Здавалка
Главная | Обратная связь

Одиничний вибір (правильно — помилково)



1. Міжнародний бізнес і зарубіжний бізнес є синонімами.

2. Ера експансії пов’язана зі створенням і розвитком підприємств і філій за кордоном, формуванням міжнародних тендерних комунікацій і фінансового сервісу.

3. Найдорожчою компанією у світі є «Банк Токіо-Міцубісі».

4. Ліцензування є найпростішою і найменш ризикованою формою міжнародного бізнесу.

5. Почуття і враження є головними підставами для прийняття рішень у більш придатних менеджерів для міжнародного бізнесу.

6. Порівняльний менеджмент означає процес застосування уп-
равлінських концесій і інструментів у багатокультурному середовищі та отримання завдяки цьому додаткових вигід і заощадження часу.

Множинний вибір

1. Що з наведеного входить до складу рушійних факторів глобалізації?

а) нерівномірне розміщення сировинних та енергетичних ресурсів по території планети;

б) відмінності соціально-економічних систем;

в) коливання обмінних валютних курсів;

г) релігійні обмеження;

д) втручання держав в економіку і політика протекціонізму.

2. Який з наведених факторів гальмує процес глобалізації?

а) прискорення темпів технологічних нововведень і виведення винаходів на ринок;

б) природно-кліматичні та економіко-географічні відмінності;

в) розвиток транспорту і комунікацій;

г) відмінності соціально-економічних систем;

д) міжнародний поділ праці.

3. Чотири ери розвитку міжнародного бізнесу (комерційна, експансії, концесій, національних держав) були виділені...

а) М. Портером;

б) Р. Робінсоном;

в) Б. Гаврилишиним;

г) Дж. Деніелсом;

д) Дж. Соросом.

4. Формування на підприємствах значного шару іноземних менеджерів середньої ланки, яких спеціально навчали на підприємствах і в навчальних закладах, притаманно ері...

а) комерційній;

б) експансії;

в) концесій;

г) національних держав;

д) глобалізації.

5. Усвідомлення підприємцями і менеджерами великого значення національних культур і поведінкових стереотипів у створенні і нарощуванні конкурентних переваг високих порядків притаманне ері...

а) комерційній;

б) експансії;

в) концесій;

г) національних держав;

д) глобалізації.

6. Найбільші ризики притаманні такій формі організації міжнародного бізнесу, як...

а) лізингові угоди;

б) локальне складування і продаж;

в) локальне виробництво (складання) і продаж;

г) прямі іноземні інвестиції;

д) міжнародні контракти на управління.

7. Найбільш вагомим недоліком експорту (імпорту) як форми організації міжнародного бізнесу є...

а) обмін валют;

б) використання митних процедур;

в) невисокий рівень прибутку;

г) відносна простота бізнесу;

д) фінансові ризики.

8. Експорт товарів і послуг у .... становить близько 70 % обсягу валового внутрішнього продукту:

а) Бельгії;

б) Швейцарії;

в) США;

г) Японії;

д) України.

9. Пріоритетним регіоном для інвестування мультинаціональ­них корпорацій у 90-х роках була...

а) Азія;

б) Латинська Америка;

в) Центральна і Східна Європа;

г) Південна Африка;

д) Україна.

10. Ключовою перевагою і мотивом створення спільних підприємств порівняно з іншою формою організації міжнародного бізнесу є...

а) висока зарплата персоналу;

б) значний обсяг продажу;

в) низькі витрати на виробництво товарів (послуг);

г) можливість використання сильних конкурентних переваг партнерів (засновників);

д) усе наведене.

11. Найбільша економія транспортних витрат в автомобільному бізнесі і якісне передпродажне обслуговування забезпечується в умовах використання такої форми міжнародного бізнесу, як...

а) експорт (імпорт);

б) лізингова угода;

в) локальне складування і продаж;

г) локальне виробництво (складання) і продаж;

д) міжнародні контракти на управління.

12. Що з наведеного не входить до складу рольових функцій міжнародного менеджера в контексті аналізу зовнішнього середовища?

а) організатор пошуку стратегічних можливостей фірми на зовнішніх ринках;

б) культурний аналітик;

в) контролер процесу виконання прийнятих управлінських рі­шень;

г) дипломат;

д) громадський діяч.

13. Згідно з моделлю тріади К. Омає в умовах глобалізації продуктів і ринків, бурхливого науково-технічного прогресу, нео­протекціонізму сучасні ТНК повинні мати сильні конкурентні позиції на ринках тріади «США — Японія — Західна Європа». Яке місто в концепції К. Омає у такому разі є найзручнішим для розміщення невеликої штаб-квартири такої ТНК?

а) Анкоридж;

б) Лондон;

в) Нью-Йорк;

г) Київ;

д) Токіо.

14. Урахування і використання в міжнародному менеджменті національних культур ґрунтується на тому, що...

а) міжнародні корпорації освоюють нові ринки;

б) міжнародний менеджмент є методологічною основою порівняльного менеджменту;

в) порівняльний менеджмент є методологічною основою міжнародного менеджменту;

г) міжнародний менеджмент не пов’язаний з порівняльним менеджментом;

д) зарубіжним відділенням нав’язується культура материнської країни.

15. Один з найважливіших напрямів інтернаціоналізації менеджменту пов’язаний зі ...

а) збільшенням обсягу виробництва ТНК;

б) розширенням міжнародної підготовки кадрів менеджерів у провід­них школах бізнесу;

в) розвитком діяльності ООН;

г) піднесенням ролі Ради безпеки;

д) наданням допомоги країнам з боку МВФ.

16. Більш здатні до міжнародного бізнесу менеджери приймають управлінські рішення на підставі...

а) рекомендацій, що містяться в літературі;

б) фактів та інформації;

в) вражень і почуттів;

г) власного минулого досвіду;

д) порад знайомих.

17. Розробка і використання кейс-методу для підготовки між­народних менеджерів найвищого ґатунку в 20-х роках було за­початковано всесвітньо відомою...

а) Лондонською школою бізнесу (Великобританія);

б) Німецькою академією менеджменту Нижньої Саксонії (ФРН);

в) Гарвардською школою бізнесу (США);

г) Стенфордською школою бізнесу (США);

д) Інститутом розвитку менеджменту (Швейцарія).

18. Однією з найважливіших переваг використання кейс-методу при підготовці міжнародних менеджерів є...

а) використання спеціальної аудиторії — амфітеатру;

б) складна методика проведення занять;

в) наближеність до бізнесової практики;

г) індивідуальний підхід до слухачів;

д) усе наведене.

19. Широко відомий у світі досвід підготовки міжнародних менеджерів Кейптаунської школи бізнесу (Південна Африка) базується на...

а) використанні кейсів Гарвардської школи бізнесу (США);

б) використанні кейсів Лондонської школи бізнесу (Великобританія);

в) проведенні слухачами прикладних досліджень за методикою Чиказької школи бізнесу (США);

г) широкому залученні до навчального процесу висококваліфікованих менеджерів-практиків;

д) усьому наведеному.

20. Міжнародна корпорація близько 96 % обсягу свого продажу здійснює в інших країнах...

а) «Дженерал Моторз» (США);

б) «Нестле» (Швейцарія);

в) «Мацушита Електрик» (Японія);

г) «Юнілевер» (Великобританія);

д) «Сіменс» (ФРН).

21. Мультинаціональні корпорації розглядають увесь світ як поле своєї ділової активності, створюють мережу мультинаціо­нального обслуговування (банки, рекламні агенції, консалтингові фірми і т. д.), спираючись на глобальну комп’ютеризацію, оскільки...

а) мультинаціональність космополітична;

б) мультинаціональність «не має вітчизни»;

в) мультинаціональна корпорація не може собі дозволити (за інших рівних умов) замінити ефективність патріотизмом, а мультинаціональ­не обслуговування являє собою гарантію ефективності бізнесу;

г) мультинаціональні корпорації прагнуть надати допомогу слабо розвинутим країнам;

д) мультинаціональні корпорації вбачають свою місію у забезпеченні світового прогресу.

22. Для німецького досвіду менеджменту найбільш характерно...

а) жорсткий агресивний стиль;

б) використання ресурсного планування;

в) прагнення уникнути ризиків;

г) утворення виробничих рад відповідно до Закону про залучення робітників до управління виробництвом (1951 р.);

д) усе зазначене.

23. Для функції планування в системі японського менеджменту притаманне...

а) колективне прийняття рішень (по колу) консенсусом;

б) широке використання гуртків якості;

в) індивідуальне прийняття рішень;

г) швидке прийняття рішень та повільна їх реалізація;

д) усе наведене.

24. Функція керівництва в американській моделі менеджменту включає таку рису, як...

а) парний контроль;

б) формальні бюрократичні організаційні структури;

в) довгострокова орієнтація;

г) переважно директивний стиль;

д) нічого з наведеного.

Збіг

1. Глобальна корпорація. А. Поєднання зусиль національних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових міжнародних організацій.
2. Мультинаціональна організація. Б. Зростаючий взаємозв’язок і взаємозалежність національних економік, національних політичних і соціальних систем, національних культур та навколишнього середовища.
3. Інтерналізація. В. Міжнародний бізнес з децентралізованим керівництвом активами для врахування місцевих відмінностей у процесі здійснення зарубіжних операцій.
4. Глобалізація. Г. Міжнародний бізнес, в якому переважна більшість активів і рішень є об’єктом централізованого керівництва.
5. Інтернаціоналізація. Д. Процес перетворення зовнішніх ринкових зв’язків у внутрішні (централізовані корпоративні) за умов більшої досконалості останніх.

Завершення

1. За концепцією Р. Робінсона історія розвитку міжнародного бізнесу включає комерційну, експансійну, ... еру та еру національних держав.

2. Означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринках закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням їх конкурентних переваг.

3. ... здатні менеджери сприймають факти та інформацію як головну підставу для прийняття управлінських рішень.

4. Реальне просування міжнародного бізнесу до ефективного виробництва товарів і послуг потребує ..., до складу якого входять: капітал, технології, інформація, кваліфікація і компетенція персоналу, реклама і консалтингова підтримка, збутова мережа та ін.

5. ... означає групу країн переважно одного географічного регіону, яким притаманні загальні форми економічних відносин й однотипна соціально-культурна складова менеджменту.

Термінологічний словник ключових понять

Вертикальна інтеграція. Цей процес ґрунтується на спеціалізації окремих відділень за стадіями технологічного процесу і зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній кількості філій, які постав­ляють її на світові ринки.

Геоцентризм (глобалізм) означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розробки стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми.

Глобалізація — об’єктивний соціальний процес, змістом якого є зростаючий взаємозв’язок та взаємозалежність національних економік, національних політичних, соціальних, систем, національних культур та навколишнього середовища

Глобальна організація — централізований бізнес, в якому переважна більшість активів і рішень є об’єктом централізованого керівництва.

Горизонтальна інтеграція означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринках закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат.

Експорт є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни.

Етноцентризм означає підпорядкування зарубіжних операцій внут­рішнім операціям.

Зарубіжний бізнес означає для національної компанії сукупність операцій за кордоном в одній або кількох країнах

Інтерналізація означає процес перетворення зовнішніх ринкових зв’язків на внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх.

Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту — це поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.

Кластер — це група країн переважно одного географічного регіону, яким притаманні загальні форми економічних відносин і однотипна соціально-культурна складова менеджменту міжнародних корпорацій, що мають походження з країн цього кластера.

Локальне складання і продаж — експорт з материнської країни або третіх країн до країни-господаря комплектуючих деталей чи вузлів з подальшим складанням на місці на власному чи орендованому підприємстві готової продукції з наступними продажами як у приймаючій країні, так і третіх країнах.

Локальне складування і продаж означає завезення великих партій товарів на спеціальні склади в країні-господарі з подальшим продажем товарів з цього складу-магазину.

Ліцензування означає передачу прав інтелектуальної власності партнеру з іншої країни на умовах отримання певних доходів.

Менеджмент являє собою процес проектування і утримання середовища, в якому індивіальності, що працюють разом у групах, продуктивно досягають обраних цілей.

Міжнародна організація — це координоване об’єднання, в якому материнська компанія передає до закордонних ринків знання, компетен­ції і досвід.

Міжнародний бізнес являє собою сукупність ділових операцій, пов’язаних з перетинанням національних кордонів і рухом товарів, послуг, капіталів, працівників; трансфером технологій, інформації і даних, і навіть керівництво виконавцями.

Міжнародний менеджмент (ММ) —особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.

Мультинаціональна організація — це децентралізоване об’єднання активів і відповідностей, які дозволяють враховувати місцеві відмінності в процесі здійснення зарубіжних операцій.

Національна школа бізнесу означає сукупність особливостей, які відрізняють систему організації ділових операцій у даній країні від інших країн.

Пакет розвитку — до нього входять: капітал, технології, інформація, кваліфікація і компетенція персоналу, рекламна і консалтингова підтримка, збутова мережа і т. ін.

Поліцентризм — це врахування особливостей бізнесового середовища кожної приймаючої країни.

Порівняльний бізнес — робить акцент на порівнянні ділових операцій у різних країнах, їх загальних рисах і відмінностях.

Порівняльний менеджмент — це галузь знань, яка виявляє і вивчає особливості національних моделей менеджменту, що пов’язані із соціально-культурними і поведінковими стереотипами націй, а отже, і систем управління міжнародних корпорацій, що мають країни походження цих націй.

Предмет курсу «Міжнародний менеджмент» — це система управлінських відносин, що складається у міжнародних корпораціях, а також притаманна їм система методів та інструментів керівництва цими корпораціями на всіх рівнях управління: загальнокорпоративному, бізнесовому, функціональному, регіональному, локальному та внутрішньовиробничому.

Регіоцентризм — це зосередження повноважень і комунікацій на регіональному рівні, який включає групу приймаючих країн — сусідів.

Спільним підприємством називають такі міжнародні фірми, які мають двох або більше засновників — юридичних осіб з різних країн.

Теорія інтерналізації міжнародних корпорацій полягає в тому, що ринки проміжних продуктів і напівфабрикатів менш досконалі, ніж ринки кінцевої продукції, а тому виготовлення проміжної продукції доціль­но зосередити всередині компанії, розміщуючи замовлення між окремими відділеннями як у країні походження, так і за кордоном [Buckley, Casson, 1976, p. 33].

Tранснаціональна корпорація (Transnational Corporation, Multinational Enterprise, Multinational Company, Multinational Corporation) — підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює проведення взаємозв’язаної політики та спільної стратегії завдяки одному чи кільком центрам прийняття рішень.

Транснаціональна організація характеризується як інтегрована мережа, в якій ефективність збалансована з локальною відповідальністю з метою досягнення глобальної конкурентоспроможності і гнучкості організації шляхом корпоративного навчання та інновацій.

Управлінські контракти є способом направлення фірмою частини свого управлінського персоналу до іншої країни для надання підтримки іноземній фірмі чи виконання спеціалізованих управлінських функцій протягом встановленого періоду за певну плату.

Франчайзинг — це особлива форма лізингової угоди, за якої франчайзер не тільки продає інтелектуальну власність (переважно торгову марку), а й вимагає суворого дотримання правил ведення бізнесу.

Рекомендована
література до теми

1. Гіл, Чарлз В. П. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку: Пер. з англ. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. — С. 32—67.

2. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 6—53.

3. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — С. 176—181.

4. Международный менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред. С. Э. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. — СПб.: Питер, 2000. — С. 10—40.

5. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КДЕУ, 1996. — С. 4—22.

6. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 6—37, 238—260.

7. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник / В. Рокоча, О. Плотніков, В. Новицький та ін. — К.: Таксон, 2001. — С. 9—82.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.