Главная | Обратная связь

II. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя з елементами бесіди.

У своїх творах Оскар Уайльд доводив, що мистецтво має бути живим, йому слід породжувати нову красу замість грубої повсякденної правди. Ідейний зміст книжки, на його думку, не має значення - важлива лише форма, майстерність ху­дожника. Мораль же треба відхилити заради краси і на­солоди життям. Однак Уайльд своєю творчістю постійно викривав створювані ним же самим теорії.

— Які письменники порушували в своїх творах пи­тання сутності краси?

— Як ви розумієте основний естетичний принцип Парнаської школи поезії: «Мистецтво для мистецт-ва»?

— Пригадайте у чому полягає суперечність прийняття Краси Ш. Бодлером.

 

III. Актуалізація опорних знань.

• Виразне читання «Гімну Красі» Ш.Бодлера.

IV. Робота над темою уроку.

• Презентація теми, мети уроку.

• Характеристика теоретичних поглядів письменника.

О. Уайльд — теоретик естетизму. В його теоретичних пра­цях важливу роль відіграє зовнішній епатаж, антивікторіанська бравада, тяжіння до парадоксів. З їхньою допомо­гою письменник прагне знищити догматичні погляди, стереотипи про мистецтво. Основоположний принцип естетики пись-менник формулює так: «Мистецтво не ви­ражає нічого, окрім самого себе!». О. Уайльд стверджує, що «мистецтво — це наш духовний протест, наша галант­на спроба вказати природі на її істинне місце»,

 

• Визначення витоків естетичної теорії О. Уайльда: творчість прерафаелітів і вчення визначних мислителів Англії середини XIX століття — Джона Рескіна і Уолтера Патера.

Прерафаеліти обстоювали щирість у мистецтві, вима­гаючи близькості до природи, без посеред-ності у вираженні відчуттів. Своїм основоположником вони вважали анг­лійського поета - романтика Джона Кітса. Вони цілком сприйняли естетичну формулу Кітса про те, що краса — це єдина істина. Прерафаеліти, ставили собі замету підня­ти рівень англійської естетичної культури.

У. Патер відкидав етичну основу естетики. О. Уайльд рішуче став на його бік: «У наших очах закони Мистецтва не збігаються із законами моралі ».

• Робота над епіграфом.

• Визначення філософсько-естетичних питань, порушених у романі:

* про велич краси;

* про сенс кохання;

* про відповідальність за скоєне;

* про силу гріха;

* про сенс життя.

 

• Робота в парах.

Обговорення шляхів вирішення авто­ром філософських питань, порушених у романі.

Слово вчителя.

Однією із основних ідей роману є те, що естетизм — лише абстрактне поняття і що він при­водить тільки до розчарування, а не до звеличення понять про красу. В романі втілений заклик поклонятися красі в усіх її виявах на противагу бездуховній реальності. Оскар Уайльд іронізував над багатьма речами, але в ставленні до мистецтва завжди залишався серйозним, вірив у його могутність. Однак передмову до роману він завершує сло­вами, що давно стали крилатими: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Ця думка з погляду естетичної теорії Уайльда не така вже й парадоксальна. Зрозуміти твір ми­стецтва може лише людина, яка тонко відчуває прекрас­не; а для неї моральний урок не потрібен, бо вона живе за законами краси (наприклад, лорд Генрі). Для інших же таке мистецтво буде недосяжним. Автор показує, що на початку роману для його героя найголовнішою є саме краса мистецтва. Таким чином, у сюжеті роману закладена головна ідея естетизму — ідея безумовного панування ми­стецтва над реальним життям.

 

Робота в групах. Характеристика образів героїв ро­ману.

* Запитання для характеристики образу Безіла Голу­орда.

— Які репліки Безіла Голуорда співзвучні з передмо­вою до роману?

— Яке враження справив на Голуорда Доріан Грей ?

— Чому Голуорд не хоче його знайомити з лордом Генрі?

— Яке місце посів Доріан у житті художника?

— Чому письменник приготував для Голуорда таку страшну смерть?

• Узагальнення.

Безіл Голуорд помітив у Доріані Греї не лише його зовнішню красу, а й внутрішню чистоту, яку ця краса відображала. Портрет, написаний художником, насправді відображав не лише головного героя, а й уявлення про прекрасне самого Безіла Голуорда, який бачив у юна­ку свій ідеал. Художник прагнув втілити у творі гармонію тіла і душі. Однак О. Уайльд не ідеалізує образ свого ге­роя, показує лицемір-ство художника, який надає мож­ливість іншим проживати те, про що він пише.

 

• Запитання і завдання для характеристики образу Генрі Уоттона.

— Чим Доріан цікавий Генрі Уоттону ?

— Чи можна Генрі Уоттона вважати духовним наставником Доріана Грея?

— Виразно прочитайте роздуми лорда Генрі про красу і молодість. Визначте, як вони вплинули на До-ріана.

— Чи можна лорда Генрі назвати моральною люди­ною?

• Узагальнення.

Безіл Голуорд відзначає двоякість лорда Генрі: «Дивна ти людина! Ніколи не говориш нічого мораль­ного і ніколи не робиш нічого аморального. Твій цинізм — тільки поза». Всі слова і дії лорда Генрі стосовно Доріана Грея послідовні й переслідують певну мету. Лорд Генрі не має наміру розбещу-вати головного героя, адже згідно з його теорією це знищить прекрасний образ Доріана. Навпаки, він прагне зробити все, аби зберегти красу свого друга. Перше, що робить лорд Генрі, — намагається пере-конати Доріана в цінності молодості й краси. І ця спроба увінчалася успіхом. Роздуми Генрі Уоттона змусили Доріана прагнути вічної молодості. Отже, навіть не будучи аморальним у власних вчинках, можна навчити жити інших людей.

Висновок.

«Портрет Доріана Грея»— маніфест декадансу і модернізму. Водночас цей роман — викриття цього маніфесту. Це роман про людину, яка щиро повірила в цей маніфест

 

• Виразне читання вчителем переказу давньогрецько­го міфу про Нарциса.

• Бесіда за запитаннями.

— На які роздуми наштовхну в вас міф?

— У чому трагедія прекрасного Нарциса?

— Кого із героїв роману О. Уайльда нагадав вам Нар­цис? Чому?

Слово вчителя.

У міфі про Нарциса йдеться про Тиресія, який пророкував батькам прекрасного юнака, що той доживе до старості, якщо ніколи не бачитиме свого обличчя. Нарцис випадково побачив у воді своє відобра­ження і помер від любові до себе. Доріан Грей так само закоханий в своє відображення — портрет, годинами ди­виться на нього, закохується в свою красу настільки, що навіть цілує портрет. Не витримавши краси свого тіла на тлі контрасту з потворною душею, яку відображає порт­рет, він гине, як і Нарцис, від любові до себе.

Оскар Уайльд не втомлювався доводити, що мистецтво подібне до красивої іграшки: не треба вимагати від нього уроків мудрості й моральних по­вчань. Сенс життя, його вища мета — зберігати і примно­жувати красу, цінувати все істинно прекрасне, дорожити багатством і тонкістю вражень, які приносить кожна мить буття.

 

• Усне малювання.

• Складання плану характеристики головного героя роману.

• Характеристика образу Доріана Грея.

Доріан Грей — юнак, наділений неймовірною красою. Постать його двоя­ка: у ній поєднуються тонкий естет і навіть романтик з порочним, безжальним злочинцем. Ці дві протилежні сторони його характеру перебуваютьу постійній боротьбі одна з одною.

Герой роману вміє цінувати не тільки майстерність та­лановитого художника, а й музичні твори. Він по кілька разів слухає п'єси Вагнера, Шумана; колекціонує старо­винні предмети мистецтва, відчуває найвищу насолоду від спілкування з прекрасним. Це — декадентський варіант міфологеми Ф. Доєтоєв-ського про те, що краса врятує світ.

На початку свого життєвого шляху Доріан був здатний на справедливу оцінку власних вчинків, на щире розкаян­ня. Потрапивши під вплив ідей гедонізму, які проповідував лорд Генрі, Доріан Грей присвячує своє життя жазі насо­лоди й пороку. Два герої — Доріан і лорд Генрі — понад усе ставлять саме красу. І коли життя суперечить їхнім есте­тичним переконанням, то не рахуються з життям. Вони не хочуть розуміти, що кожний крок людини у реальному житті обов'язково має і моральний сенс.

Зовнішність відіграє фатальну роль у долі героя. Адже ніхто не вірить в його розкаяння, бо неможливо допустити думку про його порочність. Це випливає з того, що пороч­на людина не може зберегти свою красу.

 

• Словникова робота.

Гедонізм(від гр. - насолода) - етичне вчення, започатковане давньогрецькими філософами в VI ст. до н.е., яке стверджувало, що метою життя і вищим благом є насолода.

 

• Характеристики стосунків Доріана Грея і Генрі Уоттона.

Вплив Генрі Уотгона на Доріана Грея був досить склад­ним. Лорд Генрі чудово знав, що порок знищує красу, на­кладає на обличчя людини страшний відбиток. Тому він неодноразово говорив Доріану про необхідність зберегти свою душу, підкреслюючи думку про те, що для насолоди життям потрібен душевний спокій, який дає тільки чиста. Герой пам'ятає про ці слова, тому відголоски загубленої совісті відчутні в словах Доріана навіть тоді, коли вій втратив більшість своїх позитивних рис.

Час від часу в лорда Генрі виникають сумніви, він постійно «перевіряє» свого друга, але ці пере-вірки виявляють­ся марними, адже він не бачить портрета.

Лорд Генрі хотів, щоб Доріан Грей зробив мистецтвом власне життя, виходячи із принципу нерозривної єдності краси і моралі, але це прагнення терпить крах.

• Запитання і завдання для характеристики стосунків Доріана Грея і Сібіл Вейн.

— Хто така Сібіл Вейн ?

— Як О. Уайльд передає в романі настрої двох зако­ханих?

— Зіставте описи першого враження Доріана від Сібіл Вейн з тим, що вона говорить про Прекрасного Принца.

— Як вплинуло кохання на Доріана?

— Якими йому починають здаватися теорії Генрі Уоттона?

— Чим Сібіл пояснювала свою погану гру на сцені?

— Як розцінював Доріан свої вчинки стосовно Сібіл під час розставання?

— Як передає автор боротьбу совісті й самолюб­ства в душі героя?

— Чому Доріан не сприймає реального життя?

— Як це співвідноситься з естетичними принципами О. Уайльда, викладеними в передмові до твору?

— Чому герої не зрозуміли одне одного ?

— Як вирішує письменник проблему співвідношення мистецтва і життя на прикладі історії кохання Сібіл і Доріана?

— Як трагедія стосунків Сібіл і Доріана позначилася на портреті? Чому? .

• Узагальнення.

Любов - це своєрідна єдність краси внутрішньої і зовнішньої. На жаль, ця єдність виявилася недоступною Доріану Грею, він не зрозумів ту, яка його по-справжньому кохала. Юнак сам розрушив цю єдність, коли відсторонився від Сібіл. Дівчина запропонувала Доріану те, про що мріяв лорд Генрі: любов, яка стала б мистецтвом у реальномужитті. Саме тому Сібіл втратила здатність грати на сцені. Доріан же не хоче любити просто дівчину: вона має бути видатною актрисою, тобто мати «естетич­ну» цінність. І вперше на портреті Доріана Грея з'явилася жорстка зморшка. Найбільші ж переживання у поціновувача краси викликала не смерть дівчини, а неестетичні подробиці дій слідчих у газети