 |
|
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Відповідь на питання репродуктивного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент дає вичерпну відповідь на поставлене питання, демонструє знання фактологічного матеріалу, основних теоретичних проблем курсу, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. Оцінка “добре” передбачає в цілому правильну відповідь на поставлене питання “Задовільно” виставляється при наявності окремих помилок при висвітленні фактологічного матеріал) і даної проблеми. “Незадовільно” - за грубі помилки у висвітленні історичних подій, явищ та персоналій або повне незнання програмного матеріалу.
Відповідь на питання алгоритмічного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.
Відповідь на питання творчого рівня оцінюється на "відмінно", коли студент вільно орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни змістовно та логічно викладає матеріал, максимально дотримується хронології історичних подій і явищ, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача, розглядає історію України в контексті світової історії, дає вичерпну характеристику визначним діячам України та європейського світу, їх ролі і місцю в історичному процесі, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни. На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями. Оцінка "задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.
"Незадовільно" - за грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій й повне незнання програмного матеріалу.
На заліку оцінка “зараховано” виставляється в тому разі, якщо вона відповідає параметрам “відмінно”, “добре”, “задовільно” (“відмінно” при отриманні оцінок “5”, “5”, “5”; “4”. “5”, “5”; “5”, “4”. “5”; “добре” - “5”, “4”,“4”; “4”, “4”, “5 ”;“3”, “4”, “5”; “задовільно” - “5”, “3”, “3”; “3”; “4”, “4”; “3”. “3”. “3”).
Оцінка “не зараховано ” виставляється, коли студент дає відповідь лише на одно з трьох питань білету. допускає грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій або демонструє повне незнання програмного матеріалу. У такому разі оцінка відповідає параметру “незадовільно” (“3” “З”, “2”; “2”, “З”, “З”; “2”, “2”, “2”).
Орієнтовні питання до заліку з курсу “ Україна і європейський світ ”
1. “Варварські” королівства Західної Європи і утворення Старокиївської держави.
2. Західноєвропейський політичний процес і давньоруська державність в добу перших Рюриковичів.
3. Східна і Західна церкви християнського світу. Християнізація Русі-України до Володимирового хрещення і європейський контекст.
4. Князювання Володимира і Ярослава Мудрого в контексті суспільно-політичного розвитку західноєвропейського світу.
5. Хрещення України-Русі як фактор “європеїзації”.
6. Європейський вектор зовнішніх зв‘язків Київської Русі кін. Х сер. ХІІ ст.
7. Зміцнення королівської влади в країнах Західної Європи.
8. Розпад Київської держави. Галицько-Волинське князівство як фактор продовження українського державного життя.
9. Проникнення західних впливів у міське життя України. Початки магдебургії.
10. Політичні процеси в Центральній Європі і участь в них галицько-волинських володарів.
11. Українські князівства ХІV ст. Зв‘язки з Західною Європою.
12. Криза феодально-католицької системи в Західній Європі. Зародження буржуазних відносин.
13. Зміцнення національних держав в Європі і піднесення Литовсько-Руської держави.
14. Розвинутий феодалізм в Україні. Соціальна еволюція станів (XV ст.).
15. Перехід від середньовічної станової монархії до абсолютизму. Спроби зміцнення великокняжої влади у Великому князівстві Литовському.
16. Формування буржуазних відносин. Фільваркова система.
17. Соціальні протести в Європі і Україні.
18. Виникнення козацтва, його роль у зародженні буржуазних відносин в Україні.
19. Реформація і контрреформація. Їх прояви в Україні.
20. Інтеграція українських земель у польській державі. Загострення національно-релігійних і соціальних суперечностей наприкінці XVI ст.
21. Середньовічна культура в країнах Західної Європи. Основні напрямки розвитку.
22. Роль християнства в культурному розвитку давньої України-Русі. Константинополь чи Рим.
23. Освіта і давньоукраїнське письменство.
24. Архітектура і образотворче мистецтво. Західні впливи.
25. Утвердження абсолютизму в країнах Західної Європи і політична ситуація в Речі Посполитої.
26. Вплив Нідерландської революції на поширення релігійної і національної свободи. Українські і польські антитринітарії у Голландії.
27. Козацтво на чолі загальнонаціонального руху в Україні.
28. Участь козацтва у Тридцятилітній війні.
29. Розгортання національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького. Реакція в Європі на події в Україні.
30. Українська державність і європейський світ. Формування буржуазних відносин.
31. Західний вектор політичної орієнтації Б.Хмельницького у 1654-1657 рр.
32. Розвиток абсолютизму і європейська політична система.
33. Європейський характер зовнішньої і внутрішньої політики І.Виговського. Велике князівство Руське.
34. Доба "Руїни". Західноєвропейські джерела про ситуацію в Україні.
35. Перехід до епохи просвітництва в Європі. Доба гетьмана Мазепи.
36. Доба Відродження та її вплив на український культурний процес.
37. Готичні та ренесансні стильові ознаки в українському мистецтві XV-XVII ст.
38. Бароко в духовному житті Європи і України.
39.Вплив ідей Великої французької революції на український суспільно-політичний рух.(перша чверть ХІХст.).
40.Україна у планах Наполеона.
41. Кримська війна і українська проблема.
42. Загострення російсько-німецьких відносин у 70-80 р.р. і український національний рух (Проблема Королівства Київського за проектом Бісмарка).
43.Дипломатичні контакти урядів України часів національно-демократичної революції з країнами Західної Європи.
44. Українська політична еміграція в Європі у міжвоєнний час. (Участь українців в соціально-економічному, політичному та культурному розвитку європейських держав. Розвиток наукових досліджень представників української діаспори. Українські науково-дослідні інститути в Європі.).
45. Українське питання в період Другої світової війни. Участь українців в антифашистському русі.
46. Українська діаспора в Європі у повоєнний час. Незалежна Україна і європейський світ на сучасному етапі. Проблема інтеграції України у європейський політичний та економічний простір.
47. Співпраця України з Європейським парламентом.
48. Основні напрями та результати співпраці Ради ЄС (Рада Міністрів) з з владою незалежної України.
49. Співпраця Європейської Комісії з владними інституціями незалежної України .
50. Європейський суд: досвід діяльності для України.
51. Досвід діяльності Європейська Рахункової Палати в умовах посилення євро інтеграційних процесів в Україні.
52. Конкуренція та конкурентна політика в ЄС та в Україні.
53. Лібералізація та економічна концентрація в ЄС та Україні.
54. Організаційно-правова реалізація конкурентної політики в ЄС та Україні.
55. Повноваження у сфері торговельної політики.
56. Основні інструменти – митні процедури, тарифи, непрямі податки в ЄС та Україні.
57. Міжнародний рух технологій в ЄС та Україні.
58. Використання досвіду науково-технічного регулювання економіки ЄС в Україні.
59. Інформація як фактор співробітництва України з ЄС.
60. Основні елементи монетарної стратегії в ЄС та в Україні.
61. Соціальний діалог – ключовий елемент європейської соціальної моделі і українські реалії.
62. Соціальна політика в ЄС та в Україні.
63. Адаптація європейського законодавства в сучасній Україні.
64. Співпраця ЄС з Україною в галузі економіки та фінансів.
65. Досвід ЄС щодо забезпечення макроекономічної стабільності та цінової рівноваги в умовах глобальної економічної кризи для України.
66. Розробка та досвід втілення проектів об’єднання Європи за часів Середньовіччя .
67. Поглиблення інтеграційних процесів на Європейському континенті в Новий час. Створення фундаментальних засад європейської інтеграції.
68. Європейська спільнота на шляху створення універсальної моделі побудови “єдиної Європи” в Новітню добу.
69. Еволюція традиційних федералістських теорій європейського об’єднання в Середньовічну та Нову добу.
70. Еволюція ідеї панєвропейзму в період між Першою та другою світовими війнами.
71. Основні етапи розвитку європейського руху у Новітню добу.
72. Неофункціоналістська концепція європейської інтеграції: зміст та етапи еволюції.
73. Розвиток концепції реалізму в об’єднаній Європі ХХ ст.
74. Розвиток сучасних “синхроністичних” інтеграційних теорій.
75. Розвиток комунікативної теорії.
76. Нові моделі європейської інтеграції кінця ХХ – початку ХХІ ст. (концепція “Європи змінних геометрій”).
77. Періодизація та характеристика основних етапів європейської інтеграції.
78. Формування договірно-правових засад після здобуття Україною незалежності.
79. Критерії розширення і поглиблення європейської інтеграції та України.
80. Основний зміст Єдиного Європейського Акту; Маастрихтської договору, угоди про співробітництво між Україною та ЄС.
81. Проблема реформування й розширення ЄС на сучасному етапі.
82. ЄС після ратифікації Лісабонського договору і Україна: основні тенденції та напрями співпраці.