Здавалка
Главная | Обратная связь

Тваринницькі агропромислові комплекси



Тваринницькі галузеві агропромислові комплекси в Україні пред­ставлені молокопромисловим, м'ясопромисловим і яйцепромис-ловим. У недалекому минулому сюди входив і хутропромисло-вий комплекс (хутрове звірівництво), який в Україні був пред­ставлений 21 звірорадгоспом, з яких нині залишилося всього 2 (розведення норок). Звірівництво стола невигідним, тому що продукція через високу вартості за умови низького рівня до­ходів населення не знаходить покупця. У ряді регіонів вдалося зберегти ставкове рибництво. До речі, ним займаються також окремі фермерські господарства.

Молокопромисловий комплексза останні роки зазнав знач­них змін. Частина з них мали цілком позитивний характер, а частина - явно негативний. Перше, що звертає на себе увагу, -скорочення поголів'я молочної череди, причому це не супровод­жувалося зростанням продуктивності тварин (щорічний удій на корову складає 2,4 тис. кг).

Нині більш 64% поголів'я корів знаходиться у власних підсоб­них господарствах населення, що так само має деякі негативні наслідки, оскільки приватним господарям досить складно піклу­ватися про продуктивність череди, здійснювати ветеринарний нагляд і т.п. Однак населення стало нині основним виробни­ком молока для переробної промисловості, яка представлена цілим рядом виробництв: виробництвом незбираного молока, масла, жирних сирів, молочних консервів, сухого молока, морози­ва і т.д. Нагадаємо, що зараз в Україні виробництвом молочних продуктів займаються не тільки молококомбінати та молочні заводи, які за цей час стали акціонерними товариствами, а й ок­ремі цехи, пункти, у зв'язку з чим особливо важливо забезпечити відповідний контроль за якістю продукції, що тут випускається.

Слід зазначити, що асортимент молочної продукції значно роз­ширився й оновився. У галузі велику увагу приділяють вироб­ництву якісних молочних продуктів харчування, що користу­ються попитом у населення, однак обсяги виробництва при цьо­му значно скоротилися, а обсяги споживання молока і молочних продуктів в Україні у 2 рази нижчі науково обґрунтованих норм споживання. Нагадаємо, що в молоці міститься більше 100 ко­рисних для людини речовин, а для нормального самопочуття необхідно випивати в день не менше 2 склянок молока.

Основою м'ясопромислового комплексув Україні традицій­но вважається свинарство, що дає 46% м'яса. У цілому поголів'я свиней в Україні скоротилося (за десять років більше ніж у 2 рази), але в приватному секторі змін не відбулося. Скорочення поголів'я - це одна з головних причин скорочення обсягів ви­робництва м'яса (як і скорочення поголів'я великої рогатої ху­доби на відгодівлі). Сьогодні йдеться про те, що для сучасної м'ясопереробної промисловості потрібні також і високомехані-зовані (автоматизовані) свинарські й відгодівельні комплекси. Слід зауважити, що, як і в молокопереробній промисловості, у м'ясопереробній теж збереглися і продовжують функціонувати м'ясокомбінати, які інтенсивно будувалися за радянських часів, особливо в 70-ті роки XX століття. Нині це, як правило, акціо­нерні товариства, але саме вони найбільше бережуть свою марку і виробляють продукцію, що відповідає нормативним вимогам. Зокрема, на продукції даних підприємств найчастіше можна побачити шифр Українського інституту молока і м'яса (ТУ-У 46.38.ГО). Кращі ковбаси: «Дрогобицька», «Московська», «Сер­велат». Водночас у галузі працюють близько 900 цехів, якість їх продукції не завжди легко контролювати, а як показала практи­ка, саме на таких підприємствах часом відбувається порушення технології і стандартів. До речі, пряності для м'ясної промисло­вості традиційно закуповувалися за валюту (перець чорний і запашний, мускатний горіх, кардамон, гвоздика, кориця). Нада­ний час використовуються вітчизняні добавки. З'ясувалося, що в Україні більше 120 видів пряно-ароматичних рослин з оригі­нальними властивостями, здатними задовольнити всі потреби м'ясоперереробної промисловості. Зокрема, з вирощуваних у Криму використовуються коріандр, перець червоний гострий, лавр благородний, чабер, майоран, базилік, чорнобривці

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.