Здавалка
Главная | Обратная связь

Санітарно-гігієнічні вимого до навчальних кабінетів (лабораторій)



Основні вимоги безпеки праці щодо навчальних приміщень і

Робочих місць.

Улаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до вимог ДБН

В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування учнів. Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох.Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина – 30-35 см, кут нахилу сходів – не більше 30°. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,6 м для школярів молодшого віку і 0,8 м – для учнів середніх і старших класів. Ширина маршу сходів – 1,8 м. Устаткування шкільних приміщень має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечувати педагогічний процес та проведення позакласної навчально-виховної роботи.

У навчальних, класах і кабінетах встановлюються меблі згідно з чинним нормативним документом (ГОСТ 5994-93). Меблі слід підбирати відповідно до довжини тіла дітей. Заборонено використання табуреток і лав замість стільців.

Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так:

Ø між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0,6-0,7 м (у будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0,5 м);

Ø між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м;

Ø між 3-м рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7, м;

Ø між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0,8 м;

Ø від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;

Ø від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1,0 м);

Ø від задніх столів до шаф, які стоять уздовж заднього краю стіни, не менше 0,8 м;

Ø між столом викладача і передньою не менше 0,65 м;

Ø від демонстраційного столу до класної дошки не менше 1,0 м;

Ø між столом викладача і переднім столом учнів не менше 0,5 м;

Ø найбільша відстань останнього місця від класної дошки 10 м;

Ø висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу,0,7-0,8 м, 3-4 класів - 0,75-0,8 м, 5-11 - 0,8-0,9 м.

У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, у якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання у 35°.

Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів – 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни, – 0,9-1,0 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світло несучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють на простудні захворювання, ревматизм, ангіни, розміщуються в третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи

відповідності групи меблів їх зросту.

Санітарно-гігієнічні вимого до навчальних кабінетів (лабораторій)

Усі навчальні приміщення середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщеннях, природне освітлення має бути рівномірним і не створювати блиску.

Зона освітлення має забезпечувати високий рівень зорової функції – 1000-1200 лк. Нормування умов природного освітлення проводиться за відносною величиною – коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Рекомендований рівень природного освітлення (600 лк) на робочій поверхні можливий при КПО 2,5%, а оптимальний рівень (1260) – при КПО 5%.

Рівномірність освітлення на робочому місці – це відношення мінімального освітлення до максимального, що має складати не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК), який залежить від розміру вікон, конфігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон – прямокутна, висота – 2-2,5 м, ширина 1,8-2,0 м, верхній край вікна має бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі.

Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, висота підвіконня 0,7- 0,8 м, а в перших-других класах - 0,6 м; СК 1:4–1:5. Для забезпечення нормованої величини СК слід передбачити:

Ø кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5°; коефіцієнт затінення не менше 3;

Ø висадження високих дерев на-відстані не меншій як 10 м від вікон школи;

Ø заборону розміщення на підвіконнях у навчальних приміщеннях кімнатних квітів;

Ø очищення віконного скла 1-2 рази на місяць зсередини приміщень і не менше 3 разів на рік знадвору; колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим, світло-коричневим.

На всі полімерні матеріали, які використовуються для виготовлення меблів, настилу підлоги в школі, слід мати дозвіл МОЗ України. Рівень штучного освітлення й електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати ДСТУ БВ.2.2-6-97.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл має бути при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних. У кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути 300-500 лк, 200-400 лк відповідно. У всіх приміщеннях школи слід передбачити систему загального освітлення. Освітлювальна арматура має забезпечувати високу рівномірність освітлення класів, відсутність осліплення в результаті великої яскравості. Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання характерне повністю відбите.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам як з гігієнічного, так і з економічного погляду. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ПРА типів 1 УБУ+1 УБЕ, 1 АВІ+1 АБЕ6, 2 УВК і 2АВК при інших схемах системи освітлення.

Освітлювальна арматура має бути безпечною, надійною, забезпеченою зручними пристосуваннями для експлуатації, давати розсіяне світло. Для навчальних приміщень можна використовувати люмінесцентні світильники серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяного світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дощок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт.У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні натурального кольору), ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).

Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу – СК-300 (світильники кільцеві з лампою 300 Вт розсіяного світла). Світильники СК-300 повинні мати технічні пристосування, які виключають можливість використовувати лампи меншої потужності і не дозволяли б включатися освітлювальній системі при навіть одній непрацюючій лампі;

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м – від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.

При використанні люмінесцентних ламп у навчальному приміщенні площею 50 м слід встановлювати 12 світильників, кожний з двома лампами потужністю у 40 Вт, або 8 світильників з двома лампами потужністю у 80 Вт. Загальна потужність ламп дорівнює 960-1200 Вт, питома потужність – 22-23 Вт/м. В кабінетах креслення і малювання для мінімального освітлення 500 лк питома електропотужність дорівнює 33 Вт/м, у майстернях – освітлення 400 лк, 25 Вт/м. Люмінесцентні світильники в основних приміщеннях встановлюються і стикуються в лінію: у світильниках використовуються 2-4 лампи потужністю 40, 65, 80 Вт кожна.

При освітленні лампами розжарювання в класах площею 50 м

рекомендується встановлювати 7-8 світильників (2 ряди із 3 штук, перед дошкою, над останніми партами). Загальна електропотужність на клас має складати 1040 Вт. В приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ 2 х 40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен становити 600 лк з перевагою природного освітлення.

Чистота повітря в приміщеннях школи забезпечується:

Ø відповідністю кількості дітей його нормованій наповнюваності приміщення;

Ø регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих і зв’язуючих речовин;

Ø використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

В приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%;

температура залежно від кліматичних умов: в класах і кабінетах – 17-20°С; в майстернях по обробці металу і дерева –16-18°С; у спортивному залі – 15-17°С; в роздягальнях при спортивному залі – 19-23°С; в актовому залі, кіноаудиторії - не нижче 17-20°С; в бібліотеці, кабінетах – 16-18°С; у спальних приміщеннях – 18-20°С; в умивальних – 20-23°С; у вестибюлі, гардеробі – 16-19°С; в туалетах – 17-21°С; в душових – не нижче 25°С.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.