II. Робота над темою уроку.
• Аналіз асоціативних образів, картин, створених автором ліричного твору. • Виразне читання вчителем поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче...". • Читання учнями поезії мовчки. Запитання та завдання до аналізу. — Визначте настрій цього вірша. — Які образи передають біль поетової душі? — Яке значення для розуміння поезії має епіграф? — Які образи використовує поет для створення картини душевного болю ? — Які тропи використовує автор для змалювання картини «нестерпного суму» ? — Чому Верлен говорить про звуки дощу— плачу серця: «солодко шумить»? — Поясніть значення останньої строфи вірша. — Який сум поет вважає найтяжчим? — Чи задумувались ви коли-небудь про власну шкалу «суму»? Який сум для вас є найтяжчим?
Учитель. Прослухана вами поезія — про сум, такий глибокий, що здається безпричинним і невідворотним. Поет порівнює його з осіннім дощем, що сіється над містом. У вірші — гранична простота образів і приглушена мелодика, монотонність якої посилюється досить рідкісною схемою римування абаа. Загальну тональність вірша вирізняє імпресіоністська приглушеність звуків і фарб. Слова втрачають свою семантичну і кольористичну функцію, розчиняючись у мелодії, що відтворює музику душі ліричного героя. Верлен широко використовує для надання музичності вірша повтори, створює систему алітерацій та асонансів. Багаторазове повторення в одному рядкові довгого звука [з:], який не має аналогів в українські й мові, дає поетові можливість якнайкраще не лише на вербальному, а й на сугестивному рівнях передати, навіяти читачеві меланхолійний настрій ліричного героя, змушує весь вірш звучати як стогін ніжної та самотньої душі.Отже, Верлен зробив рішучий крок у напрямку заміни змісту звучанням, до злиття поезії та музики і врешті-решт — до «безсловесності» поезії.
• Бесіда. — Які символічні образи використовує поет? — Поясніть значення символів: «серце», «місто», «дощ». — Який символічний образ є центральним у поезії?
• Лексичний експеримент. Замініть в поезії образ «дощ» на синонімічо близький за змістом образ «сльози». Дослідіть, які зміни відбулися в розумінні поезії. • Знаходження зв'язків між твором, який вивчається, та іншими творами мистецтва. Учитель. Миттєва імпресіоністська замальовка картини дощу перетворюється в опис душевного стану ліричного героя, для якого враження стає лише поштовхом для висловлення відтінків свого душевного стану. • Сугестивна пауза. Уявіть: за вікном велична музика дощу, що час від часу переривається громом і доповнюється спалахами блискавок. Обожнюю ці звуки! Найпрек-расніші звуки, створені природою. Нас не було, а дощі вже йшли. Нас не стане — а дощі будуть. Будуть завжди... Запитання для роздумів: — Невже Верлен вивів правильну формулу суму (душі): сум = дощ? Учитель. Ви самостійно вели пошук творів мистецтва, в яких наявний образ дощу, та з'ясовували символічне значення цього образу. Протягом уроку за повідомленнями однокласників створіть асоціативну картину «ДОЩ». ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|