Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема 3. ЗВЕДЕННЯ І ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ



Зведення є другим етапом статистичного дослідження, тобто це процес впорядкування, наукової обробки статистичної інформації, зібраної на першому етапі в процесі спостереження.

Зведення включає:

· статистичне групування;

· підрахунок групових і загальних підсумків;

· викладення результатів зведення і групування у статистичних таблицях;

· розробка системи показників, які будуть застосовані на третьому етапі роботи - при аналізі інформації, отриманої в результаті зведення і групування.

Основний елемент зведення - групування даних. Групування - це розбиття, розподіл сукупності даних на групи за певними ознаками.

Основні положення теорії групування.

1. Визначення групувальної ознаки, тобто основної ознаки, яка буде покладена в основу при розподілі сукупності на групи. Групувальні ознаки бувають:

· атрибутивними (якісними), такими, які не мають кількісної міри, а виражаються описово, словесно. Наприклад, розподіл населення за статтю (чоловіки і жінки), місцем проживання (сільські і міські жителі);

· варіаційними (кількісними), тобто такими, які мають кількісну міру, числове вираження. Наприклад, групування: населення за віком у роках; підприємств торгівлі за розміром товарообороту в тис. грн. Кількісні ознаки можуть виражатися: дискретно, тобто однією конкретною цифрою (наприклад, групування сімей за кількістю членів в ній: 1, 2, 3, 4 і т. д. осіб у сім'ї); інтервально, тобто змінюватися в широких межах «від... до ..» (наприклад, рівень витрат обігу в торгівлі за окремими групами підприємств у % до товарообороту: від 1,5 до 2,0; від 2,0 до 2,5 і т.д.).

2. Визначення числа груп (n), які будуть утворені зі всієї сукупності даних (N). Для атрибутивних ознак кількість груп відповідає числу їх різновидів.

При групуванні за кількісною ознакою число груп визначають, виходячи з мети роботи. Орієнтовно можна визначити співвідношення числа груп (n) залежно від загальної чисельності одиниць сукупності (N).

Число даних (N) 15-24 25-44 45-89 90-179 180-359 360-719 720-1450
Кількість груп (n)

 

Крім того, орієнтовано кількість груп можна визначити за формулою:

.

3. Визначення інтервалів (i) у групах, які можуть бути нерівними або рівними. Величина рівновеликого інтервалу визначається за формулою:

,

де i – величина інтервалу;

и – відповідно найбільше і найменше значення ознаки в сукупності.

За результатами групування будують ряди динаміки та розподілу. Особливо слід звернути увагу на ряди розподілу (рис. 2). Вони бувають такими.

1. Атрибутивні ряди розподілу, якщо групування здійснене за якісною ознакою.

2. Варіаційні ряди розподілу, якщо групування здійснене за кількісною ознакою. Варіаційний ряд розподілу складається з двох елементів:

· варіанта ознаки (x) - значення ознаки для окремих груп одиниць;

· частота або вага (f), що показують, скільки разів зустрічається варіанта з певним значенням у ряді розподілу.

У процесі аналізу варіаційних рядів доцільно використовувати: полігон (графічне зображення дискретного ряду розподілу), гістограму (графічне зображення інтервального ряду розподілу), кумуляту або огіву (графічне зображення варіаційного ряду з нагромадженими частостями або частотами). При цьому при зображенні полігону, гістограми та кутуляти на осі абсцис (горизонтальна) відкладається значення варіант (х), на осі ординат (вертикальна) – частоти, а при зображенні огіви - навпаки.

 


 
 


Рис. 1 - Схема статистичних рядів розподілу

 

Зведення і групування викладаються у таблицях. Це спосіб наочного і компактного викладення впорядкованої статистичної інформації. Вид таблиці визначають побудовою підмета (ліва частина таблиці):

· проста, якщо у підметі викладено перелік об'єктів, що вивчаються. Приклад: список студентів академічної групи, підмет - перелік студентів за прізвищем;

· групова, якщо у підметі викладено групи, утворені за однією групувальною ознакою;

· комбінаційна, якщо у підметі викладено групи, утворені за двома і більше ознаками.

Присудок - це права частина таблиці, де розміщуються заголовки, що містять назви тих показників, якими присудок характеризує підмет.

 


 

 

 

Варіаційні ряди розподілу можуть буди інтервальними і дискретними.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.