 |
|
Одиничний вибір (правильно — помилково)
1. Для японської моделі кар’єри виконавчих директорів притаманна багатоетапна ротація у поєднанні з перепідготовкою і підвищенням кваліфікації в корпоративних навчальних центрах.
2. Для теорії «Y» Мак-Грегора властиво вважати людину нечестолюбною.
3. Патерналістське керівництво робить наголос на партнерських відносинах між керівником і підлеглими, уникаючи інтенсивних ділових стосунків між підлеглими.
4. Типовим для корпорацій країн, що розвиваються, є стиль керівництва індійських менеджерів.
5. Для ефективної діяльності міжнародних команд є ретельний функціональний розподіл роботи між членами команди з урахуванням особливостей національних культур.
Множинний вибір
1. Теорія «Z» В. Оучі обґрунтовує основні характеристики нових американських компаній на підставі узагальнення досвіду ... і ... компаній.
а) американських і російських;
б) американських та японських;
в) американських та європейських;
г) японських та європейських;
д) європейських і китайських.
2. У той час як ... гуру менеджменту пропонують менеджерам практикам так звані змістовні послання («використовуйте цей стиль керівництва», «мотивуйте людей таким чином» і т. ін.), ... гуру роблять наголос на тому, що менеджери можуть творчо використовувати власний досвід і інтелектуальні здібності, тобто вони пропонують послання відносно навчального процесу.
а) японські, європейські;
б) німецькі, російські;
в) американські, японські;
г) японські, американські;
д) американські, англійські.
3. Менеджери Великобританії у практичній діяльності віддають перевагу в процесі прийняття рішень …
а) американським навчальним посібникам;
б) британським навчальним посібникам;
в) французьким навчальним посібникам;
г) здоровому глузду;
д) результатам соціальних досліджень.
4. У 1983 р. відомі американські дослідники стилів менеджменту Кенет Бланчард та Спенсер Джонсон видали короткий бестселер «Однохвилинний менеджер». Ця проста і яскрава книга, на відміну від наукових праць, побудована на повчальних бесідах молодого менеджера і досвідченого керівника, в яких суть менеджменту була зведена до трьох простих пунктів: постановка цілей, мотивація та оцінка виконання. Оскільки ця книга користувалась у світі величезним авторитетом, то ... … вважали це цілком достатньою підставою для практичного застосування рекомендацій авторів. Однак … ... вважали цю книгу ерзац-літературою через відсутність у ній переконливої аргументації і спрощеного трактування менеджменту.
а) практики менеджменту, теоретики менеджменту;
б) російські менеджери, американські менеджери;
в) російські менеджери, українські менеджери;
г) японські менеджери, європейські менеджери;
д) німецькі менеджери, французькі менеджери.
5. Найбільш прозорі (висловлені) комунікації серед наведених націй притаманні …
а) французам;
б) німцям;
в) італійцям;
г) арабам;
д) японцям.
6. Більше половини материнських компаній ... підтримують зворотний зв’язок зі своїми закордонними філіями шляхом щомісячних письмових звітів, у той час як у компаній ... цей показник становить лише 10 %.
а) Європи, США;
б) Африки, США;
в) Японії, США;
г) США, Японії;
д) Європи, Японії.
7. Індивідуально орієнтована та виразно сформульована модель комунікацій притаманна менеджерам ...
а) Японії;
б) Китаю;
в) Росії;
г) США;
д) України.
8. ... менеджери найчастіше використовують такі засоби комунікації, як службові записки, меморандуми, оголошення та інші формальні засоби.
а) японські;
б) американські;
в) польські;
г) російські;
д) всі названі.
9. ... менеджери спершу проводять інтенсивні усні консультації і лише згодом складають офіційний документ, щоб оформити вже досягнуту угоду.
а) американські;
б) британські;
в) канадські;
г) шведські;
д) японські.
10. У результаті досліджень Д. Тенен було встановлено, що в процесі комунікацій ... намагаються підкреслити свій статус і незалежність, тим часом як ... під час розмови прагнуть передусім встановити контакт.
а) чоловіки, жінки;
в) японці, американці;
в) жінки, чоловіки;
г) американці, японці;
д) вищі керівники, нижчі керівники.
Збіг
| 1. Керівництво. | А. Рівноправні робочі відносини як між підлеглими, так і між керівником і підлеглими. |
| 2.Лідерство. | Б. Вплив керівника на ділову поведінку підлеглих. |
| 3.Демократичне керівництво. | В.Жорсткі стосунки між керівником і підлеглими, яким він довіряє. |
| 4.Патерналістське керівництво. | Г.Особистий вплив керівника на підлеглих. |
| 5.Сприятливий авторитаризм. | Д.Партнерські відносини між підлеглими і досвідченим керівником. |
Завершення
1. Згідно з концепцією «управлінська решітка» Р. Блейка та Дж. Моутона зосередження уваги керівника на бізнес-процесах і відсутність турботи про підлеглих означає ситуацію ... .
2. Дослідженнями Міжнародного інституту розвитку менеджменту (м. Лозанна, Швейцарія) доведено, що найвищий внесок кожного члена команди до загального успіху ґрунтується на ретельному врахуванні їх ..., ..., ... .
3. За результатами досліджень провідних міжнародних корпорацій-лідерів ключову роль у особистостях керівників п’ятого рівня відіграють такі людські якості, як ... і ... .
4. Встановлення завдань є складовою ... комунікацій.
5. Переважна більшість компаній ... проводять щорічні наради
із ... ... ... .
Термінологічний словник ключових понять
Авторитарне керівництво — один з типів управління, для якого притаманний жорсткий характер відносин між керівником і підлеглим, за якого прийняття рішень є виключною функцією керівника, а підлеглий розглядається як виконавець цих рішень і не впливає на їх прийняття. Р. Лайкерт виокремлює два варіанти авторитарного керівництва: експлуатаційний авторитаризм (система 1), що ґрунтується на недовірі підлеглим, які вважаються невпевненими в собі (теорія «Х»), та сприятливий авторитаризм (система 2), для якого притаманна довіра до людей і впевненість в їхній майстерності (теорія «Y»).
Демократичне керівництво —один з типів керівництва, який ґрунтується на рівноправних робочих відносинах, з одного боку, між підлеглими, які часто утворюють команди, а з іншого, — між підлеглими і керівниками.
Дзен-буддизм —японська школа буддизму Махаяні, що пропонувала своїм прихильникам різноманітні шляхи до досконалості, зокрема військовим мистецтвом. Поширена притча дзен-буддизму про мандрівника, який піднімається в гору, орієнтує його на те, щоб не нехтувати тим, чого він не бачить. Адже це можна побачити з іншої гори або побачить хтось інший. Ця притча введена в практику міжнародного менеджменту Р. Кантер для усвідомлення загроз від невидимих суперників — невідомих конкурентів, що діють у всьому світі в інших галузях, однак володіють належними технологіями і можуть увійти в нашу галузь. На думку Р. Кантер, «виробники стурбовані видимими помилками; клієнтів втрачають через помилки невидимих» [5, 51].
Ефект маховика —концепція вдосконалення компаній, запропонована Дж. Коллінзом. Включає чотири стадії: рух вперед відповідно до концепції «їжака», досягнення конкретних результатів, докладання співробітниками більших зусиль завдяки натхненню від цих результатів, розгін маховика.
Керівництво — вплив керівника на ділову поведінку підлеглих в інтересах успішного вирішення поставлених перед ними завдань.
Команда —група людей, які об’єднуються не службовими відносинами, а насамперед певними спільними проблемами і завданнями.
Комунікативні бар’єри — ускладнення в процесі комунікацій.
Комунікативні відстані — регламентоване у просторі розташування учасників комунікації.
Комунікації — обмін інформацією між відправником і отримувачем повідомлення.
Комунікації міжнародні — один з типів комунікацій, в яких відправник і отримувач повідомлення розташовані в різних країнах.
Комунікації приховані — один з типів комунікацій, що не потребує вичерпної формалізації; притаманний східним культурам.
Комунікації прозорі — один з типів комунікацій, що ґрунтується на вичерпному взаєморозумінні і притаманний західним культурам.
Культурні бар’єри— ускладнення в міжнародних комунікаціях, що виникають внаслідок приналежності відправника і отримувача повідомлення до різних національних культур.
Лайкерта система — чотири типи управління, що виокремлюються за критеріями характеру відносин між керівником і підлеглими, зокрема довіри, участі у прийнятті рішень.
Лідерство — вплив керівників на підлеглих, який досягається без використання інструментів влади завдяки винятковим особистим якостям.
Мак-Грегора теорії «Х», «Y» — концепції протилежної поведінки людей, які без ініціативи працюють лише заради винагороди («Х») або ж робота приносить їм задоволення і вони працюють творчо і відповідально («Y»).
Національні моделі керівництва — стилі управління, що віддзеркалюють особливості національних культур.
Оучі теорія «Z» — концепція В. Оучі, що поєднує сильні сторони менеджменту американських і японських корпорацій.
Парадокс Стокдейла — один з елементів концепції перетворення гарних корпорацій на видатні, який полягає в поєднанні керівниками, з одного боку, тверезої оцінки фактів, з іншого, — з вірою і прагненням до здобуття перемоги.
Патерналістське керівництво — один зі стилів управління, який ґрунтується на партнерських відносинах підлеглих і керівника, який вважається більш досвідченим.
«Управлінська решітка» Блейк—Моутон —кількісно виражена модель, в якій стилі керівництва визначаються за двома факторами: увага до справи і увага до підлеглих.
Хибне коло — сукупність дій в управлінні компанією, що призводять до погіршення її стану. Відповідно до концепції Дж. Коллінза, це коло містить такі ланки: незадовільні результати, необґрунтовані заходи без глибокого розуміння ситуації (нові програми, напрями, керівники, події, мода, поглинання і т. ін.), зниження потенціалу, подальше погіршення результатів.
Рекомендована література до теми
1.Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник. — Львів: БаK, 2001. — С. 390—495.
2.Дафт Р. Л. Менеджмент: Пер. с англ. — СПб.: Питер, 2000. — С. 464 — 498, 530—595.
3. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: Внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: Дело Лтд, 1996. — С. 692—712.
4. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Учеб. пособие: Пер. с англ. — М.: Вильямс, 2000. — С. 213—254.
5. Кантер Р. Рубежи менеджмента: Книга о современной культуре управления: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1999. — С. 55—78, 105—128, 149—170.
6.Кернс Д., Недлер Д. Пророки во тьме, или Рассказ о том, как «Ксерокс» восстал из пепла и дал бой японцам: Пер. с англ. — СПб.: Азбука-Терра, 1996. — 352 с.
7.Коллинз Дж. От хорошего к великому: Пер. с англ. — СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2001. — С. 33—60.
8. Лемберт Т. Ключові проблеми керівника: 50 перевірених способів вирішення проблем / Пер. з англ. — К.: Всеувито: Наук. думка, 2001. — 303 с.
9.Менеджмент: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1999. — С. 498—533.
10. Морита А. Сделано в Японии: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990. — С. 191—279.
11. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КДЕУ, 1996. — С. 60—75.
12.Робінс С. П., де Ченцо Д. А., Девід А. Основи менеджменту: Пер. з англ. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. — С. 432—516.
13.Родченко В. В. Международный менеджмент: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — С. 78—191.
14. Хажински А. Гуру менеджмента: Пер. с англ. — СПб.: Питер, 2002. — С. 274—337.
15.Якокка Л. Карьера менеджера: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1991. — 384 с.
* Адаптовано: Дафт Р., С. 71.
* Джерело: 7, с. 39—40, 54, 81—82.