Провідні теми творів реалізму
Головний критерій художності - вірність дійсності, прагнення до достовірності; утвердження права художника висвітлювати всі сторони життя без будь-яких обмежень; зображення типових характерів у типових обставинах; розмаїтість художніх форм. Зіткнення особистості неординарної із законами суспільства. Кохання і розум. Історія звичаїв та моральних устоїв. Влада грошей. Світ почуттів людини. Суперечності між бідністю і багатством. Боротьба людини за своє щастя. Зображення внутрішнього світу людини.
ІІ група. « Традиції і новаторські зрушення в літературі другої половини XIX ст.».
вислови, що належать згаданим письменникам, та визначити, виходячи зі смислового навантаження, їхнє авторство. • Робота із висловами письменників. Лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява, згідно із законом протилежності, запалює світоч найвищих (Шарль Бодлер) Мета поезії — то Прекрасне, тільки Прекрасне, чисте Прекрасне без жодної домішки Користі, Правди та Справедливості. (Поль Верлен) Описувати одяг героїв, пейзаж, у якому вони перебувають, риси їхніх облич? Чи, може, краще описувати пристрасті й почуття, що хвилюють їхні душі? (Стендаль) Складаючи опис людських вад і чеснот, занотовуючи найцікавіші вияви пристрастей, зображаючи характери, обираючи найголовніші в житті суспільства події, створюючи типи за допомогою об'єднання рис окремих, однорідних характерів, я, може, й зумію написати історію, що залишилася поза увагою безлічі вчених, — історію звичаїв. ( Оноре де Бальзак) Людина є таємницею, її треба розгадати, і якщо будеш розгадувати все життя, не кажи, що згаяв час; я займався цією таємницею, бо хочу бути людиною. (Федір Достоєвський) Сервантес дошкульно висміяв іспанське лицарство, довівши Іспанії її дику безглуздість. У своїй скромнішій царині я мав на меті притлумити несправжнє виблискування, яке оточує те, шо існує насправді, показавши його в усій непривабливості й огидній голизні. (Чарлз Діккенс) У свій доробок я вклав лише талант. Геніальність я вклав у власне життя. (Оскар Уайльд) Велика поезія нашого століття — це наука з дивовижним розквітом відкриттів, яка завоюванням матерії окрилює людину, аби подесятерити її діяльність. (Еміль Золя) Я присягаюся...завше обожнювати двох богинь: Музу й Свободу. (Артюр Рембо) Моя муза...— без удавання та кривляння проста й відверта, горда й сумна, світла й суха водночас - шира до жорстокості, прямодушна до наївності. Вона не рум'яниться, готуючись вийти до публіки, навіть не опоряджує свого неохайного вбрання і, дуже часто змішуючи шляхетні почуття з грубими манерами, подобається саме своєю невишуканістю. (Микола Некрасов) Що далі рухаєшся в напрямку самовдосконалення, то більше бачиш у себе недоліки, і правду говорив Сократ про те, що найвищими рівнем досконалості людини є знання того, що вона нічого не знає. (Лев Толстой) Усе обертається навколо мене, концентрується в мені, виходить з мене самого. Я маю лише один центральний образ — загальну особистість, типізовану через мене самого. Проте моя книжечка змушує... кожного читача поставити себе на чільне місце. Перетворитися на живе джерело, на головну дійову особу, яка переживає кожну сторінку, кожне почуття, кожен рядок. (Волт Вітмен)
• Гра «Асоціативні паралелі». Учні об'єднуються в дві групи, створюють асоціативні портрети письменників, твори яких вивчалися в 10 класі. Результатом гри є визначення кожною групою за асоціативним портретом, створеним суперниками, імені письменника. Переможцем є група, що не тільки відгадала задуми суперників, а й сама створила оригінальні асоціативні портрети. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|