Главная | Обратная связь

Стан наукової розробки теми

Досліджуючи тему реформування системи вищої освіти в Російській Федерації в рамках її участі в Болонському процесі слід зазначити, що вона є досить специфічною і базується на комплексі гуманітарних наук. Вона включає різні аспекти та сторони соціально-економічних, політичних, культурних, освітніх процесів. А також є об’єктом міжнародних відносин. Специфіка теми полягає у тому, що хоча в дослідженні і було визначено конкретні хронологічні рамки, а саме 2003-2010 роки. Однак, досліджуючи систему вищої освіти Росії в часи спроб її реформування, модернізації та інтеграційних процесів, варто прослідкувати та визначити специфіку російської освітньої системи і в 1990-ті роки – час її становлення та період найглибшої кризи освітньої та наукової сфери. Ще одним важливим моментом, про який слід зазначити, це те, що Болонський процес в загальноєвропейському контексті загалом і в контексті участі Росії у формуванні єдиного європейського освітнього простору зокрема, є процесом не завершеним, а таким, який продовжується і розвивається.

У зв’язку з тим, що тема дисертаційного дослідження не є цілком історичною, слід врахувати і специфіку джерел та літератури, які були використані під час написання дисертаційного дослідження. Дана специфіка полягає в тому, що основна література складається переважно із праць дослідників філософського, соціологічного та педагогічного напрямків. Тому часто автори, які здійснюють аналіз освітніх реформ є водночас і учасниками даного процесу.

Тема реформування російської системи вищої професійної освіти та участі Росії в Болонському процесі виявила неабиякий інтерес у багатьох дослідників. Однак найбільшу цікавість до цієї теми виявили науковці зі сфери гуманітарних наук, зокрема, педагогічних та соціологічних. Варто зазначити, що ще з кінця 1990-х років (після підписання рядом європейських країн Болонської декларації), але ще до офіційного приєднання Росії до Болонського процесу, та на початку 2000-х років, у російських науковців, дослідників та навіть працівників вищих навчальних закладів він викликав неабиякий інтерес. Але основна частина праць та досліджень, які стосувалися реформування системи вищої освіти в Росії та участі в Болонському процесі була опублікована в період з 2002 по 2010 роки. Саме 2010 рік мав бути підсумковим, адже саме до 2010 року Росія брала на себе зобов’язання повністю перейти на європейські стандарти у вищій освіті та реалізувати основні принципи Болонського процесу.

Історіографію теми реформування системи вищої освіти в Росії в рамках участі в Болонському процесі можна розділити на декілька груп:

1. Першу групу історіографічного опису становлять праці російських дослідників, а також проекти урядових організацій, які висвітлюють історію розвитку та становлення європейської системи вищої освіті, від підписання Болонської декларації в 1999 році і до 2010 року – часу реалізації основних ідей Болонського процесу. Ця група включає дослідження, які аналізують реформу системи вищої освіти в Європі протягом десятилітнього періоду.

До цієї групи можна віднести праці відомого російського дослідника, доктора педагогічних наук, професора Байденко В. І., під керівництвом якого було досліджено та проаналізовано основні аспекти Болонського процесу як інструменту для реалізації ідеї єдиного європейського освітнього простору[1].

Праця «Болонський процес: середини шляху»[2] – це моніторинг Болонського процесу, здійснений Дослідницьким центром проблем якості підготовки спеціалістів Московського державного інституту сталі і сплавів (МІСіС). В даному дослідженні розміщені матеріали моніторингу Болонського процесу з 1999 по 2004 роки та проведено аналіз основних тенденцій розвитку Болонського процесу.

У 2006 році було опубліковано аналітичний звіт «Болонський процес: проблеми, досвід, рішення»[3]. Дана робота здійснювалася за проектом «Дослідження основних тенденцій розвитку та термінологічна база Болонського процесу як структурної реформи вищої освіти в Європі». В звіті розглядаються актуальні методологічні та концептуальні питання, приводяться конкретні приклади реалізації Болонського процесу в європейських університетах.

Важливе місце в дослідженні аспектів Болонського процесу посідала праця «Болонський процес: результати навчання та компетентний підхід», що являла собою представлення нових підходів до навчального процесу із застосуванням так званих «компетенцій», тобто накопичених студентами у процесі навчання знань, вмінь та навичок[4].

На основі моніторингового дослідження Болонського процесу Федеральним агентством з освіти, Управлінням освіти у сфері міжнародного співробітництва, Дослідницьким центром проблем якості підготовки спеціалістів та національним дослідницьким технологічним університетом Інститут сталі і сплавів у 2009 році було видано працю «Болонський процес: Глосарій»[5]. В цій роботі були відображені результати моніторингу термінологічного апарату, що використовувався в основних документах Болонського процесу. Робота складається з ряду статей в яких дається пояснення та розкривається смисл різних термінів та понять, які стосуються Болонського процесу.

У 2010 році під науковою редакцією професора Байденко В. І. було опубліковано аналітичний звіт «Основні тенденції розвитку вищої освіти: глобальні та Болонські виміри»[6]. В цьому звіті було відображено основні тенденції розвитку європейської системи вищої освіти, які були озвучені на Всесвітній конференції ЮНЕСКО (Париж, липень 2009 р.) та конференції міністрів освіти країн-учасниць Болонського процесу (Левен, 2009 р.). Праця «Болонський процес: пошук спільності європейських систем вищої освіти»[7] характеризує проект TUNING (налагодження освітніх структур), створений для покращення європейської співпраці в сфері освіти та науки.

2. Другу групу становлять праці російських науковців, дослідження, монографії, посібники, роботи опубліковані провідними російськими вищими навчальними закладами, дослідження присвячені російській системі вищої професійної освіти, спроб її модернізації та реформування в рамках участі Росії в Болонському процесі, в умовах інтеграційних процесів в Європі та світі. Серед найвідоміших можна назвати матеріали, які розміщенні на офіційних сайтах російських вищих навчальних закладів та стосуються реалізації Болонського процесу на окремих факультетах МДУ ім. М. В. Ломоносова[8]. Цікавим та інформативним є збірник матеріалів «Академічна мобільність в Росії: нормативно-методичне забезпечення»[9], який стосувався розвитку процесів академічної мобільності в Росії та за кордоном, основних аспектів нормативного забезпечення академічної мобільності студентів, аспірантів, викладачів МДУ ім. М. В. Ломоносова, підготовлений колективом авторів цього університету. За підсумками аналітичного огляду, виконаного в рамках реалізації національного проекту «Формування системи інноваційної освіти в МДУ мі. М. В. Ломоносова (2006-2007 рр.)». колективом авторів університету був підготовлений збірник, який містив огляд нормативно-методичного забезпечення академічної мобільності в Європі та проект щодо розробки та видачі студентам МДУ додатку до диплома[10].

Базові принципи та основний понятійно-термінологічний апарат Болонського процесу був опублікований в книзі «Болонський процес у запитаннях та відповідях»[11] в стінах Санкт-Петербурзького Державного університету. Також на офіційному інтернет-сайті СПбДУ є розділ під назвою «Болонський процес в Росії» на якому у формі запитань та відповідей пояснюється, що собою являє Болонський процес, його основні складові та механізми їх запровадження і реалізації, а також пояснюється причина того, чому російські ВНЗ мають брати в ньому участь[12]. 25-26 листопада 2004 року в СПбДУ проходив семінар, присвячений темі запровадження двоступеневої системи кваліфікацій у навчальному процесі, зокрема розглядалися питання щодо кваліфікації бакалаврів та проблем пов’язаних з їхнім подальшим працевлаштуванням, їх визнання на ринку праці[13].

Праця «Державне регулювання вищої освіти в Російській Федерації»[14], опублікована в 2004 році у Казанському державному університеті, являє собою оригінальне дослідження актуальних питань щодо проблем системи російської вищої освіти з точки зору її комплексного забезпечення засобами державного регулювання. Свій досвід з використання системи залікових одиниць в навальному процесі мала Міжнародна школа бізнесу ім. В. Г. Плеханова[15].

В праці «Болонський процес і якість освіти», яка вийшла в Нижньогородському університеті ім. Н. І. Лобачевського в трьох частинах, були опубліковані матеріали, які стосувалися питань модернізації системи освіти в Російські Федерації у відповідності з принципами Болонської декларації[16].

Величезний масив роботи із міжнародної співпраці у сфері освіти та науки, розробку новітніх навчально-методичних планів, курсів, програм, досліджень по Болонському процесу та інтеграції Росії до європейського освітнього простору за останнє десятиліття було зроблено у стінах Національного дослідницького університету – Вища Школа Економіки (НДУ-ВШЕ). Перш за все слід вказати на те, що саме НДУ-ВШЕ було створено спеціальні інтернет-портали, на яких розміщувалася важлива інформація щодо участі російських ВНЗ в Болонському процесі, а саме: проекти, моніторингові дослідження, матеріали конференцій, наукових семінарів, різноманітних публікацій[17], також НДУ-ВШЕ спільно з Інститутом міжнародних організацій та міжнародного співробітництва (ІМОМС) було створено інтернет-портал на кому розміщена інформація про міжнародну співпрацю Росії в різних сферах, зокрема і в сфері освіти, на цьому інтернет-порталі розміщена електронна версія наукового періодичного видання «Вісник міжнародних організацій» з архівом номерів журналу від 2006 до 2014 років[18], здійснювався проект НДУ-ВШЕ з реалізації академічної мобільності[19] та ін. У 2007 році в НДУ-ВШЕ було опубліковано «Аналітичний звіт» щодо стану вищої освіти в Російській Федерації та перспективах її розвитку[20]. Якщо говорити про конкретні заходи щодо реалізації Болонського процесу, то запровадження двоступеневої системи бакалавр-магістр на прикладі НДУ-ВШЕ проаналізовано в статті «Стратегії отримання вищої освіти студентами в контексті Болонського процесу (на прикладі ДУ-ВШЕ)»[21]. Російський дослідник Сємьонов І. Н. у своїй статті «Болонський процес, як соціокультурний фактор розвитку інноваційної освіти» на прикладі НДУ-ВШЕ охарактеризував основні досягнення цього ВНЗ з реалізації програм двоступеневої системи[22]. Cвоє бачення з приводу функціонування магістерських програм в контексті реалізації двоступеневої системи бакалавр-магістр в своїх інтерв’ю представляли ректор та проректори НДУ-ВШЕ, деякі керівники факультетів та управлінь магістерськими програмами в НДУ-ВШЕ[23]. Деякі інші заходи щодо реалізації основних елементів Болонського процесу в НДУ-ВШЕ були опубліковані на інтернет-порталі «Загальні збори професорсько-викладацького складу ВШЕ – 2010»[24]. Детальний аналіз основних принципів Болонського процесу, а також стан реалізації його цілей в російській системі вищої освіти, було викладено в праці « Структура аналітичного матеріалу досліджень Болонського процесу Національного дослідницького університету – Вища школа економіки»[25].

Серед досліджень, здійснених працівниками ДУ-ВШЕ, його науково-педагогічним персоналом та керівництвом університету, які стосувалися європейської та російської співпраці в сфері освіти та науки слід назвати працю «Росія і ЄС на шляху до загальноєвропейського простору вищої освіти»[26] – це збірник аналітичних матеріалів із співпраці у сфері освіти з країнами Європи в рамках реалізації програми «Росія – ЄС Дорожня карта». Матеріали вміщені в збірнику були результатом проекту «Розробка заходів із розвитку співробітництва у галузі освіти з країнами Європи». Даний проект був реалізований ДУ – ВШЕ на замовлення Федерального агентства з освіти в 2007 році.

Отже, зважаючи на значний обсяг досліджень, публікацій, методологічних розробок, функціонування інформаційних інтернет-порталів, можна зробити висновок, що Національний дослідницький університет Вища школа економіки був в Росії чи не найкраще інформований та передовий серед інших російських ВНЗ у запровадженні та реалізації основних елементів Болонського процесу, та одним із перших у процесі інтеграції російської системи вищої освіти в загальноєвропейську.

Московський державний технічний університет ім. Н. Е. Баумана, був і залишається одним з провідних російських технічних вищих навчальних закладів, в ньому розроблялися навчално-методичні матеріали, які стосувалися проектування основних освітніх програм університету в умовах реалізації федеральних державних освітніх стандартів нового покоління та запровадження основних елементів Болонського процесу[27]. МДТУ ім. Баумана брав активну участь в різноманітних програмах академічної мобільності[28], мав досвід запровадження та реалізації двоступеневої системи бакалавр-магістр[29].

Важлива робота щодо запровадження та реалізації основних принципів Болонського процесу здійснювалася і здійснюється Російським університетом дружби народів (РУДН), який був одним з координаторів та «головних ВНЗ» участі Росії в Болонському процесі. У 2008 році в стінах РУДН було опубліковано посібник Тенденції розвитку та реформи освіти в світі»[30], присвячений темі інтернаціоналізації та глобалізації освітньої сфери, а також модернізації російської системи освіти в процесі реформи. В тому ж році вийшла спільна праця ректора РУДН Філіппова В. М. та проректора з навчальної та методичної роботи РУДН Чистохвалова В. Н. «Стан, тенденції та проблеми академічної мобільності в європейському просторі вищої освіти»[31], в якій містилася детальна інформація щодо академічної мобільності студентів та викладачів, аналізувалися різні сторони академічної мобільності, наводилися приклади досвіду російських ВНЗ в реалізації різних моделей академічної мобільності. Російський дослідник Єфремов А. П. у своїй статті «Болонський процес – технологія чи виклик?» проаналізував основні тенденції запровадження та реалізації Болонських принципів в навчальному процесі РУДН[32].

Активну участь в реалізації Болонського процесу, зокрема у запровадженні двоступеневої системи бакалавр-магістр (розробка спільних з європейськими університетами магістерських програм) та у здійсненні міжнародної співпраці, брав Російський державний гуманітарний університет[33]. У 2005 році в РДГУ було опубліковано працю «Болонські перетворення і гуманітарний ВНЗ: проблеми, пріоритети, перспективи»[34]. В роботі були розглянуті найбільш актуальні проблеми запровадження Болонських принципів в гуманітарному ВНЗ.

Важливу роль у запровадженні та реалізації Болонських принципів у навчальному процесі відігравав Російський державний педагогічний університет імені А. І. Герцена (РДПУ імені А. І Герцена). За матеріалами міжнародної конференції, яка відбулася в РДПУ імені А. І. Герцена 15-17 березня 2006 року, було опубліковано працю, що мала назву «Реформа системи вищої освіти в сфері гуманітарних і соціальних наук: проблеми та перспективи»[35]. В посібнику «Академічна мобільність: реалізація в Болонському процесі»[36], опублікованому в тому ж університеті, представлені матеріали, які розкривають сутність Болонського процесу, акцентуючи увагу саме на академічній мобільності студентів та викладачів. У 2007 році в Новгородському державному університеті імені Ярослава Мудрого відбулася конференція присвячена підсумкам проекту Темпус-Тасіс «Введення двоступеневої системи бакалавр-магістр в Інституті економіки та управління Новгородського державного університету імені Ярослава Мудрого. За матеріалами конференції була опублікована праця «Болонський процес в Росії та Європі: досвід, рішення, перспективи – США і Росія»[37]. Детальне аналітичне дослідження із залученням низки експертів, щодо реалізації основних положень Болонського процесу в російських ВНЗ, було здійснено у 2007 році в Кабардино-Балкарському державному університеті[38].

Тема Болонського процесу та участі в ньому Росії була досить популярною та жваво обговорювалася в багатьох російських ВНЗ на сторінках університетських вісників, так, зокрема на сторінках вісника Воронезького державного університету піднімалися питання реалізації Болонської декларації у Воронезькому державному університеті[39]. Проблеми, пов’язані з переходом на двоступеневу систему вищої професійної освіти активно обговорювалися в Самарському архітектурно-будівельному університеті[40]. Про вплив Болонського процесу на російську систему вищої освіти писав російський дослідник Владимиров А. І. Його праця була опублікована в 2009 році в Російському державному університеті нафти та газу імені І. М. Губкіна[41].

У 2009 році в Нижньогородському державному університеті імені Н. І. Лобачевського був опублікований навчальний посібник «Російські ВНЗ в Болонському процесі»[42]. У посібнику подана загальна характеристика законодавства РФ, яке мало забезпечувати можливість участі російських ВНЗ в Болонському процесі, розглядаються питання підвищення якості освіти в російських ВНЗ в контексті цілей Болонської декларації, питання реалізації спільних освітніх програм з європейськими ВНЗ, питання організації видачі європейського додатку до диплома, а також проблеми розробки європейських та російських національних рамок кваліфікацій.

За матеріалами VII міжнародної наукової конференції «Вища освіта для XXI століття», яка відбулась 18-20 листопада 2010 року в Москві, Московський Гуманітарний Університет опублікував теми доповідей та матеріалів конференції «Вища освіта та світова культура», в яких висвітлювались культурні аспекти міжнародної співпраці в сфері освіти[43].

За матеріалами міжнародної науково-методичної конференції, яка відбулася 12-13 жовтня 2011 року та мала назву «Національний дослідницький університет в системі безперервної освіти»[44], присвяченій 95-літтю Пермського державного національного дослідницького університету, було опубліковано збірник присвячений ролі національних дослідницьких та класичних університетів в сучасному суспільстві, а також проблемам російської університетської освіти та пошуку шляхів їх вирішення. Тема модернізації російської вищої освіти в контексті світової глобалізації, була об’єктом досліджень в Московському гуманітарному університеті[45].

Дуже важливими та інформативними для дисертаційного дослідження є праці окремих російських авторів, які досліджували розвиток російської системи вищої освіти на етапі реформування та інтеграції до загальноєвропейського освітнього простору. Монографія «Вища освіта в Росії: правила та реальність»[46] є ґрунтовним дослідження в якому аналізуються основні проблеми вступу до вищих навчальних закладів, модернізації механізмів прийому до ВНЗ та експерименту із запровадження Єдиного державного іспиту. Дана монографія містить доповіді відомих європейських дослідників та працівників освітньої та наукової сфери, щодо реалізації Болонських принципів в європейській освітній системі.

За сприяння Російсько-європейського центру економічної політики та на прохання адміністрації президента Російської Федерації у 2005 році було проведено ґрунтовне дослідження, що мало назву «Пропозиції та рекомендації із створення загального європейського простору науки, освіти та культури». В результаті дослідження, в якому брала участь група російських експертів було опубліковано працю «Болонський процес та його значення для Росії. Інтеграція вищої освіти в Європі»[47]. В цій книзі Болонський процес аналізується з точки зору його взаємодії на Росію.

У 2005 році була опублікована праця «М’який шлях» входження російських вищих навчальних закладів до Болонського процессу[48]. В даній роботі були розглянуті основні параметри, динаміка, ключові принципи європейських освітніх реформ, які отримали назву «Болонської системи», а також розкриті ті переваги, які б отримала Росія від цього процесу, як в загальнодержавному значенні, на світовій політичній арені, так і на рівні вищих навчальних закладів, викладачів та студентів зокрема.

Відомий російський дослідник Сазонов Б. А. у 2006 році опублікував навчальний посібник «Болонський процес: актуальні питання модернізації російської вищої освіти»[49] адресований слухачам системи підвищення кваліфікацій, керівникам та викладачам освітніх установ вищої професійної освіти, в якому було описано актуальні питання модернізації професійної освіти з урахуванням входження Російської освітньої системи у загальноєвропейський освітній простір в рамках Болонського і Копенгагенського процесів.

В книзі російської дослідниці Лєбєдєвої М. М. «Болонський процес: проблеми та перспективи»[50] розглядалися проблеми Болонського процесу з точки зору міжнародних відносин та на прикладі діяльності Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМО). Порівняльний аналіз основних тенденцій розвитку науково-освітньої діяльності в закордонних країнах та в Росії на початку XXI століття містить праця «Аналіз світових тенденцій розвитку науково-освітньої діяльності»[51].

Важливі питання щодо участі Росії в Болонському процесі, відповідності російської національної системи вищої освіти до європейських стандартів та соціально-економічні умови в Російській Федерації, щодо готовності повністю перейти на європейські освітні стандарти описані у праці російської дослідниці Артамонової М. В. «Реформа вищої школи і Болонський процес в Росії»[52]. Предметом даного дослідження стали актуальні питання розвитку російської вищої професійної освіти. Робота була написана на основі результатів дослідження автора із використанням даних загальноросійських опитувань, аналітичних звітів Національного фонду підготовки кадрів, провідних російських вищих навчальних закладів, профільних періодичних видань.

Важливий аспект інтеграції російської системи вищої освіти до загальноєвропейської, проблем та перспектив участі Росії у Болонському процесі, описано у книзі російського дослідника Гретченко А. І. «Болонський процес: інтеграція Росії в європейський і світовий освітній простір»[53]. В даній праці автор розглядає цілі та основні завдання процесу структурних реформ європейської вищої освіти у світлі реалізації Болонського процесу. Показано об’єктивну необхідність інтеграції Росії до європейського та світового освітнього простору, детально розглядається система європейської та російської багатоступеневої вищої освіти, наводяться основні вимоги якості підготовки випускників вищих навчальних закладів, технології оцінювання та атестації студентів, аналізуються основоположні матеріали, присвячені завданням Болонського процесу та їх реалізації. Автор книги спирається на думку відомих російських вчених і дослідників, а також спеціалістів у сфері вищої освіти, європейських експертів Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів.

Цікавою та інформативною є книга «Сфера освіти в системі Росія – Захід (проблеми ефективності)»[54]. В цій праці розглядається та аналізується російський та зарубіжний досвід формування освітніх систем.

У грудні 2009 року Національним фондом підготовки кадрів (НФПК) та Федеральним агентством з освіти за участю провідних російських дослідників та експертів було реалізовано проект «Розробка комплексної стратегії експорту російської вищої освіти та підвищення її конкурентоспроможності на світовому освітньому ринку». Результатом проекту стала публікація праці «Інтернаціоналізація вищої освіти: тенденції, стратегії, сценарії майбутнього»[55]. У даній праці розглянуті актуальні питання розвитку вищої професійної освіти: місце та роль російської вищої школи в глобальному та загальноєвропейському середовищі вищої освіти, труднощі інтернаціоналізації, шляхи підвищення конкурентоспроможності та ефективності управління російською системою вищої професійної освіти в сучасних умовах, а також представлені можливі сценарії розвитку вищої освіти в Росії в контексті подальшого поглиблення процесів інтернаціоналізації. Тема інтеграції Росії до світового освітнього простору була порушена в книзі «Росія в світовому освітньому просторі»[56].

В монографії «Система вищої професійної освіти в Росії»[57] розглянуто актуальні питання формування та функціонування російської системи вищої професійної освіти в умовах сучасної, постіндустріальної економіки. Ця робота являє собою комплексне системне дослідження російської структури вищої освіти, включаючи як державні так і приватні ВНЗ, а також показано роль держави в управлінні системою освіти.

В монографії «Професійна освіта в умовах реалізації Федеральних державних освітніх стандартів»[58] проаналізовано основні цілі та потреби освітньої системи у зв’язку з новими ринковими умовами та змінами в соціально-економічному житті Росії. В даній праці розкривається зміст та основні ідеї модернізації системи вищої освіти у зв’язку з інтеграцією до європейської освітньої системи. Монографія «Імперативи інтернаціоналізації»[59] розкриває поняття та значення процесу інтернаціоналізації системи вищої освіти. Основна увага монографії приділена вдосконаленні національної політики в сфері вищої освіти та реалізації стратегії розвитку російських університетів.

3. Третю групу складає великий масив публікацій російських вчених, дослідників переважно в освітній сфері, на сторінках численних періодичних видань, наукових журналів, зокрема таких як «Высшее образование в России[60]», «Высшее образование в Европе», Высшее образование сегодня[61]», «Alma mater», Философия образования», Журнал социологии и социологических исследований», «Ректор вуза», «Педагогика», «Аккредитация образования», «Социально-гуманитарные знания», «Студенчество: диалоги о воспитании» та ін., а також статті, опубліковані на сторінках російських інтернет-сайтів. До цієї групи включені також праці, що містять оціночні судження та репрезентують позицію російської наукової та академічної спільноти щодо участі Росії в Болонському процесі та реформування російської системи вищої освіти в «Болонському дусі», а також представлені позиції «євро інтеграторів» та «євро скептиків» реформи системи вищої освіти в Росії за «Болонським зразком».

У зв’язку з великим об’ємом публікацій, включених до третьої групи історіографічного огляду її варто розділити на декілька окремих секторів за принципом публікацій, які характеризують різні аспекти Болонського процесу та їх реалізацію в російській системі вищої освіти:

3.1. Публікації російських дослідників, присвячені запровадженню та реалізації двоступеневої системи (бакалавр-магістр) в системі вищої професійної освіти Російської Федерації[62];

3.2. Публікації, присвячені запровадженню та реалізації європейської трансферної системи накопичення кредитів (ECTS), в російській системі вищої освіти, як спроби переходу на європейські стандарти оцінювання знань в навчальному процесі та міжнародного визнання їх результатів;

В монографії «Актуальні питання інтернаціональної гармонізації освітніх систем»[63] розглядаються особливості використання системи залікових одиниць у навчальному процесі та особливості гармонізації національних освітніх систем.

 

3.3. Праці, які характеризували інтеграційні процеси, міжнародну співпрацю та міжнародне визнання російських документів про здобуття вищої освіти. В першу чергу це проблеми та перспективи академічної мобільності студентів та викладачів російських вищих навчальних закладів, запровадження системи Додатку до диплома (отримання дипломів міжнародного зразка, що свідчило про визнання російських документів про вищу освіту за кордоном. А також питання, пов’язані з проблемами «відтоку мізків» – еміграційним процесам, які характеризувалися переїздом за кордон на постійне місце роботи і проживання кращих кадрів російської освіти та науки за кордон.

 

Четверта група історіографічного опису теми дисертаційного дослідження включає праці, які характеризували соціально-економічний, політичний, культурний розвиток Російської Федерації та історію розвитку системи вищої професійної освіти від часу розпаду Радянського Союзу і до 2010 року. Це в першу чергу праці з новітньої історії Росії.

 

П’яту групу складають праці українських дослідників. Україна, як відомо, стала учасником Болонського процесу на два роки пізніше за Російську Федерацію (Бергенська конференція, 2005 р.). Одним із завдань дисертаційного дослідження є проаналізувати та охарактеризувати здобутки вищої школи України у формуванні спільного європейського освітнього простору (участь України в Болонському процесі) та порівняти деякі якісні та кількісні показники участі в Болонському процесі двох сусідніх держав.

Для порівняльної характеристики в даному дисертаційному дослідженні була використана праця українського вченого, ректора НТУУ «КПІ» Згуровського М. З. «Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України»[64]. У праці подано аналіз структурного реформування системи вищої освіти в країнах Західної, Центральної та Східної Європи в процесі формування єдиного освітнього, наукового і суспільно-економічного простору європейського регіону. Проаналізовано стан української вищої школи, здобутки та перешкоди на шляху її входження до європейського освітнього простору, запропоновано напрями структурного реформування вищої освіти України в контексті Болонських перетворень. У частині першій даного дослідження описано досвід Російської Федерації щодо входження в Болонський процес.

 

 

[1] Болонский процесс: нарастающая динамика и многообразие (документы международных форумов и мнений европейских экспертов) / Под. науч. ред. д-ра. пед. наук, профессора В.И. Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2002. – 408 с. Його ж: Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, Российский Новый Университет, 2002. – 128 с.;

 

[2] Болонский процесс: середина пути. / Под науч. ред. др. пед. наук, профессора В.И. Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов. Российский Новый Университет, 2005. – 379 с.

[3] Байденко В.И. Болонский процесс: проблемы, опыт, решения. / В.И. Байденко.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2006. – 112 с.

[4] Болонский процесс: Результаты обучения и компетентностный подход (книга-приложение 1) / Под науч. ред. д-ра. пед. наук, профессора В.И. Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. – 536 с.

[5] Болонский процесс: Глоссарий(на основе опыта мониторингового исследования) / Авт. сост.: В.И. Байденко, О.Л. Ворожейкина, Е.Н. Карачарова, Н.А. Селезнева, Л.Н. Тарасюк / Под науч. ред. д-ра пед. наук, профессора В.И. Байденко и д-ра тех. наук, профессора Н.А. Селезневой. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. – 148 с.

[6] Основные тенденции развития высшего образования: глобальные и болонские измерения. / Под науч. ред. д-ра пед. наук, профессора В.И. Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2010. – 352 с.

[7] Байденко В. И. Болонский процесс: поиск общности европейских систем высшего образовании (проект TUNING). / В.И. Байденко. – 217 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yspu.org/trn_level_edu/7/tuning1.pdf

 

[8] Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Интернет-сайт экономического факультета МГУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.msu.ru/info/struct/dep/ econ.html; Там же: Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Интернет-сайт социологического факультета МГУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. socio. msu. Ru / ?s = main&p = bologne

[9] Академическая мобильность в России: нормативно-методическое обеспечение / Авт. кол.: Семин Н.В., Артамонова Ю.Д., Демчук А.Л., Лукшин А.В., Муравьева А.А., Олейникова О.Н. – М.: Изд-во МГУ, 2007. – 208 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.umo.msu.ru/docs/projects/Mobility2.pdf

[10] Зверев И.Н.. Семин Н.В., Демчук А.Л., Житникова М.Н.,Ткач Г.Ф. Академическая мобильность: проблемы видачи и легитимизации документов об образовании. / И.Н. Зверев., Н.В. Семин., А.Л. Демчук., М.Н. Житникова., Г.Ф. Ткач. – М.: Изд. во МГУ. – 2007. – 148 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.umo.msu.ru/docs/projects/Mobility.pdf

[11] Касевич В.Б., Светлов Р.В., Петров А.В., Цыб А.В. К28 Болонский процесс в вопросах и ответах. / В.Б. Касичев, Р.В. Светлов, А.В. Цыба. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. — 108 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mir.spbu.ru/docs/proj/bolproc/bolonskij_process.pdf

[12] Болонский процесс в России. Санкт-Петербургский государственный университет. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bologna.spbu.ru/faq/65-2012-07-09-13-07-13

[13] Болонский семинар на тему « Что представляет собой бакалавриат?». Санкт-Петербургский государственный университет, 25-26 ноябля 2004 года. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bp.bmstu.ru/Directions/DiplomaSupplement/Bachelor_workshop.doc

[14] Баранова С.В. Государственное регулирование высшего образования в российской Федерации: административно-правовые вопросы. – Казань.:Изд-во Казанского государственного университета. – 2004. – 340 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sde.ru/files/t/pdf/7.pdf

[15] Сагинова О.В. Опыт использования европейской системы зачетных единиц в международной школе бизнеса РЭА им. В.Г. Плеханова. – Интернет-статья. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://edu.tltsu.ru/sites/sites_content/site1476/html/media16067/4_sag.pdf

[16] Болонский процесс и качество образования. Опыт вузов. В 3-х частях. Часть 3. — Н. Новгород: Изд-во ННГУ. – 2005. — 122 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tempus-tqm.unn.ru/files/part_3.pdf

[17] Болонский процесс. Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/org/hse/bolonprocess/seminarbp

[18]Институт международных организаций и международного сотрудничества (ИМОМС) Национальный исследовательский университет «Высшая школа Экономики». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iori.hse.ru/mission

[19] Проект международной академической мобильности «Интеграция, интеракция, институты». Национальный исследовательский институт «Высшая школа экономики». – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.hse.ru/org/hse/international/iii/description

[20] Аналитический доклад по высшему образованию в Российской Федерации. – М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ. – 2007. – 317 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/702/58702/files/tertiary_education_review_in_the_rf.pdf

[21] Баранова Т.А., Муратова Ю.Р., Овчинникова Ю.В. Стратегии получения высшего образования студентами в контексте Болонского процесса (на примере ГУ-ВШЭ). // Статистика и социология образования. – С. 328-346. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/2010/12/18/1214862419/18ovch.pdf

[22] Семенов И.Н. Болонский процесс как социокультурный фактор развитии инновационного образования в Высшей школе экономики. // Современные наукоемкие технологии. – № 12. – 2010. – С. 78-80. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rae.ru/snt/pdf/2010/12/47.pdf

[23] Кузьминов Я. И. «Зачем доучивать магистра, лучше доучивать бакалавра» [Интервью ректора НИУ-ВШЭ Кузьминова Я. И. газете Русский Newsweek] // Русский Newsweek. – 2007. – № 35. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/ru/news/1163613/1145380.html; Кузьминов Я.И.Что такое магистратура и зачем она нужна. Онлайн-конференция ректора ВШЭ Ярослава Кузьминова, проректоров ВШЭ Григория Канторовича и Сергея Рощина в медиа-центре газеты "Известия", 14 апреля 2009 г. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/news/admission/7149518.html; Автономов В. С. «В магистратуру Вышки из других вузов». [Интервью декана факультета экономики ГУ-ВШЭ Автономова В. С.] // Новостная служба портала ГУ-ВШЭ. – 25. 03. 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/ru/news/admission/6755770.html;Тарабаева О. Магистратура – не эквивалент второго высшего образования. // РИА Новости. Интервью начальника управления магистерских программ НИУ-ВШЭ. – 01/12/2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ria.ru/interview/20101201/303184003.html; Шакиров А. Вузы начинают прием в магистратуру. / А. Шакиров [Проректор ВШЭ Сергей Рощин о принципиальных преимуществах учебы в магистратуре]. // Башинформ. – 07.06.2011. – [Електронний ресурс]. – Режим дорступу: http://www.hse.ru/ru/news/1163611/30923893.html

[24] О реализации принципов Болонского процесса в ГУ-ВШЭ. Общее собрание профессорско-преподавательского состава ВШЭ – 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/org/hse/pps/bol

[25] Структура аналитического материала исследовании Болонского процесса. Национальный исследовательский университет Высшая школа экономики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.hse.ru/data/2010/05/12/1217375139/4.pdf

[26] Россия и ЕС на пути к общеевропейскому пространству высшего образования. Сценарии будущего. – М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ. – 2007. – 334 с.

[27] Проектирование основных образовательных программ вуза при реализации уровневой подготовки кадров на основе федеральных государственных образовательных стандартов. / Под ред. Коршунова С.В. – М.: МИПК МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2010. – 212 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ispu.ru/system/files/u2/Proektir.pdf

[28] Еникеева А. Финансовый вопрос академической мобильности. // Интервью первого проректора по научной работе МНТУ имени Баумана Юдина Е.Г., 18 ноября 2010 года. – [Електронний ресурс]. – Режи доступу: http://www.strf.ru/material.aspx?CatalogId=221&d_no=35011#.VCWWqvl_un0

[29] Огнев А. «Пожиная бакалавров» // Интервью первого проректора по научной работе МНТУ имени Баумана Юдина Е.Г., 18 февраля 2011 года. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://baumanec.bmstu.ru/university.php?news=3

[30] Ткач Г.Ф., Филиппов В.М., Чистохвалов В.Н. Тенденции развития и реформы образования в мире: Учеб. Пособие. / Г.Ф. Ткач., В.М. Филиппов., В.Н. Чистохвалов. –М.: РУДН. – 2008. – 303 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://web-local.rudn.ru/web-local/uem/iop_pdf/247-Tkach.pdf

[31] Чистохвалов В.Н., Филиппов В.М. Состояние, тенденции и проблемы академической мобильности в Европейском пространстве высшего образования: Учеб. пособие. / В.Н. Чистохвалов., В.М. Филиппов.– М.: РУДН, 2008. – 162 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://web-local.rudn.ru/web-local/uem/iop_pdf/244-CHistohvalov.pdf

[32] Ефремов А.П. Болонский процесс – технология илы визов?. Интернет-статья. – С. 194-218. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/130/824/1216/15efremov194-219.pdf

[33] Болонский процесс в РГГУ. Официальный интернет-сайт Российского государственного гуманитарного университета. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rsuh.ru/international/news/detail.php?ID=35799

[34] Болонские преобразования и гуманитарный вуз: проблемы, приоритеты, перспективы». Реферативный бюллетень. – РГГУ. – 2005. – 40 с.

[35] Реформа системы высшего образования в сфере гуманитарных и социальных наук: проблемы и перспективы – США и Россия: Материалы международной конференции. Санкт-Петербург, 15-17 марта 2006 г. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена. – 2006. – 243 с.

[36] Богословский В.И., Писарева С.А., Тряпицына А.П. Академическая мобильность: реализация в Болонском процессе: пособие для студентов. / В.И. Богословский., С.А. Писарева., А.П. Тряпицына– СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена. – 2007. – 55 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/252/64252/files/AKAD_MOB_ST.pdf

[37] Болонский процесс в России и Европе: опыт, решения, перспективы. Материалы международной научной конференции 4-8 декабря 2007 года. / НовГУ им. Ярослава Мудрого. – Великий Новгород. – 2008. – 64 с.

[38] Реализация основных положений Болонского процесса в вузах Российской Федерации. / Под ред. проф. Шебзухова А,А. – Наль­чик: Каб.-Балк. ун-т. – 2007. – 103 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kbsu.ru/Info/11.03.09/ntf_ru.doc

[39] Ищенко Е.Н., Коровин В.М., Чупандина Е.Е. Реализация принципов Болонской декларации в Воронежском государственном университете. // Вестник ВГУ. Серия: проблемы высшего образования. – 2008. – № 1. – С. 10-14. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/educ/2008/01/ischenko.pdf

[40] Холопов И.С., Соловьев А.В. Проблема перехода технических вузов на двухуровневую систему обучения. // Фундаментальные исследования. – 2008. – № 5. – С. 126-128.

[41] Владимиров А.И. Болонский процесс и его влияние на отечественную систему высшего образования. А.И. Владимиров. – М.: РГУ нефти и газа имени И.М. Губкина, 2009. – 23 с. ; Його ж: Владимиров А.И. О международных связях. – М.: ООО «Издательский дом Недра». – 2010. – 59 с.

[42] Российские вузы в Болонском процессе: Учебное пособие / Под ред. Грудзинского А.О. – Нижний Новгород: Изд-во Нижегородского госуниверситета, 2009. – 124 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unn.ru/cie/part1.pdf

[43] Высшее образование для XXI века:VII международная научная конференция. Москва,18–20 ноября 2010 г. : Доклады и материалы.Секция 6. Высшее образование и мировая культура. Выпуск 2 / отв. ред. Луков,В.А., Захаров Н.В. —М. : Изд-во Моск. гуманит. ун-та,. – 2010. — 91 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mosgu.ru/nauchnaya/publications/2010/conf_materials/Higher_Education_for_the_XXI_Century_Workshop_6_Issue_2_2010.pdf

[44] Национальный исследовательский университет в системе непрерывного образования (к 95-летию Пермского университета) : материалы Междунар. науч.-метод. конф. (Пермь, Перм. ун-т, 12–13октября 2011 г.) / Перм. гос. нац. иссл. ун-т. – Пермь, 2011. – 431 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psu.ru/psu2/files/0444/materialy_konferencii_12-13_10_11.pdf

[45] Ильинский И.М. «Модернизация» российского образования в контексте мировой глобализации. // Знание. Понимание. Умение. – 2012. – № 3. – С. 3-23. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/modernizatsiya-rossiyskogo-obrazovaniya-v-kontekste-mirovoy-globalizatsii

[46] Высшее образование в России: правила и реальность / [Заборовская А.С., Кляко Т.Л., Королев И.Б. и др.] ; под ред. Шишкина С.В. – М.: Независимый институт социальной политики. – 2004. – 404 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socpol.ru/publications/pdf/he.pdf

[47] Болонский процесс и его значение для России : интеграция высшего образования в Европе / В.А. Белов, М.Л. Энтин, Г.И. Гладков и др. ; под ред. К. Пурсиайнена и С.А. Медведева. - М. : РЕЦЭП, 2005. - 177 с.

[48] «Мягкий путь» вхождения российских вузов в Болонский процесс. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 352 с.

[49] Сазонов Б.А. Болонский процесс: актуальные вопросы модернизации российского высшего образования. Учебное пособие. / Б.А. Сазонов. − М.:ФИРО – 2006. − 184 с.

[50] Болонский процесс: проблемы и перпективы : [сборник статей] / Под ред. Лебедевой М.М. – М.: «Оргсервис – 200». – 2006. – 208 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mgimo.ru/files/16238/книга.rtf

[51] Анализ мировых тенденций развития научно-образовательной деятельности: Аналит. обзор / Е. В. Вашурина, Н. В. Дрантусова, Я. Ш. Евдокимова, А. К. Клюев, И. А. Майбуров / Библиотека журнала «Университетское управление: практика и анализ». – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2006. – 136 с.

[52] Артамонова М.В. Реформа высшей школы и Болонский процесс в России (частный взгляд методиста) / М.В. Артамонова. – М.:ЗАО «Издательство «Экономика», 2008. – 279 с.

[53] Гретченко А.И. Болонский процесс: интеграция России в европейское и мировое образовательное пространство / А.И. Гретченко, А.А. Гретченко. – М.: КНОРУС, 2009. – 432 с.

[54] Сфера образования в системе Россия – Запад ( проблемы эффективности) / Под ред. Марцинкевича В.И. – М.: ИМЭМО РАН. – 2009. – 234 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imemo.ru/files/File/ru/publ/2009/09019.pdf

[55] Интернационализация высшего образования: тенденции, стратегии, сценарии будущего / М.Л. Агранович [и др.]; Национальный фонд подготовки кадров. – М.: Логос, 2010. – 280 с.

[56] Земляная Т.Б., Павлычева О.Н. Россия в мировом образовательном пространстве: информационно-аналитический материал. / Т.Б. Земляная., Павлычева О.Н. — М.: ИНИПИ РАО, 2011. — 141 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ushinskiy.ru/jspui/bitstream/123456789/1214/1/megd_pr_obr.pdf

[57] Система высшего профессионального образования в России: Монография / Под ред. Казакова В.Н., Панкратовой В.П. – М.: МАКС Пресс. – 2011. – 144 с.

[58] Профессиональное образование в условиях реализации ФГОС: Монография. – Санкт-Петербург: ИПК СПО. – 2012. – 184 с.

[59] Императивы интернационализации / Отв. ред. М.В. Ларионова, О.В. Перфильева – М.: Логос, 2013. – 420 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.che-consult.de/downloads/Rationales_for_Internationalization___in_Russian.pdf

[60] Филиппов В. М. Высшая школа России перед вызовами XXI века. // Высшее образование в России», № 1. – 2001. – С. 5-15; Садовничий В. А. Традиции и современность // Высшее образование в России. – 2003. – № 1. – С. 17-18; Гребнев Л. Высшее образование в Болонском измерении: российские особенности и ограничения // Высшее образование в России. – 2004. – № 1. – С. 38; Медведев С. Болонский процесс. Россия и глобализация. // Высшее образование в России. – 2006. – № 3. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vovr.ru/stat3.html; Запесоцкий А. Ставка – будуще России. Азартная игра – Болонский процесс. // Высшее образование в России. – 2005. – № 9. – С. 5 – 8. ; Вербицкий А.А. Реформирование образования в России и Болонский прцесс. // Высшее образование сегодня. – 2008. – № 11. – С. 52 – 53;

[61] Филиппов В. М. Задачи модернизации образования на современном этапе. – «Высшее образование сегодня», № 3. – 2003. – С. .2-5;

 

[62] Агранович М. Магистральный момент / М. Агранович // Российская газета. – 2007.12.06. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rg.ru/printable/2007/12/06/magistry.html;Аржанова И.В., Суслова Д.В. Россия в Болонском процессе и Болонский процесс в России: (по результатам подготовки Национального доклада РФ 2005-2007 г. г.) // Аккредитация в образовании. – 2007. – № 13. – С. 20-22.; Тарабаева О. Магистратура – не эквивалент второго высшего образования. – Интвью // РИА Новости. 1декабря 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ria.ru/interview/20101201/303184003.html;

 

[63] Бадарч Д., Сазонов Б.А. Актуальные вопросы интернациональной гармонизации образовательных систем / Д. Бадарч., Б.А. Сазонов: Монография. – М.: Бюро ЮНЕСКО в Москве; ТЕИС. – 2007. – 190 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ifap.ru/library/book188.pdf

[64] Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти Украхни. / М.З. Згуровський. – К.: НТУУ «КПІ», 2006. – 544 с.