Здавалка
Главная | Обратная связь

Бесіда «Наші страхи»

Тренінг

Кольорові тіні гірких снів

(Про подолання дитячих страхів)

 

 

Страх – це емоція, що виникає в результаті загрози небезпеки, в ситуації невизначеності та загрози життю. Дитячі страхи – це звичайне явище для дитячого розвитку. Вони мають важливе значення для дитини. Кожен страх , або вид страху з’являється тільки у певному віці, тобто у кожного віку є специфічні страхи, які у разі нормального розвитку з часом зникають

"Дитячі страхи поділяються на надбані і вікові. Надбані виникають з певних причин і обставин. Це можуть бути реальні випадки, які трапилися з дитиною. Може, на вашого малюка накинувся собака, тому він тепер здригається від собачого гавкоту. Як правило, якщо такі ситуації не повторюються, то такі страхи минають самі по собі", - прокоментував він. Налякати може фільм жахів чи мультик про чудовиськ. Перегляньте мультфільм перед тим, як показати його дитині.

"Варто не забувати про таке поняття як "вікові страхи". Це страхи, що природно супроводжують певний період розвитку дитини. Наведу кілька прикладів. До року немовлята зазвичай бояться сильних звуків. Із 8-місячного віку може з'явитися страх перед незнайомими людьми або перед відсутністю близьких людей поруч. Реакція немовляти може залежати також від виразу обличчя матері".

"У 3-4 роки з'являється страх бути покараним та страх болю (наприклад, під час відвідування лікаря). Діти в такому віці часто бояться темряви та залишатися наодинці. Тому часто просять не гасити світло у кімнаті або пустити поспати з батьками. З 5 років діти починають боятися різних казкових персонажів, які часто асоціюються з реальними людьми завдяки бурхливій фантазії".

З 6-7 років дитина починає боятися за своїх рідних. Типовим для цього віку є страх смерті своєї і близьких.

5 порад, як подолати дитячі страхи:

1. Стежте, щоб ваша дитина не засинала з відчуттям страху. Візьміть за звичку розмовляти з нею щовечора перед сном.

2. Ніколи не кажіть: "Як тобі не соромно. Такий дорослий хлопчик, а боїшся!". Цим зробите тільки гірше – дитина закриється у собі, глибше сховає свій страх і важче переживатиме його.

3. Запевніть малечу, що вона у цілковитій безпеці. Частіше повторюйте: мама завжди допоможе, тато стане тобі на захист.

4. Не показуйте і не проявляйте власних переживань. Цим тільки посилите страх дитини. Попросіть дитину обговорити її страх. Разом придумайте героя-охоронця, який охоронятиме малюка від монстрів, кошмарів та інших персонажів з її бурхливої уяви.

5. Якщо страх посилюється, з'являються такі симптоми як безсоння, сльозливість і втрата апетиту, зверніться до дитячого психолога.

Бесіда «Наші страхи»

Психолог запитує дітей, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюють­ся особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що ви­никають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов'язані з по­чуттям страху.





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.