Головні принципи расових класифікацій
Загалом раси — це великі групи людей, об'єднані спільністю походження та комплексом подібних морфологічних рис. Усі сучасні расові класифікації базуються на ієрархічному принципі: кілька основних — великих — рас діляться на малі раси та антропологічні типи. При визначенні їхньої кількості беруться до уваги межі поширення, спільність походження та ступінь морфологічної схожості певних комплексів фізичної будови. Загальноприйнятою є теза про таксономічну нерівноцінність расових ознак: з-поміж них виділяють давні, які охоплюють великі ареали (наприклад, кучеряве волосся у Тропічній Африці, різко виступаючий ніс у Європі, Західній Азії), та пізні, котрі характеризуються “мозаїчною” мінливістю. Значний вплив на розвиток расознавства мала класифікація, запропонована Й. Денікером у 1902 р. Він виділив шість великих груп (стовбурів), які включають 29 локальних (малих) рас. Класифікація побудована на 2-х основних ознаках – кольорі шкіри і форми волосся – суто морфологічний принцип. Денікер не взяв до уваги етнографічні, лінгвістичні чи психологічні характеристики. Нідерландський вчений і мандрівник Штратц 1904 р. розділив раси на древні – «протоморфні», перехідні – «метаморфні» та пізні – «архіморфні». Еволюційний принцип був розвинутий Е. Ейкштедтом (1934), який розділив людство на три великі групи — лейкодермів (світлошкірих), ксантодермів (жовтошкірих) та меланодермів (чорношкірих), виокремивши в їхніх межах головні расові комплекси (“кола рас”) котрі поєднують риси кількох рас Великого поширення у фаховій, навчальній та науково-популярній літературі набула расова класифікація московських учених Я. Рогінського та М. Левіна. Тут виділено три великі раси: екваторіальна, або австрало-негроїдна; євразійська, або європеоїдна; азійсько-американська, або монголоїдна, в рамках яких виокремлюються малі раси. В основі даної класифікації лежать географічний, морфологічний і частково еволюційний принципи. Вона зручна й доступна для сприймання, однак значно поступається тим, які повніше враховують ієрархію расових комплексів. Малі раси, кількість яких у різних класифікаціях коливається здебільшого від 20 до 30, розділяються на антропологічні типи, а ті у свою чергу — на популяції, тобто ареальні групи людей, пов’язані між собою спільністю походження. Усі сучасні вчені дотримуються видової єдності людства, розглядаючи раси як таксономічні одиниці виду Ното sapiens.
До європеоїдного кола рас входять: а) депігментовані північні раси; північна й східноєвропейська; б) центральні: альційці, динаріди, вірменіди й тураніди; в) південноєвразійські: середземноморська, східна, індійська. До негроїдного кола рас входять: а) контактна з європідами: ефіопська; б) саванні: суданська, нілотська, бантоїдна; в) тропічна гірська: палеонегроїдна. До монголоїдного кола рас входять: а) контактна з європідами: сибіріди; б) північні: тунгіди, сініди; в) південна: палеомонголоїдна.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|