Главная | Обратная связь

Господарські засоби підприємства та їх класифікація

Майно підприємства – це основні і оборотні засоби, які належать підприємству, а інші матеріальні цінності і фінансові ресурси, розмір яких відображається в бухгалтерському балансі.

У багатьох країнах світу засоби, майно підприємства називають активами.

Активи – це економічні ресурси підприємства, які мають принести дохід в результаті очікуваних операцій.

Активи класифікують за різними ознаками, серед яких з точки зору бухгалтерського обліку, основними є наступні:

1. За формою функціонування (матеріальні, нематеріальні, фінансові);

2. За характером участі в господарському процесі та швидкістю обороту (оборотні, необоротні);

3. За ступенем ліквідності (ліквідні, неліквідні);

4. За функціональною роллю в процесі відтворення (довгострокові, поточні).

Активи матеріальні – група активів підприємства, що має речову (матеріальну) форму (основні засоби, незавершене будівництво, виробничі запаси, незавершене виробництво, запаси готової продукції призначеної для реалізації, інші види матеріальних активів).

Актив нематеріальний – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам (фізичним і юридичним). Нематеріальні активи, як і основні засоби, переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх служби шляхом нарахування амортизації за встановленими на підприємстві нормами.

Активи фінансові – термін, який відображає всю сукупність фінансових інструментів, накопичених на певну дату юридичними і фізичними особами, а саме: грошові кошти в касі, грошові документи, цінні папери, фінансові вкладення в інші підприємства.

Активи оборотні – сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес, які повністю споживаються протягом одного операційного циклу. Вони поділяються на грошові і не грошові активи.

Грошові активи – сукупна сума грошових коштів підприємства, які знаходяться в його розпорядженні на певну дату і представляють собою його активи у вигляді готових засобів платежу (грошові кошти в касі, на поточному та валютному рахунку, інші види грошових коштів, короткострокові фінансові інвестиції).

Не грошові активи – це активи функціональної діяльності (матеріально-виробничі запаси, товари і продукція відвантажені, витрати майбутніх періодів).

Активи необоротні (довгострокові) – сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь в процесі його господарської діяльності та переносять свою вартість на продукцію частинами.

Активи ліквідні – група активів підприємства, яка швидко може бути конвертована в грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов’язаннями. До них належать – грошові активи, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

Активи неліквідні - група активів підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму лише по закінченні значного періоду часу. До них належать – основні засоби, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

За функціональною роллю в процесі відтворення активи поділяються на довгострокові (матеріальні і нематеріальні) та поточні (рис. 2).

 

Рисунок 2 - Класифікація активів за функціональною роллю

До складу довгострокових матеріальних активів включають: ОЗ, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові інвестиції, обладнання до встановлення.

Основні засоби – це сукупність матеріальних цінностей, що тривалий час приймає участь в процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми і переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється підприємством, частинами у вигляді нарахування зносу (амортизації). До них відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, багаторічні насадження і деякі інші матеріально-майнові цінності строком експлуатації більше одного року.

По відношенню до процесу виробництва основні засоби поділяються на дві групи: виробничі і невиробничі.

До виробничих ОЗ відносяться такі, які прямо чи непрямо беруть участь в процесі виробництва (наприклад, машини і обладнання, виробничий і господарський інвентар), чи які створюють необхідні матеріальні умови для здійснення виробництва (наприклад: будівлі, споруди, передавальні пристрої).

До групи невиробничих відносять основні засоби житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, охорони здоров’я, фізичної культури, освіти, культури, мистецтва та інших галузей невиробничої сфери (будівлі клубів, будинків культури, гуртожитки, житлові будинки, меблі, обладнання і приладдя до нього тощо).

За майновою належністю ОЗ поділяються на власні та орендовані.

До власних ОЗ відносять об’єкти ОЗ, придбані (збудовані) підприємством або прийняті ним безоплатно на умовах переходу права власності, тобто у повне володіння, використання та розпорядження.

Орендовані ОЗ – це об’єкти, які взяті у тимчасове користування у іншого суб’єкта за договором оренди.

Незавершені капітальні вкладення – це вкладення коштів у незакінчені будівництвом об’єкти.

Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції (внески) в цінні папери інших підприємств на строк більше одного року.

Обладнання до встановлення – це обладнання яке потребує монтажу і призначене для встановлення на об'єктах, що будуються.

Нематеріальні активи – це довгострокові витрати, які окупаються протягом визначеного періоду за рахунок додаткової виручки чи прибутку, які одержує підприємство в результаті їх застосування в своїй господарській діяльності. До НА відносять придбані підприємством патенти, ліцензії, торгові марки і товарні знаки, права на користування земельними ділянками, використання природних ресурсів, а також програмні продукти для ЕОМ, нові технології і технічні рішення, що приносять вигоду в процесі виробничої діяльності тощо.

Поточні активи підприємства (оборотні засоби) включають в себе виробничі запаси, а також кошти і розрахунки.

Виробничі запаси у сфері виробництва поділяються на:

1) предмети праці (сировина, матеріали, комплектуючі вироби), призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

2) незавершене виробництво (незакінчені технологічні процеси);

3) готова продукція – це продукція, яка виготовлена на підприємстві, пройшла всі стадії обробки, призначена для продажу та відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншими нормативними актами.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств (установ, організацій) чи окремих осіб по платежах даному підприємству.

Поточні фінансові інвестиції – це внески (інвестиції) підприємства на строк не більше одного року в цінні папери інших підприємств, процентні облігації державних та місцевих позик, а також надані іншим підприємствам позики (на строк не більше одного року).

Вилучені кошти – це збитки підприємства, тобто перевищення витрат над одержаними доходами.