 |
|
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
1. Інженерна психологія як галузь психологічних знань про системи “людина – техніка”.
2. Ергономіка як міждисциплінарна галузь знань про системи “людина – середовище – техніка”.
3. Практична психологія в системах “людина – техніка”, особливості та етапи виникнення.
4. Динаміка видів систем “людина – техніка” і видів діяльності людини-оператора.
5. Психологічні особливості розподілу функцій у сучасних системах “людина – машина”.
6. Зміст і психологічна структура діяльності людини-оператора.
7. Психічні процеси в діяльності людини-оператора та їх психологічні особливості.
8. Професійно важливі якості та здібності людини-оператора.
9. Психологічна надійність діяльності людини-оператора та надійність систем “людина – машина”.
10. Психологічні ознаки та особливості втомленості людини-оператора.
11. Психологічні особливості сенсорних процесів людини-оператора.
12. Умови діяльності на робочих місцях людини-оператора.
13. Психологічні фактори комфортності робочого місця людини-оператора.
14. Психологічні та міждисциплінарні принципи організації робочого простору людини-оператора.
15. Просторово-організаційний опис діяльності.
Питання до заліку з дисципліни “інженерна психологія”
1. Об’єкт та предмет інженерної психології.
2. Основні напрями та принципи інженерної психології.
3. Специфіка досліджень в інженерній психології.
4. Методи досліджень в інженерній психології
5. Проблема вимірювання в інженерній психології.
6. Психологічні методи досліджень в інженерній психології.
7. Апаратурні методи досліджень в інженерній психології.
8. Моделювання в інженерній психології.
9. Математичні методи в інженерній психології.
10. Сутність інформаційної взаємодії між людиною та машиною.
11. Загальне уявлення про інформацію.
12. Основні характеристики та властивості інформації: загальний опис.
13. Кількісна характеристика інформації
14. Ціннісна характеристика інформації.
15. Вірогідністна характеристика інформації.
16. Система опрацювання інформації людиною.
17. Забезпечення інформаційних процесів в системі “людина – машина”.
18. Відтворення інформації в системі “людина – машина”.
19. Класифікація систем “людина – машина”.
20. Основні характеристики систем “людина – машина”.
21. Показники якості систем “людина – машина”.
22. Конфлікти в системі “людина – машина”.
23. Поняття оператора в системі “людина – машина”.
24. Загальне уявлення про психофізіологічні характеристики діяльності оператора.
25. Приймання інформації оператором системі “людина – машина”.
26. Загальні характеристики зорового аналізатору оператора системи “людина – машина”.
27. Загальні характеристики слухового аналізатору оператора системи “людина – машина”.
28. Загальна характеристика тактильного аналізатора оператора системи “людина – машина”.
29. Збереження та переробка інформації оператором системи “людина – машина”.
30. Місце евристичних машинних програм в системі “людина – машина”.
31. Процес приймання рішення оператором системи “людина – машина”.
32. Керуючі дії оператора системи “людина – машина”.
33. Загальне уявлення про робочі рухи оператора в системі “людина – машина”.
34. Діяльність оператора в системі “людина – машина”.
35. Види діяльності оператора в системі “людина – машина”.
36. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі “людина – машина”.
37. Функціональний стан оператора в системі “людина – машина”.
38. Емоційний стан оператора в системі “людина – машина”.
39. Показники напруги діяльності оператора в системі “людина – машина”.
40. Втома оператора в системі “людина – машина”.
ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ
З ДИСЦИПЛІНИ “ІНЖЕНЕРНА ПСИХОЛОГІЯ”
1. Предмет та об’єкт інженерної психології.
2. Основні напрями інженерної психології.
3. Основні принципи інженерної психології.
4. Методи інженерної психології.
5. Апаратурні методи в інженерно-психологічних дослідженнях.
6. Система “людина – машина” та її загальні характеристики.
7. Приймання інформації оператором в системі “людина – машина”.
8. Збереження та переробка інформації оператором в системі “людина – машина”.
9. Прийняття рішення в діяльності оператора в системі “людина – машина”.
10. Керуючі дії оператора в системі “людина – машина”.
11. Діяльність оператора в системі “людина – машина”.
12. Кількісні характеристики діяльності оператора в системі “людина – машина”.
13. Напруга діяльності оператора в системі “людина – машина”.
14. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі “людина – машина”.
15. Функціональний стан оператора в системі “людина – машина”.
16. Емоційний стан оператора в системі “людина – машина”.
17. Втома оператора в системі “людина – машина” та її показники.
18. Проектування систем “людина – машина”: загальне уявлення.
19. Проектування засобів відображення інформації в системі “людина – машина”.
20. Класифікація та загальні інженерно-психологічні вимоги до засобів відображення в системі “людина – машина”.
21. Інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації в системі “людина – машина”.
22. Засоби кодування інформації в системі “людина – машина”.
23. Інженерно-психологічні вимоги до акустичних індикаторів інформації в системі “людина – машина”.
24. Побудова систем відображення інформації в системі “людина – машина”.
25. Проектування органів керування в системі “людина – машина”.
26. Класифікація та загальні інженерно-психологічні вимоги до органів керування в системах “людина – машина”.
27. Інженерно-психологічні вимоги до окремих типів органів керування в системі “людина – машина”.
28. Сумісне розташування індикаторів і органів керування в системах “людина – машина”.
29. Організація ручного вводу інформації оператором в системах “людина – машина”.
30. Загальні вимоги до організації робочого місця оператора системи “людина – машина”.
31. Побудова пультів керування в системах “людина – машина”.
32. Оптимальна зона умов праці оператора систем “людина – машина”.
33. Інтер’єр оперативного пункту керування в системах “людина – машина”.
34. Загальне уявлення про фактори виробничого середовища.
35. Класифікація та загальна характеристика факторів виробничого середовища.
36. Фізичні фактори виробничого середовища.
37. Хімічні фактори виробничого середовища.
38. Надійність оператора в системі “людина – машина”.
39. Принципи визначення надійності систем “людина – машина”.
40. Показники надійності оператора систем “людина – машина”.
41. Методи розрахунку надійності систем “людина – машина”.
42. Принципи проектування систем “людина – машина”.
43. Структура інженерно-психологічного проектування систем “людина – машина”.
44. Зміст роботи по обліку людського фактору на різних стадіях проектування систем “людина – машина”.
45. Загальні інженерно-психологічні вимоги до проектування систем “людина – машина”.
46. Інженерно-психологічна оцінка систем “людина – машина”.
47. Особливості проведення інженерно-психологічної оцінки при проектуванні систем “людина – машина”.
48. Особливості проведення інженерно-психологічної оцінки при виготовленні систем “людина – машина”.
49. Особливості проведення інженерно-психологічної оцінки при експлуатації систем “людина – машина”.
50. Інженерно-психологічна оцінка робочого місця оператора системи “людина – машина” за кресленням загального виду.
51. Оцінка складності алгоритму трудової діяльності оператора систем “людина – машина”.
52. Поняття про професійний відбір операторів систем “людина – машина”.
53. Принципи та методи професійного відбору операторів систем “людина – машина”.
54. Оцінка ефективності психофізіологічного відбору операторів систем “людина – машина”.
55. Навчання операторів систем “людина – машина”.
56. Групова діяльність операторів в системах “людина – машина”.
57. Контроль стану оператора системи “людина – машина”.
58. Контроль результатів діяльності оператора системи “людина – машина”.
59. Загальні принципи визначення економічного ефекту систем “людина – машина”.
60. Визначення економічної ефективності інженерно-психологічного проектування систем “людина – машина”.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1. Об’єктом інженерної психології є:
а) людина-оператор в СЛМ;
б) інформаційна взаємодія людини-оператора з машиною в СЛМ;
в) СЛМ.
2. В інженерній психології:
а) існує чітка класифікація методів дослідження;
б) не існує чіткої класифікації методів дослідження;
в) для одних задач існує чітка класифікація методів дослідження, для інших
ні.
3. Зміст функцій людини в СЛМ є:
а) інформаційні процеси;
б) керування машиною;
в) оптимізація діяльності СЛМ.
4. В теорії інформації під ентропією розуміється:
а) міра невизначеності інформації;
б) зменшення або збільшення інформації;
в) зникнення інформації.
5. СЛМ – це:
а) автоматична система;
б) автоматизована система;
в) неавтоматична система.
6. Діяльність оператора в СЛМ має:
а) два основних етапи;
б) чотири основних етапи;
в) безліч етапів.
7. Інтенсивність сигналу, що сприймається оператором, повинна відповідати:
а) мінімальним значенням діапазону чуттєвості оператора;
б) середнім значенням діапазону чуттєвості оператора;
в) максимальним значенням діапазону чуттєвості оператора.
8. Фоновий стан оператора:
а) стан оператора поза його діяльності;
б) стан оператора під час виконання їм основної діяльності;
в) ідеальний в позитивному сенсі слова стан оператора.
9. При проектуванні СЛМ людина-оператор:
а) прирівнюється до інших елементів СЛМ;
б) проектується як особлива ланка СЛМ порівняно з іншими її ланками;
в) майже не проектується.
10. При проектуванні СЛМ найбільш загальне значення має:
а) особистісний підхід;
б) діяльністний підхід;
в) системний підхід;
г) функціональний підхід.
11. В інформаційному просторі робочого місця оператора вирізняються:
а) дві зони;
б) три зони;
в) чотири зони;
г) безліч зон.
12. Показники стану оператора вважаються нормальними, якщо вони:
а) зовсім не відхиляються від норми;
б) відхиляються від норми, але не більш ніж на 10 відсотків;
в) відхиляються від норми, але не більш ніж на 20 відсотків.
13. Предметом інженерної психології є:
а) людина-оператор в СЛМ;
б) СЛМ;
в) інформаційна взаємодія людини та техніки.
14. В інженерній психології:
а) інструментальні методі дослідження відносяться до об’єктивних методів;
б) інструментальні методи дослідження відносяться до суб’єктивних
методів;
в) інструментальні методи дослідження відносяться до суб’єктивно-
об’єктивних методів.
15. В інженерній психології виокремлюють:
а) усі можливі сигнали, що може продукувати машина;
б) тільки ті сигнали, що можуть бути закладені в відповідні прилади;
в) усі сигнали, що відповідають органам почуттів людини.
16. Вихідною ознакою СЛМ є:
а) її цільове призначення;
б) тип взаємодії людини і машини;
в) характеристики людини-оператора;
г) характеристики машинних компонентів.
17. Сприймання оператором СЛМ інформації про об’єкт управління
виконується:
а) на першому етапі його діяльності;
б) на другому етапі його діяльності;
в) на третьому етапі його діяльності;
г) на четвертому етапі його діяльності.
18. Різниця між сигналами, які сприймає оператор, повинна:
а) бути менш оперативного порогу розрізняння;
б) бути рівною оперативному порогу розрізняння;
в) бути більшою за оперативний поріг розрізняння.
19. В інженерній психології функціональний стан оператора:
а) досліджується до виконання їм робочого завдання;
б) досліджується під час виконання їм робочого завдання;
в) досліджується після виконання їм робочого завдання.
20. При проектуванні СЛМ треба враховувати, що:
а) обмеження на функціонування СЛМ накладає саме людина;
б) обмеження на функціонування СЛМ накладає ступінь відповідності
машини можливостям людини;
в) немає ніяких обмежень щодо функціонування СЛМ.
21. При проектуванні СЛМ використовуються:
а) дві групи концепцій - психологічні концепції та кібернетичні;
б) три групи концепцій – психологічні концепції, кібернетичні та
гуманістичні;
в) чотири групи концепцій – психологічні концепції, кібернетичні,
гуманістичні та технічні.
22. В моторному полі робочого місця оператора вирізняються:
а) дві зони;
б) три зони;
в) чотири зони;
г) безліч зон.