 |
|
Практичне заняття 2
1.1.6.Кількість дітей у містечку на 1.09.2005 р. характеризується даними, осіб:
| Вік дітей, років | Чисельність за варіантами | Коефіцієнт смертності віковий, ‰ | |||
| 1 941 | 1 023 | ||||
| 1 875 | 1 157 | ||||
| 2 009 | 1 210 | 2,5 | |||
| 1 024 | 2 134 | 1 450 |
Визначте можливий контингент учнів першого класу на 1.09.2008 року, якщо діти ідуть до школи з шести років.
1.1.7. Чисельність населення міста на 1.01.2005 р. становила 368 100 осіб. Визначте перспективну чисельність населення міста на 1.01.2009 р., якщо відомо, що за попередні три роки (2002–2004) коефіцієнт загального зменшення населення в середньому становив 7,2 ‰, і на прогнозований період він очікується стабільним.
1.1.8. Чисельність населення регіону характеризується даними:
| Рік | |||||
| Чисельність середньорічна, тис. осіб |
Обчисліть елементарні показники аналізу динаміки, середні динамічного ряду. Зробіть висновки.
Складіть прогноз чисельності населення регіону на 2007 рік, використавши всі відомі вам методи.
1.1.9. Відомі дані по країні (на кінець кожного року):
| Регіон країни | Чисельність безробітних, тис. осіб | Чисельність економічно-активного населення, тис. осіб | ||
| базисний період | звітний період | Базисний період | Звітний період | |
| Південний | 868,9 | 902,3 | 9 644,4 | 9 966,6 |
| Центральний | 627,6 | 654,7 | 6 859,0 | 7 008,5 |
| Північний | 1 119,4 | 1 149,6 | 1 1303,0 | 10 925,9 |
Виконайте індексний аналіз середнього рівня а) безробіття та б) зайнятості.
Обчисліть абсолютну зміну числа безробітних в цілому по країні – загальну, в тому числі за рахунок: а) зміни чисельності економічно активного населення; б) рівня безробіття в окремих регіонах; в) структурного перерозподілу чисельності економічно активного населення між регіонами. Напишіть висновки.
1.1.10.Відомі дані по регіону, тис. осіб:
На початок року:
- - чисельність працездатного населення в працездатному віці – 4 185;
- - число фактично працюючих у непрацездатному віці – 507.
Протягом року:
- - досягли працездатного віку в працездатному стані – 345;
- - прийнято на роботу осіб непрацездатного віку – 29;
- - приїхало для постійного проживання працездатних осіб працездатного віку – 9;
- - вибули зі складу трудових ресурсів з різних природних причин:
а) працездатних осіб працездатного віку – 75;
б) осіб в непрацездатному віці – 319;
- - вибуло в інші регіони працездатних осіб працездатного віку – 125.
Побудуйте баланс трудових ресурсів, обчисліть коефіцієнти природного, механічного та загального приросту (зменшення) трудових ресурсів.
Тема 1.2. Методологія статистичного дослідження
рівня життя населення
З даної теми планується лекція і одне практичне заняття. Отже, значну частину питань студент розглядатиме самостійно.
Підсумком вивчення теми є домашня самостійна робота.
Питання для обговорення
1. 1. Показники номінальних і реальних доходів населення.
2. 2. Індекс вартості життя.
3. 3. Статистичне вивчення диференціації населення за доходами.
4. 4. Статистичне вивчення споживання населенням матеріальних благ та послуг (самостійно).
5. 5. Порівняльний аналіз рівня та якості життя населення окремих країн (самостійно).
Література: 1; 3; 4; 5.
Термінологічний словник
Номінальні доходи – це доходи, фактично одержані в поточному періоді.
Реальні доходи – це обсяг товарів і послуг, що можуть бути придбані за отримані доходи.
Як правило, реальні доходи одержують при перерахунку номінальних доходів у споживчі ціни минулого періоду:
Реальний доход = Номінальний доход : Індекс цін на споживчі товари
Студент повинен розрізняти поняття:
– – «межа малозабезпеченості» – мінімальна заробітна плата, встановлена державою;
– – «прожитковий мінімум» – вартість споживчого кошика, затвердженого державою (включає 425 видів життєво-необхідних товарів і послуг).
Поняття моди, медіани, квартилів та децилів потрібно повторити за підручником з теорії статистики.
Децильний коефіцієнт бідності (диференціації доходів) показує, у скільки разів найнижчий дохід найбагатших 10 % жителів країни перевищував найвищий дохід найбідніших 10 % жителів:
де Д9, Д1 – відповідно дев’ятий та перший децилі в розподілі домогосподарств за доходами на одну особу.
Індекс інфляції або вартості життя визначається як індекс споживчих цін Ласпейреса (вагами виступає структура затвердженого споживчого кошика в базисній оцінці):
Найпоширеніші системи показників
для оцінки рівня і якості життя в країні
I. I. За рекомендаціями ООН:
1) 1) національний доход або ВВП, що припадає на душу населення;
2) 2) питома вага витрат на харчування до загальних витрат одного жителя;
3) 3) коефіцієнт смертності;
4) 4) тривалість життя в середньому.
II. II. Застосовується у Росії:
1) 1) узагальнюючі показники (ВНП, фонд споживання, індекс вартості життя);
2) 2) доходи населення;
3) 3) споживання і витрати населення;
4) 4) грошові заощадження населення;
5) 5) накопичене майно і житло;
6) 6) соціальна диференціація населення;
7) 7) малозабезпечені верстви населення.
Методичні рекомендації до самостійного вивчення
теми та розв’язання типової задачі
Показники рівня життя та якості споживання характеризують певним чином результат поведінки споживача на ринку товарів і послуг.
Вивчаючи дану тему, студент повинен звернути увагу на систему показників доходів та витрат населення, її зв’язок з поняттям місткості ринку; засвоїти методику обчислення індексу споживчих цін та його застосування для перерахунку номінальних показників доходів у реальні; навчитися виконувати статистичний аналіз диференціації населення за доходами для маркетингової сегментації ринку споживачів; засвоїти систему показників рівня споживання населенням матеріальних благ.
Задача. Маємо дані за звітний період по регіону про розподіл зайнятого населення за середньодушовими грошовими доходами на місяць:
| Середньодушовий дохід на місяць, грн | Чисельність населення, тис. осіб | Чисельність населення | |
| % до підсумку | накопичені частки | ||
| До 250 | 411,0 | 12,0 | 12,0 |
| 250–300 | 513,9 | 15,0 | 27,0 |
| 300–400 | 719,5 | 21,0 | 48,0 |
| 400–500 | 616,6 | 18,0 | 66,0 |
| 500–600 | 465,4 | 13,6 | 79,6 |
| 600–700 | 274,2 | 8,0 | 87,6 |
| 700 та більше | 425,7 | 12,4 | 100,0 |
| Разом | 3426,3 | 100,0 | – |
Визначте: 1) середньодушовий місячний дохід по всьому населенню регіону; 2) другий та восьмий децилі; 3) квінтільний коефіцієнт диференціації доходів населення.
Розв’язання
1. 1. Середньодушовий місячний доход обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої:
2. 2. Другий та восьмий децилі (D2 и D8) обчислюються за формулами, аналогічними до формули медіани (відомої студенту з курсу теорії статистики), однак, у даному випадку замість медіанного інтервалу використовують інтервали, яким належать варіанти, що відокремлюють по 20 % чисельності частот на початку та в кінці досліджуваного ряду розподілу. Другому децилю відповідає накопичена частка, що дорівнює 20 %, та частота, 
Восьмому децилю відповідає накопичена частка, що дорівнює 80 %, та частота: 
Тому другий дециль знаходиться в другому інтервалі (250–300), а восьмий дециль – в передостанньому інтервалі (600–700). Після вибору інтервалу, до якого «прив’язується» розрахунок, визначають децилі:
Отже, 20 % найбіднішого населення регіону мали середньодушовий місячний доход менше 277 грн, а інші 80 % населення – більш як 277 грн (економічна інтерпретація другого дециля). Одночасно 80 % населення регіону користувалися середньодушовим місячним доходом до 605 грн, а 20 % найбагатших жителів – більш як 605 грн (економічна інтерпретація восьмого дециля).
3. 3. Квінтільні доходи населення – це граничні доходи 20-процентних груп населення. Квінтілі ( 
) розбивають населення (всіх одержувачів доходів) на п’ять рівних частин. Таким чином, квінтільних значень доходів буде всього чотири. Квінтільний коефіцієнт диференціації доходів визначається як відношення крайніх квінтілів (четвертого до першого), але оскільки 
і 
, то цей коефіцієнт можна одержати іще як відношення восьмого дециля до другого дециля:
Таким чином, мінімальний середньодушовий місячний дохід 20 % найбільш багатого населення в середньому в 2,2 рази перевищує максимальний дохід 20 % найбільш бідного населення.
Завдання для виконання
1.2.1.Обчисліть індекс реальних наявних доходів населення регіону, якщо номінальні первинні доходи населення в 2006 р. складали 7 547 млн грн. Питома вага в них податків та обов’язкових платежів становила 32,8 %. Номінальні первинні доходи цього ж населення в 2007 р. збільшилися на 61,4 %, а частка в них наявного доходу знизилася на 7,2 процентні пункти. Індекс цін на споживчі товари та послуги становить 1,453.
1.2.2.Відомі дані про розподіл сімей країни за розміром середньодушового доходу в останньому році.
| Середньодушовий дохід на місяць, грн | Число жителів, тис. осіб | Число жителів у % до підсумку |
| До 90 | 21,2 | |
| 90–120 | 19,7 | |
| 120–150 | 18,2 | |
| 150–180 | 12,1 | |
| 180–210 | 7,3 | |
| 210–240 | 5,2 | |
| 240–270 | 4,4 | |
| 270–300 | 3,9 | |
| більше 300 | 8,0 | |
| Разом | 48 416 | 100,0 |
Прожитковий мінімум за цей період був затверджений у розмірі 290,5 грн.
Визначте в таблиці число жителів у кожній доходній групі; модальний та медіанний дохід серед населення країни; децильний коефіцієнт бідності. Скільки процентів населення країни живе за межею бідності?
1.2.3.Відомі дані про структуру витрат населення по умовній країні.
| Вид споживчих витрат | Структура споживчих витрат, % | Індекс цін, тарифів і ставок (по Ласпейресу) | |
| базисний рік | звітний рік | ||
| На харчування | 64,2 | 58,3 | 1,343 |
| На непродовольчі товари | 19,1 | 23,9 | 0,981 |
| На послуги | 7,4 | 7,5 | 1,248 |
| На податки | 5,2 | 5,4 | 1,056 |
| Заощадження | 4,1 | 4,9 | 1,098 |
Загальні грошові витрати і заощадження населення становили в базисному році 59 518 млн грн, у звітному – 83 777 млн грн.
Обчисліть зведені індекси загальної суми витрат, фізичного обсягу споживання, споживчих цін. Зробіть висновки.
Чисельність населення в базисному році 49,5 млн, а в звітному – 49,0 млн осіб.
Обчисліть середній номінальний та реальний обсяг витрат на душу населення.
1.2.4. За даними статистичного щорічника про фактичне споживання продуктів, включених до споживчого кошика, визначте індекс цін Ласпейреса для продовольчого споживчого кошика. Вартість фактичного споживчого кошика в діючих цінах. Зробіть висновки про ступінь задоволення потреб населення у основних продуктах харчування (за абсолютними відхиленнями та відносними величинами порівняння, у %). Зміну цін на окремі товарні групи за рік задає викладач.
Скільки споживчих кошиків можна придбати на середньорічну зарплату в кожному році, якщо у базисному році вона становила 2 760 грн, а в останньому – 4 149 грн?
1.2.5. Визначте загальний індекс вартості життя в країні за такими даними:
| Стаття витрат бюджету прожиткового мінімуму | Структура витрат, % | Індекс цін, тарифів і ставок | |
| базисний рік | звітний рік | ||
| На харчування | 67,4 | 69,3 | 1,281 |
| На непродовольчі товари | 19,7 | 18,1 | 1,063 |
| На послуги | 7,5 | 7,4 | 0,938 |
| На податки | 5,4 | 5,2 | 1,017 |
| Разом | 100,0 | 100,0 | – |
Застосуйте методику Ласпейреса і Пааше, порівняйте результати.
1.2.6. Обчисліть структуру прожиткового мінімуму за продуктами харчування у вартісному вимірюванні та середній індекс цін на споживчий кошик (у частці харчування):
| Назва товару | Споживчий кошик, кг на душу на рік | Ціна за 1 кг, грн | |
| базисний рік | звітний рік | ||
| Хлібопродукти | 0,7 | 0,75 | |
| Картопля | 0,65 | 0,80 | |
| Овочі | 0,55 | 0,60 | |
| Фрукти і ягоди | 2,50 | 3,00 | |
| Цукор і кондитерські вироби | 1,10 | 0,90 | |
| М’ясопродукти | 7,0 | 7,50 | |
| Рибопродукти | 5,0 | 5,5 | |
| Молокопродукти | 1,10 | 1,30 | |
| Яйця, шт. | 0,11 | 0,12 | |
| Олія, маргарин | 1,90 | 2,10 |
1.2.7. За даними статистичного щорічника останнього року (варіант роботи вказує викладач) про фактичний розподіл домогосподарств України за рівнем споживчих витрат знайдіть децильний коефіцієнт бідності, побудуйте криву Лоренца та обчисліть коефіцієнт Джині. Знайдіть частку населення, що жило за межею бідності. Зробіть висновки.
Тема 1.3. Методологія побудови й аналізу найважливіших
рахунків СНР. Статистика товарних потоків
З даної теми не планується лекція і студенти повинні самостійно підготуватися до практичного заняття за наведеними питаннями.
Самостійна розрахункова робота виконується аудиторно за індивідуальними варіантами і подається викладачеві для перевірки.
Питання для самостійної підготовки
1. 1. Сутність і основні поняття, концепції та визначення в СНР.
2. 2. Система поточних рахунків.
3. 3. Рахунки нагромадження.
4. 4. Рахунок товарів і послуг та збалансування на його основі макроекономічних попиту і пропозиції за методом товарних потоків.
Література: 1; 3; 4; 5.
Термінологічний словник
СНР (система національних рахунків) – це сучасна система інформації, що використовується більшістю країн світу для описання та аналізу розвитку ринкової економіки на макрорівні.
Концепція економічного виробництва в СНР – охоплює виробництво практично всіх товарів і послуг (за виключенням послуг домашніх господарок з приготування їжі, прибирання у власних житлових приміщеннях, виховання дітей тощо).
ВВП (валовий внутрішній продукт) – вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами країни за звітний період.
ВНД (валовий національний доход) – сума первинних доходів, одержаних резидентами даної країни за період.
Концепція резидентства–юридична або фізична особа, що має центр економічного зиску на економічній території даної країни. Це можуть бути господарюючі суб’єкти – громадяни країни, а також іноземці (фірми, що належать іноземним компаніям, спільні підприємства, філії іноземних фірм), які здійснюють в країні економічні операції більше року.
Методичні рекомендації до самостійного вивчення
теми та розв’язання типових задач
Студент повинен вивчити зміст основних понять, що застосовуються в СНР [4. 5] за списком літератури), ознайомитися з класифікаціями, групуваннями рахунків, вивчити зміст рахунків поточних операцій (рахунку виробництва, рахунку утворення доходу, рахунку розподілу первинного доходу, рахунку вторинного розподілу доходу, рахунку використання доходу) та зміст рахунку товарів і послуг.
1. 1. Рахунок виробництва
| Випуск в основних цінах | – | Проміжне споживання, крім споживання основного капіталу | = | ВДВ в основних цінах |
Якщо до валової доданої вартості (ВДВ) всіх секторів економіки додати податки на продукти та відняти субсидії на продукти, то одержимо валовий внутрішній продукт країни в ринкових цінах.
2. 2. Рахунок утворення доходу
Якщо споживання основного капіталу не віднімати, то одержимо валовий прибуток або валовий змішаний дохід некорпорованих підприємств.
| ВВП | _ | ( | Оплата праці в межах економічного простору | + | Податки на продукт і виробництво за мінусом субсидій | + | Споживання основного капіталу | ) | = | Чистий прибуток (змішаний дохід) |
3. 3. Рахунок розподілу первинного доходу
| Прибуток або змішаний доход (валовий або чистий) | + | Доходи від власності одержані, за мінусом виплачених | + | Чисті податки на продукт, виробництво та імпорт | + | Оплата праці резидентів даної країни як всередині країни, так і за кордоном | = | Сальдо первинних доходів (валових або чистих) |
Якщо додати первинні доходи резидентів по всіх секторах економіки, матимемо національний дохід країни. Він може включати споживання основного капіталу – тоді це валовий національний дохід або не включати його – тоді це чистий національний дохід.
Податки на продукт – це податок на додану вартість, акцизний збір, імпортне мито, надходження до бюджету частки від вартості нестандартної продукції, різниця в цінах на природний газ тощо.
Інші податки на виробництво – це податки на окремі фактори виробництва: землю, будівлі, транспортні засоби, фонд оплати праці. Вони не включають податків на доходи та власність (прибутковий податок, податок на прибуток тощо), які трактуються в СНР як перерозподільчі платежі.
Оплата праці в межах економічного простору – це виплати як резидентам країни, так і іноземним громадянам, які брали участь у створенні ВВП на території даної країни, а оплата праці резидентів – це заробітна плата, одержана лише резидентами країни, як в межах її простору, так і за кордоном, якщо ці кошти надійшли до країни.
4. 4. Рахунок вторинного розподілу доходу
| Сальдо первинних доходів (валових або чистих) | + | Поточні трансферти одержані за мінусом виплачених | = | Наявний дохід (валовий або чистий) |
Трансферти – це економічні операції, в результаті яких товари та послуги, активи або права власності передаються безоплатно. Такий обмін в середині країни між секторами її економіки в цілому дає сальдо рівне нулю, тому на величину наявного доходу впливає сальдо трансфертів по операціях із зовнішнім світом.
5. 5. Рахунок використання доходу
| Наявний дохід | – | Витрати на кінцеве споживання всіх секторів | = | Заощадження |
У консолідованому рахунку як суму по всіх секторах економіки
дістаємо національне заощадження – частина НД, що використовується на нагромадження національного багатства.
Від’ємне сальдо цього рахунку означає, що витрати переважають наявний дохід і суспільство живе в борг, тобто одержує іноземні кредити і використовує їх не на інвестиції (нагромадження основного капіталу), а на споживання або у такого суспільства щорічно зменшується вартість національного багатства.
6. 6. Рахунок операцій з капіталом
| Заощадження | + | Капітальні трансферти, одержані за мінусом виплачених | – | Валове нагромадження основного капіталу | – | Приріст запасів матеріальних оборотних засобів | – | Чисте придбання цінностей землі та ін. | = | Чисте кредитування (+) або чисте запозичення (–) |
Балансуюча стаття даного рахунку відображає розмір фінансових ресурсів, що передаються іншому світу, або одержані від іншого світу на основах відшкодування і повернення для фінансування капітальних витрат, або такий же обмін ресурсами між секторами економіки (якщо розглядаються секторальні рахунки).
Баланс активів і пасивів на початок року
| Активи | Пасиви |
| 1. Нефінансові активи 2. Фінансові активи | 3. Фінансові зобов’язання 4. Чиста вартість власного капіталу |
| Баланс (1 + 2) | Баланс (3 + 4) |
Нефінансові активи – це вартість основного капіталу фірм-резидентів, запасів матеріальних оборотних засобів, цінностей у власності держави та резидентів, вартісна оцінка землі, надр, невирощених і нестворених біологічних та водних ресурсів, вартість патентів, ліцензій, монополії на окремі види діяльності, авторських прав тощо.
Фінансові активи – це монетарне золото (золотий запас держави, готівка, депозити вкладені, цінні папери, акції придбані, позички видані та інші види участі в капіталі іншого світу, страхові технічні резерви банків.
Фінансові зобов’язання перед іншими секторами (або перед іншим світом) – це кошти, тимчасово залучені у інших секторів економіки або в іншого світу: готівка і депозити одержані, цінні папери та акції (поширені, тобто продані із зобов’язанням виплачувати проценти), позички одержані та інші види участі інших секторів чи іншого світу в капіталі резидентів.
Чиста вартість власного капіталу усіх секторів економіки – це вартість національного багатства країни.
Рахунок товарів і послуг встановлює відповідність між
показниками макроекономічного попиту і пропозиції
| Макроекономічна пропозиція | Макроекономічний попит |
| 1. Випуск (в основних цінах) 2. Імпорт товарів і послуг 3. Податки на продукт (+) 4. Субсидії на продукт (–) | 5. Проміжне споживання 6. Кінцеві споживчі витрати 7. Валове нагромадження основного капіталу 8. Приріст запасів матеріальних оборотних засобів (– зниження) 9. Чисте придбання цінностей (+;–) 10. Експорт товарів та послуг |
| Баланс (1 + 2 + 3 – 4) | Баланс (5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10) |