 |
|
ІV Підбиття підсумків уроку.
Висновок.
Отже, символ народжується там, де неможливо зобразити предмет. Він покликаний виразити алегоричне й невимовлене шляхом відповідностей між двома світами — світом зовнішнім і світом мрій та ідеалів. Цей дуалізм реального та ідеального — основа символічного світосприйняття. Таємниця, або Ідея, криється в глибині матеріальних речей. І символічна поезія прагне втілити цю ідею, надати їй почуттєво збагненної форми. Ця форма не є самоціллю, вона має служити вираженню Ідеї.
Домашнє завдання.
Підготувати виразне читання та аналіз поетичних творів Ш. Бодлера.
Дослідити вплив французького символіста Ш. Бодлера на творчість українського поета М. Вороного.
10 клас
ТЕМА: Шарль Бодлер. «Вечорова гармонія». Філігранність поетичної техніки, формальна
Довершеність і сугестивність вірша «Вечорова гармонія».
МЕТА:розкрити філігранність поетичної техніки і формальної довершеності вірша «Вечорова гармонія»; визначити художні засоби, що мають сугестивний вплив на читача; виявити вплив
Ш. Бодлера на розвиток української поезії; розвивати навички виразного читання та аналізу поетичного твору; навички усного мовлення, критичного мислення; прищеплювати старшокласникам інтерес до поезії, виховувати любов до краси, мистецтва слова.
ОБЛАДНАННЯ: фонозапис симфонії сонетів для баса, фортепіано і ударних Е. Лазарева на вірші з книги Ш. Бодлера «Квіти зла».
Поета народжує не дар творчого вимислу,
а дар одухотворення.
Т. Манн
ХІД УРОКУ
І. Перевірка виконання домашнього завдання.
• Повідомлення дослідницької групи про вплив французького символіста Ш. Бодлера на творчість українського поета М. Вороного.
Творчість поета Миколи Вороного — це перша декларація ідей і форм українського символізму. «Любов, краса і шукання правди (світла, знання, початку чи Бога) — це сфери символічної поезії, вона найкраще може про це оповісти», — стверджував митець-естет.
За життя поета критика справедливо порівнювала його доробок із творами французьких символістів Шарля Бодлера і Поля Верлена. Вороний, як і Верлен, обстоював передусім красу поезії, її естетику.
Творчість М. Вороного — різноманітна й неоднорідна за змістом і стилістикою — збагатила українську літературу й дала потужний імпульс новаторству молодих майстрів слова початку XX століття.
• Виразне читання вірша М. Вороного «Краса!».
• Бесіда.
— Визначте основний мотив поезії «Краса!».
— Розкрийте вимоги до поетичних творів, задекларовані у вірші М. Вороного. — Яке естетичне кредо проголошено поетом ?
— Що дає підстави назвати вірш «Краса!» поетичним маніфестом символізму?
— За допомогою яких художніх засобів автор розкриває ідею твору?
— Прокоментуйте останню строфу вірша.
Висновок.
У вірші «Краса!», який став вершиною модерністської поезії М. Вороного, задекларований пієтет митця перед Красою, яка для нього — найвищий ідеал, богиня, «натхненна чарівниця». Він переконаний, що у швидкоплинному житті вічними цінностями залишаються Краса і Україна:
Й я славлю, і хвалю,
І кожну їй хвилину
Готов оддати без жалю.
Мій друже, я
Красу люблю...
Як рідну Україну!
• Порівняльний аналіз вірша М. Вороного «Краса!» з віршем Ш. Бодлера «Гімн красі».
У вірші Ш. Бодлера Краса уособлена в образі незворушної і непохитної статуї, таємницю якої осягнути неможливо. Поет утверджує думку, що Добро й Зло як категорії однаковою мірою можуть бути джерелом Прекрасного.
Основою своєї естетичної програми Ш. Бодлер вважав «видобування краси із зла». У його розумінні природа не може бути джерелом оновлення почуттів людини, тому постає її ворогом. Поет шукає натхнення в «іншій природі» — у творах мистецтва і людській праці. Відчуття «жахів життя» штовхало поета до пошуків нової незнаної краси, що зростає на ґрунті розкладу й відчаю. Поет демонстративно нехтує традиційними моральними цінностями і схиляється перед Сатаною. У відчаї він розуміє призначення поезії як засобу вирощування квітів (тобто Прекрасного) зі зла.
У поезії Ш. Бодлера сфокусовано суперечності епохи та сприйняття поетом сучасного світу як царства зла.