 |
|
Засоби відображення інформації, що дуже часто використовуються
треба розташовувати:
а) в зоні від нуля до +/- 5 градусів від нормальної лінії зору;
б) в зоні від нуля до +/- 15 градусів від нормальної лінії зору;
в) в зоні від нуля до +/- 30 градусів від нормальної лінії зору.
35. Показники стану оператора вважаються нормальними, якщо вони:
а) зовсім не відхиляються від норми;
б) відхиляються від норми, але не більш ніж на 10 відсотків;
в) відхиляються від норми, але не більш ніж на 20 відсотків.
36. Як самостійний напрям інженерна психологія з’явилась:
а) наприкінці 19 століття, коли психологія сформувалась як наука;
б) на початку 20 століття, коли з’явилась велика кількість машин, що
рухались з великою швидкістю;
в) всередині 20 століття, коли почалася наукова-технічна революція.
37. Згідно “Теорії інформації” інформація:
а) може існувати поза сигналами;
б) не може існувати поза сигналами;
в) може існувати лише в межах визначених сигналів.
38. В інженерній психології:
а) будь-яке повідомлення відносно СЛМ має сенс;
б) повідомлення відносно СЛМ має сенс тільки тоді, коли стан СЛМ
заздалегідь невідомий;
в) повідомлення відносно СЛМ має сенс лише тоді, коли оператор може
зрозуміти його.
39. Чуттєвість зору до кольорів:
а) має форму кривої, за якої найбільша чуттєвість припадає на центр
кольорового спектра;
б) має форму прямої, однакової для всього спектра;
в) зменшується в напряму від червоного кольору до синього;
г) зменшується в напряму від синього кольору до червоного.
40. Функціональний комфорт оператора:
а) пасивний стан оператора;
б) амбівалентний стан оператора;
в) активний стан оператора.
41. Проектування СЛМ:
а) повинно включати в себе також і проектування системи спрямованого
впливу на функціональний стан оператора;
б) не повинно включати в себе проектування системи спрямованого впливу
на функціональний стан оператора;
в) в залежності від рівня складності СЛМ може включати проектування
систем спрямованого впливу на функціональний стан оператора, а може
ні.
42. При побудові системи адаптивної інформаційної взаємодії між
оператором та ЕОМ:
а) оператор розглядається як більш важливий елемент, ніж ЕОМ;
б) оператор розглядається як менш важливий елемент, ніж ЕОМ;
в) оператор та ЕОМ розглядаються як рівноправні елементи.
43. В більшості випадків основою робочого місця оператора в СЛМ є:
а) крісло оператора;
б) стіл оператора;
в)пульт оператора.
44. Емоційна напруга:
а) підвищує стан готовості оператора до дії;
б) знижує стан готовості оператора до дії;
в) не впливає на стан готовості оператора до дії.
45. В інженерній психології сенс сигналу:
а) визначається його відповідністю до джерела виникнення;
б) визначається суб’єктивною інтерпретацією оператором;
в) не залежить від оператора.
46. Проміжок часу від виникнення сигналу до виникнення відчуття – це:
а) оперативний період;
б) латентний період;
в) функціональний період.
47. Мікроструктурний підхід до аналізу діяльності оператора полягає:
а) у виділенні таких компонентів аналізу, які б за своїми властивостями
відрізнялись від властивостей цілого;
б) у виділенні таких компонентів аналізу, які б зберігали властивості цілого;
в) у виділенні таких компонентів аналізу, які б за своїми властивостями були
б тотожними властивостям цілого.
48. Виділення зорової інформації є:
а) виділенням інформації в залежності від модальності сигналу інформації;
б) виділенням інформації в залежності від значення інформації;
в) виділенням інформації в залежності від її характеру.
49. Структурні характеристики інформації відображаються:
а) її кількісним аспектом;
б) її семантичним аспектом;
в) її прагматичним аспектом.
50. Засоби кодування інформації впливають на діяльність оператора в СЛМ:
а) на етапі сприймання інформації;
б) на етапі оцінки та переробляння інформації;
в) на етапі прийняття рішення;
г) на етапі реалізації рішення.
51. В процесі адаптації зоровий аналізатор міняє свою чуттєвість:
а) у 10 раз;
б) у 100 раз;
в) у тисячу раз;
г) більш ніж у тисячу раз.
52. Динамічна неузгодженість як стан оператора виникає тоді:
а) коли активація оператора нижче від оптимального рівня;
б) коли активація оператора знаходиться на оптимальному рівні;
в) коли активація оператора вище оптимального рівня.
53. Автоматична система управління:
а) ефективна, якщо в ній не проектується дія психологічного фактора;
б) ефективна, якщо в ній проектується дія психологічного фактора;
в) якщо вона повністю виключає людину.
54. При проектуванні СЛМ:
а) зрив діяльності оператора є однією із головних проблем, яку вирішує
інженерно-психологічне проектування;
б) зрив діяльності оператора не є однією із головних проблем, яку вирішує
інженерно-психологічне проектування;
в) зрив діяльності оператора є однією із головних проблем, яку вирішує
інженерно-психологічне проектування лише для окремого класу СЛМ.
55. Імітаційну модель як метод дослідження краще використовувати:
а) на ранніх етапах проектування СЛМ;
б) на середніх етапах проектування СЛМ;
в) в кінці проектування СЛМ.
56. Психологічним еквівалентом вірогідності виникнення сигналу є:
а) ступінь складності вибору людиною відповідної дії;
б) втома людини від очікування сигналу;
в) інтерес людини до інформації.
57. Системоутворювальним фактором СЛМ є:
а) режим її функціонування;
б) стан її оператора;
в) цілі її функціонування.