Здавалка
Главная | Обратная связь

II. Робота над темою уроку.



• Аналіз асоціативних образів, картин, створених авто­ром ліричного твору.

• Виразне читання вчителем поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче...".

• Читання учнями поезії мовчки.

Запитання та завдання до аналізу.

Визначте настрій цього вірша.

— Які образи передають біль поетової душі?

— Яке значення для розуміння поезії має епіграф?

— Які образи використовує поет для створення кар­тини душевного болю ?

— Які тропи використовує автор для змалювання картини «нестерпного суму» ?

Чому Верлен говорить про звуки дощуплачу серця: «солодко шумить»?

— Поясніть значення останньої строфи вірша.

— Який сум поет вважає найтяжчим?

Чи задумувались ви коли-небудь про власну шка­лу «суму»? Який сум для вас є найтяжчим?

 

Учитель.

Прослухана вами поезія — про сум, такий глибокий, що здається безпричинним і невідворотним. Поет порівнює його з осіннім дощем, що сіється над містом. У вірші — гранична простота образів і приглушена мело­дика, монотонність якої посилюється досить рідкісною схе­мою римування абаа.

Загальну тональність вірша вирізняє імпресіоністська приглушеність звуків і фарб. Слова втрачають свою се­мантичну і кольористичну функцію, розчиняючись у ме­лодії, що відтворює музику душі ліричного героя. Верлен широко використовує для надання музичності вірша по­втори, створює систему алітерацій та асонансів.

Багаторазове повторення в одному рядкові довгого зву­ка [з:], який не має аналогів в українські й мові, дає поетові можливість якнайкраще не лише на вербальному, а й на сугестивному рівнях передати, навіяти читачеві меланхо­лійний настрій ліричного героя, змушує весь вірш звуча­ти як стогін ніжної та самотньої душі.Отже, Верлен зро­бив рішучий крок у напрямку заміни змісту звучанням, до злиття поезії та музики і врешті-решт — до «безсловес­ності» поезії.

 

• Бесіда.

Які символічні образи використовує поет?

Поясніть значення символів: «серце», «місто», «дощ».

Який символічний образ є центральним у поезії?

 

• Лексичний експеримент.

Замініть в поезії образ «дощ» на синонімічо близький за змістом образ «сльози». Дослідіть, які зміни відбулися в розумінні поезії.

• Знаходження зв'язків між твором, який вивчається, та іншими творами мистецтва.

Учитель.

Миттєва імпресіоністська замальовка кар­тини дощу перетворюється в опис душевного стану лірич­ного героя, для якого враження стає лише поштовхом для висловлення відтінків свого душевного стану.

• Сугестивна пауза.

Уявіть: за вікном велична музика дощу, що час від часу переривається громом і доповнюєть­ся спалахами блискавок. Обожнюю ці звуки! Найпрек-расніші звуки, створені природою. Нас не було, а дощі вже йшли. Нас не стане — а дощі будуть. Будуть завж­ди...

Запитання для роздумів:

Невже Верлен вивів правильну формулу суму (душі): сум = дощ?

Учитель.

Ви самостійно вели пошук творів мистецт­ва, в яких наявний образ дощу, та з'ясовували символічне значення цього образу. Протягом уроку за повідомлення­ми однокласників створіть асоціативну картину «ДОЩ».







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.