Здавалка
Главная | Обратная связь

Міжнародний фінансовий ринок як складова світового фінансового ринку



Одним із важливих сегментів світового фінансового ринку є міжнародний фінансовий ринок. Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

Стрімке зростання інтернаціоналізації національних економік у другій половині ХІХ ст. зумовило виникнення міжнародного фінансового ринку, формування якого відбувалося у чотири етапи (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Етапи формування міжнародного фінансового ринку

Етап Період Характеристика
Перший етап 60-ті р. ХІХ ст. Розвиток міжнародної торгівлі та поява міжнародного валютного ринку.
Другий етап 50 – 60-ті р. ХХ ст. Інтернаціоналізація операцій національних кредитних ринків. Формування міжнародного кредитного ринку.
Третій етап 70-ті р. ХХ ст. Формування міжнародного ринку довгострокових капіталів і поява міжнародного ринку інвестицій. Дерегулювання національних фондових ринків. Формування міжнародного фондового ринку.
80-ті р. ХХ ст. Розвиток транснаціональних банків та компаній. Зростання операцій на міжнародному інвестиційному, фондовому, кредитному та страховому ринках.
Четвертий етап 90-ті р. ХХ ст. - ХІХ ст. Стрімкий розвиток фондового сегменту міжнародного фінансового ринку. Становлення та розвиток міжнародного ринку деривативів.

 

Міжнародний фінансовий ринок становить складну, внутрішньо структуровану систему. Хоча єдина, загальноприйнята класифікація цієї системи ще не склалася, найчастіше виділяють чотири головні елементи міжнародного фінансового ринку – валютний ринок, ринок боргових зобов’язань, ринок титулів (або прав) власності та ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) (див. рис. 4.4).

 

 

 

 


Рис. 4.4. Сегменти міжнародного фінансового ринку

Операції на міжнародному фінансовому ринку з деякою мірою умовності можна розділити на дві великі групи – кредитні й інвестиційні. Відповідно можна виділити і два сектори цього ринку: сектор кредитів і сектор цінних паперів, за допомогою яких здійснюється процес інвестування. Основним критерієм цього поділу виступає той чи інший тип фінансових інструментів. Якщо їх вільні купівля-продаж неможливі, то ми маємо справу з кредитним ринком, якщо ж зобов’язання або інструменти продаються і купуються, то відповідно покупці і продавці виступають учасниками ринку цінних паперів. З іншого боку, залежно від термінів реалізації майнових прав – короткі (до одного року) і тривалі, розрізняють грошовий (валютний) і фондовий (капіталів) ринки (див. рис. 4.5).


 
 


Рис. 4.5. Структура фінансових ринків з урахуванням критеріїв типів фінансових операцій та термінів реалізації майнових прав

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Залучення ресурсів на міжнародному фінансовому ринку значно розширює фінансові можливості кожної країни і сприяє вирівнюванню її економічного розвитку та створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

Забезпечуючи купівлю – продаж відповідних інструментів, міжнародний фінансовий ринок виконує функцію акумулювання інвалютних потоків у формі заощаджень та їх інвестування. Міжнародний фінансовий ринок об’єднує заощадження з інвестиціями ринковими методами купівлі-продажу. На міжнародному фінансовому ринку відбувається продаж ресурсів власників інвалютних заощаджень і їх купівля компаніями, фізичними особами, міжнародними організаціями, урядами суверенних держав. Завдяки міжнародному фінансовому ринку заощадження трансформуються у функціонуючий капітал, кругообіг якого не обмежується існуючими адміністративними кордонами і набув глобального масштабу.

 

 

 

Рис. 4.6. Взаємозв’язок між окремими сегментами міжнародного фінансового ринку

Наступна функція міжнародного фінансового ринку полягає у формуванні цін інвалютних інструментів на основі дії законів попиту і пропозиції. При цьому ціна інвалютних інструментів – це величина доходу (дивіденду, проценту, купонного доходу, спреду за валютними операціями, доходу від міжнародних інвестицій, страхових премій), яку покупець інвалютних інструментів повинен забезпечити його продавцю. Ґрунтуючись на законах ринкового ціноутворення, формування цін інструментів міжнародного фінансового ринку враховує дію значного часового лагу. Чим більший строк відчуження інвалютних ресурсів від їх власників, тим вищою буде їх ціна. Сформована в результаті такої залежності рівноважна ціна фінансового інструменту ув’язує інтереси власників заощаджень (інвесторів, кредиторів) і їх покупців.

Важливою функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення безперервності інвалютних потоків і їх регулювання. Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства. Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міждержавний перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами світового ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами. Безперервність переміщення інвалютних ресурсів каналами міжнародного фінансового ринку забезпечується його цілодобовою роботою чому сприяє наявність великих фінансових центрів (Лондон, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Нью-Йорк, Сінгапур, Токіо тощо) в усіх кутках земної кулі та усіх часових поясах.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.