійснених бажань

і неживих ідей, —

І бачити в вині

безстидної таверни

Вино Причастія,

єдину кров Христа...

Хіба таке життя,

потворне і химерне,

Не зветься: красота ?

М. Рильський

 

• Бесіда.

— Які особливості світосприйняття Шарля Бод-лера відзначає український поет?

— Чи дають змогу поетичні рядки скласти вражен­ня про ставлення М. Рильського до Ш. Бодлера ?

— Як М. Рильському вдається показати супереч­ності, що пронизували життя і творчість поета?