Главная | Обратная связь

III. Робота над темою уроку.

• Презентація різних видань поетичних творів М. Не­красова.

• Бесіда.

— Які з творів поета знайомі вам з раннього ди­тинства?

— Які враження залишилися у вас від віршів «Де-душкаМазай й зайцьі», про «мужичка», завбільшки з мізинчик?

— На що ви очікуєте від більш глибокого ознайом­лення з поезією М. Некрасова ?

 

• Виразне читання вчителем окремих поетичних творів М. Некрасова, які належать до різних тематичних груп:

• вірші про важку долю селян, міської бідноти, про тяжку жіночу долю;

• ліричні вірші про любов, про складні взаємини закоханих;

• вірші про поезію, про складну суперечність між поетичним покликанням і громадським обов'язком;

• вірші, присвячені товаришам по боротьбі, пройняті рево­люційними "настроями";

• вірші про Росію, про високе суспільне призначення люди­ни.

• Робота над епіграфами.

 

Учитель.

У словах Миколи Некрасова, які ми взяли за епіграф до творчості поета, — сутність внутрішніх супе­речностей в його світогляді і творчості. Поет-громадянин підпорядковував свою поетичну творчість політичним і сус­пільним завданням. Він не чекав для своїх «пісень» боже­ственних звуків, надісланих зверху, а прагнув навчати свою музу, якою вона має бути. На думку Некрасова, муза зобо­в'язана «диктувати» поетові рядки, сповнені співчуття до пригноблюваного і знедоленого народу, тому він заявляє: «Я лиру посвятил народу своєму».

 

• Поетична пауза. Виразне читання вірша про поета.

Некрасов

Зеленая лампа чадит д рассвета,

Шуршит корректура, а дым от сигар

Над редкой бородкой, над плешью поэта

Струит сладковатый неспешный угар.

Что жизнь — не глоток ли остывшего чая,

Простуженный день петербургской весны,

Сигары, и карты, и ласка простая

Над той же страницей склоненной жены ?

Без сна и без отдыха, сумрачный пленник

Цензуры, редакций, медвежьих охот,

Он видит сейчас, разогнув «Современник»,

Что двинулся где-то в полях ледоход.

Перо задержалось на рифме к «свободе»,

И слышит он, руки на стол уронив,

Что вот оно, близко, растет половодье

На вольном просторе разбуженних нив...

Иссохшим в подушках под бременем муки

Ты, муза, России его передать.

Крамской нарисует прозрачние руки

И плотно прижатый к губам карандаш.

А слава пошлет похоронные ленты,

Венки катафалка, нежданный покой

Да песню, которую хором студенты

Подхватят над Волгой в глуши костромской.

И с этою песней пойдут поколенья

По мерзлым этапам, под звон кандалов

В якутскую вьюгу, в снега поселений,

В остроги российских глухих городов.

И вырастет гневная песня в проклятье

Надменному трону, родной нищете,

И песню услышат далекие братья

В великой и страстной ее простоте.

В. Рождественский

 

• Бесіда.

— Яким постає М. Некрасов у вірші В. Рождественського?

— Чи збігаються погляди на особистість М. Некра­сова, В. Рождественського та І. Северяніна,

вислов­лені в сонеті, з яким ви ознайомилися на попередньо­му у році?

— На які деталі особистого і громадського життя поета вказано у вірші?

— Які теми творчості М. Некрасова виділяє поет ?

— Як В. Рождественський оцінює значення твор­чості М. Некрасова?

 

• Презентація портретів М. Некрасова. Культурологі­чний екскурс.

Один із найкращих портретів М. Некрасо­ва був створений у 1868 році відомим російським худож­ником М. Ге. Він писав його, коли М. Некрасов був здоро­вим, у розквіті фізичних і творчих сил.

Художник І. Крамськой написав пор­трет М. Некрасова на прохання Треть-якова. М. Некрасов на той час був смер­тельно хворий, він доживав останні дні. Проте поет продовжував працювати лежачи в ліжку, він писав «Останні пісні». Хворий М. Некрасов не міг ба­гато позувати художникові. Крамськой працював по 10-15хвилин на день.

Художник малює поета на полотні не таким змученим і не таким недужим, яким він був насправді. Картина дописувалася вже після смерті М. Некрасова. Художник вирішив зобразити М. Некрасова таким, яким бачив його щодня: поет напівле-жить, спираючись на подушки. У лівій руці він тримає аркуші паперу, зліва — столик з ліками. Наддиваном пор­трети М. Добролюбова і А. Міцкевича. Обличчя поета зо­середжене, поглинуте творчими роздумами. Він стверд­жує силу творчої волі, що кидає мужній виклик смерті.

 

• Робота з підручником.

Опрацювання матеріалів статті про життєвий шляхМ. Некрасова. Відповіді на запитання до статті.

 

• Виразне читання вірша «О шостій вчора завернув...».

• Бесіда за первинним сприйняттям тексту.

— Які враження викликав у вас вірш ?

— Як змінився ваш настрій ?

— Прокоментуйте ставлення поета до молодої селянки. Чи збігається воно з вашим ?

— Які слова підтверджують думку про те, що ав­тор не вірить у серйозність провини жінки ?

— Чи можна за словами «Ни звука из ее груди...» зробити висновок, про те, що селянка була гордою, з презирством ставилася до своїх катів?

 

• Словникова робота.

Сенная — площа в Петербурзі, місце, де здійснюва­лися покарання за вироком суду.

Ни звука из ее груди... — Після першихударів батога у катованих пропадав голос, про що не міг не знати М. Некрасов. «Мовчання» селянки (і музи) — не ознака стійкості й героїзму, а, швидше за все, ознака мучеництва.

 

• Музична пауза.

Прослуховування композиції М. Ко­валь для голосу і фортепіано на вірші М. Некрасова.

• Виразне читання вірша «Роздуми біля парадного під'їзду».

• Ознайомлення з історією створення вірша.

Вірш «Роз­думи біля парадного під'їзду» М. Некрасов написав у 1858 році. У ньому народна тема представлена ніби «згуще­ною»: поет не просто .перека­зує випадок із життя, свідком якого він був, спостерігаючи з вікна своєї квартири за губер­нським під'їздом, — здається, немов уся селянська країна зі своїми бідами постала в цих віршованих рядках. У нерухо­мості селян стільки суму, горя

і покірності, немов бачиш перед собою їхній скульптурний портрет.

 

• Віртуальна екскурсія.

Презентація репродукцій кар­тин російських художників, що розкривають тему страж­дань народних: В. Перов «Трійка», «Діти, які сплять», І. Рєпін «Бурлаки на Волзі», В. Васнецов «Книжкова лав­ка», «З квартири на квартиру», «Злиденні-співаки (Про­чани)» тощо.

 

• Бесіда.

— Що спільного між віршами М. Некрасова та кар­тинами, які ви щойно побачили?

— Художник В. Васнецов відо­мий вам як автор картини «Бо­гатирі», яку ми розглядали у 7-му класі, вивчаючи давньоруські билини. Чи можна за картина­ми, які були презентовані вам сьогодні, говорити про ранній етап творчості художника як про побутовий, соціальний та пізній — як билинна-історич­ний?

— Чому, на вашу думку, художник змінює напрямок своєї творчості ?

— Чи можна слова М. Некрасова, взяті за епіграф до уроку, розгляда­ти стосовно творчості

В. Васнецова?

— Назвіть інші літературні тво­ри світової літератури, співзвучні з цими полотнами. Яку картину ми

розглядали, вивчаючи роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»?

— Проаналізуйте лексику, синтаксичні звороти, поетичні інтонації народної мови, втілені у вірші, його ритмічні особливості.

— Які смислові функції цих художніх прийомів? IV. Етап рефлексії.

 

• Повторне звернення до епіграфів.

• Заключне слово вчителя.

Складне, повне несподіванок і сумнівів життя М. Некрасова відбилося в його творчості. Незадовго до смерті він приходить до пе­реконання, що він поганий поет, оскільки підпорядкував свій поетичний талант політичній боротьбі, й поганий бо­рець, оскільки серце поета, відкрите «пісням», не придат­не до послідовної і запеклої боротьби з ворогами.

 

• Творча пауза

«Міні-лист до поета», що починається словами: «Дозвольте не погодитися з Вами, що Ви пога­ний поет!»

Домашнє завдання.

Опрацювати матеріали підручника про життєвий і творчий шлях М. Некрасова. Підготувати виразне читання (напам'ять) вірша «На смерть Шевченка». Простежити тему жіночої долі й на­родних страждань у ліриці М. Некрасова і Т. Шевченка.

 

 

10 клас

ТЕМА:Поетичне новаторство Некрасова: поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови