Здавалка
Главная | Обратная связь

Класифікація інструментів світового фінансового ринку



Класифікаційна ознака Інструменти, що обслуговують світовий фінансовий ринок
За видами фінансових ринків інструменти національного та міжнародного кредитного ринку (гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку); інструменти національного та міжнародного фондового ринку (цінні папери, які обертаються на цьому ринку); інструменти національного та міжнародного валютного ринку (іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок); інструменти національного та міжнародного ринку фінансових послуг (фінансові послуги, які надаються фінансовими інституціями (банками і небанківськими кредитними установами, факторинговими і лізинговими компаніями, фондовими і валютними біржами, страховими компаніями тощо) суб'єктам фінансових відносин — підприємницьким структурам, державі та громадянам); інструменти ринку дорогоцінних металів золота: цінні метали (золото, срібло, платина), які використовують з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також цінні папери, які обслуговують цей ринок.
За періодом обертання короткострокові фінансові інструменти (з періодом обігу до одного року); довгострокові фінансові інструменти (з періодом обігу більше одного року).
За характером фінансових зобов’язань інструменти, додаткові фінансові зобов'язання за якими не виникають (валютні цінності, золото тощо); боргові фінансові інструменти, які характеризують кредитні відносиниміж їх покупцем і продавцем та зобов'язують боржника погасити в передбачені строки їх номінальну вартість і заплатити винагороду у формі відсотка (облігації, векселі, чеки тощо); пайові фінансові інструменти, які підтверджують право їх власника на частку в статутному капіталі емітента і на отримання відповідного доходу (акції, інвестиційні сертифікати тощо).
За пріоритетною значимістю первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку), які характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо); вторинні фінансові інструменти, або деривативи (фінансові інструменти другого порядку).
За гарантованістю рівня дохідності фінансові інструменти з фіксованим доходом; фінансові інструменти з невизначеним доходом, рівень дохідності яких може змінюватися залежно від фінансового стану емітента або кон'юнктури фінансового ринку.
За рівнем ризику безризикові фінансові інструменти; фінансові інструменти з низьким рівнем ризику; фінансові інструменти з помірним рівнем ризику; фінансові інструменти з високим рівнем ризику; фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику.

Так, в економічній літературі прийнято виділяти дві основні групи фінансових інструментів світового фінансового ринку, які відрізняються надійністю щодо отримання доходу: інструменти власності та інструменти позики (див. рис. 4.7).

Інструменти власності – безстрокові інструменти, які засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (акціонерного товариства) та дають право власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів, право на частку майна товариства при його ліквідації тощо.

Інструменти позики – строкові інструменти, які відображають відносини позики і являють собою зобов’язання емітента виплатити тримачу цінних паперів дохід у визначені умовами випуску моменти часу.


Похідні фінансові інструменти (деривативи) – це інструменти світового фінансового ринку, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купівлею-продажем певних фінансових активів. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладені в їх основу і називаються базовими активами (цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, іноземна валюта тощо). Похідні інструменти – це, як правило, угоди на придбання (продаж) з відстрочкою виконання, що слугують для страхування ризиків.

Фінансові інструменти світового фінансового ринку залежно від механізму нарахування доходу поділяються на інструменти з фіксованим доходом та інструменти з плаваючим доходом.

Інструменти з фіксованим доходом – облігації, інші боргові зобов’язання з фіксованими процентними виплатами, а також привілейовані акції, за якими сплачується фіксований дивіденд.

Інструменти з плаваючим доходом – боргові зобов’язання зі змінними процентними виплатами та прості акції, оскільки дивідендні виплати за ними наперед не визначені й залежать від розміру прибутку, отриманого фірмою протягом звітного періоду.

До характеристик фінансових активів світового фінансового ринку можна віднести:

1. Термін обігу – проміжок часу до кінцевого платежу або до вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу. Активи бувають: короткострокові (з терміном обігу до одного року); середньострокові (від одного до чотирьох-п’яти років); довгострокові (від п’яти до десяти і більше років).

2. Ліквідність – можливість швидкого перетворення активу на готівку без значних втрат.

3. Дохідність – розраховується, як правило, у вигляді річної процентної ставки. При цьому розрізняють: номінальну ставку доходу (дохід у грошовому виразі, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень, тобто абсолютний дохід, отриманий від інвестування коштів у фінансовий актив, абсолютну плату за використання коштів; реальну ставку доходу (дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції).

4. Дохід по активу – очікувані грошові потоки по ньому, тобто процентні, дивідендні виплати, а також суми, отримані від погашення чи перепродажу фінансового активу іншим учасникам ринку.

5. Подільність – мінімальний обсяг активу, який можна купити чи продати на ринку.

6. Ризикованість – невизначеність, пов’язана з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому.

7. Механізм оподаткування – визначає, у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу.

8. Конвертованість – перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив (установлюється в умовах випуску).

9. Комплексність – можливість бути сукупністю кількох простих активів.

10. Валюта платежу – валюта, в якій здійснюються виплати за тим чи іншим фінансовим активом.

11. Поворотність – відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив та перетворення цього активу на готівку.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.