Здавалка
Главная | Обратная связь

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



«Основи антропології»

 

Змістовно-модульна структура дисципліни Курс: І Семестр: 2   Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: ECTS: 4,5 Модулі: к-сть модулів: 1   Змістових модулів: к-сть змістових модулів: 3   Загальна кількість годин: к-сть годин за навчальним планом: 105   Напрям: «історія»   Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр. Нормативний курс   Лекції: 26 годин   Семінари: 10 годин   Самостійна робота: 69 години   Вид контролю: у 2 семестрі – залік

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п Назва теми Кількість годин
лекції семінари самостійна робота студента заочна форма
  Модуль №1        
1. Предмет, джерела, складові частини антропології. Місце антропології серед інших дисциплін.  
2. Розвиток антропології як науки. Історіографія основ антропології.  
3. Палеоантропологічні дослідження. Розвиток палеоантропології в Україні.
4. Соматологічні дослідження..  
5. Антропогенез. Ранні етапи антропогенезу.    
6. Формування людини сучасного фізичного типу.    
7. Расогенез. Головні принципи расових класифікацій. Раси людини.
Антропологічний склад населення України.
9. Антропологічний склад сучасного українського народу.
У с ь о г о: 105

 


ПРОГРАМА КУРСУ

Антропологія вивчає походження, розвиток і фізичні властивості людини та її рас. Термін „антропологія” походить від грецьких слів „антропос” - людина і „логос” - вчення, тобто вчення про людину.

Серед навчальних дисциплін антропологія посідає проміжне ста­новище між біологічними та історичними дисциплінами, поскільки використовує дослідження багатьох наук: біології (зокрема палеобо­таніки і палеозоології), геології, археології, етнографії, психо­логії та ін.

Слід наголосити, що на різних етапах становлення антропології як науки, а деякі вчені і сьогодні, вважають антропологію наукою про людину, яка вивчає її біологічну історію, психологію та мову. Інші вчені розглядають антропологію як науку про мінливість фі­зичного типу людини в часі і просторі. Тому, на думку більшості науковців, сучасна антропологія використовує біологічні методи дослідження людини, враховуючи соціальну сутність людських колективів.

Враховуючи те, що і на сьогодні відсутня єдина точка зору на зміст і місце антропології в системі інших галузей знань автор у даних методичних рекомендаціях намітив детальну програму курсу „Основи антропології”. З метою більш глибокого вивчення окремих, найбільш важливих розділів антропології, розроблено теми семінар­ських занять, дояких подається список рекомендованої літератури. В антропології вживається багато спеціальних термінів, понять, тому окремим розділом подається їх пояснення.

ВСТУП

 

Основи антропології як науки. Мета і завдання курсу. Місце антропології серед дисциплін, що вивчають походження та розвиток людства. Складові частини антропології.

Джерела антропології (зв’язок з іншими науками): археологія, палеоантропологія, палеоботаніка, геологія, етнологія, палеозоо­логія.

Історіографія. Зародження антропологічних знань в античний час. Анаксімандр, Арістотель, Лукрецій Кар, Клавдій Гален, Гіппократ,

Антропологічні знання в добу середньовіччя. Джуліо Чезаре Ваніні, Мігель Сервет, Андреас Везалій. Свідчення арабських авто­рів. Великі географічні відкриття. Перші расові класифікації. Франсуа Берньє.

Розвиток науки про природу у ХУП-ХУІІІ ст. Людина у класифіка­ції К.Ліннея. Еволюційне вчення Ж.Б.Ламарка та його теорія антропогенезу.

Питання расознавства у працях К.Ліннея, Жоржа Л.Л. Л. Л.Бюффона, Й.Блуменбаха.

Нагромадження знань про фізичну побудову народів у Російській імперії. М.В.Ломоносов, С.П. Крашенинников, І.Георгі.

Формування та боротьба між теоретичними течіями моногеністів ("Дослідження" Прічард) та полігеністами (В. де Сен-Венсан Демулен, Вірей) в XIX ст. Різні варіанти у течії полігеністів.

Дарвінізм і його вплив на розвиток антропології. Головні поло­ження теорії еволюції природи. Дарвін про походження людини. Роль природного і статевого добору. Прабатьківщина людства.

Родовідне дерево Т.Гекслі. Прямі попередники людей. Мавполюди.

Перші палеоантропологічні знахідки в XIX ст. Антропологічні товариства та їх дослідження. Паризьке антропологічне товариство. Поль Брок. Поль Топінар („Елементи загальної антропології”), Іосиф Денікер (расова класифікація людства).

Товариство любителів природознавства при Московському універ­ситеті. А.П.Богданов (положення про незбіг расових та етнічних класифікацій), М.Міклухо-Маклай, Д.М.Анучин.

Головні напрями сучасної антропології.

Англійська біометрична школа. К.Пірсон, Дж. Морант, „Підручник антропології в систематичному викладі” Р.Мартіна, А.Хрдлічка „Про неандертальську фазу в еволюції людини”.

„Фізіологічна антропологія” Гіршфельдів як окремий розділ антропології. Найновіші досягнення антропології.

Розвиток антропології в Україні. Зародження вітчизняної антропології. О.Шафонський, М.Макси­мович, „Етнографічний опис селян Київської губернії” Деляфліза. П.Чубинський. Засновник української антропології Ф.Вовк. Антропо­логічні дослідження Ф.Вовка. Розвиток антропології в 20-30-х рр. Антропологічні дослідження в 50-60-х рр. „Антропологічний склад українського народу” В.Дяченка.

ПАЛЕОАНТРОПОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Головні напрями палеоантропологічних досліджень. Значення краніологічних досліджень в палеоантропології. Програми обстеження посткраніального скелета.

Методика визначення біологічного віку і статі за кістковими рештками похованого. Вікові категорії за Р.Мартіном. Статеві від­мінності в будові черепа за В.Алексєєвим.

Програма краніологічних досліджень. Описові та вимірні ознаки черепа. Штучна деформація черепа. Реконструкція обличчя людини за черепом. „Документальний портрет” за М.Герасимовим.

Вивчення кісток посткраніального скелета. Визначення зросту за методом Г.Глезера і М.Троттера.

СОМАТОЛОПЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Пігментація. Колір шкіри (шкала В.Бунака), колір волосся (шкала С.Фішера), колір очей (шкала В.Бунака). Волосяний покрив. Форма волосся голови, розвинутість третинного волосяного покриву та обличчя. Схеми Р.Картіна.

Географічний розподіл ознак (пігментацій та волосяного покриву).

Розміри голови і будова обличчя. Система антропометричних точок. Географічний розподіл головного покажчика. Доліхокефалія, брахікефалія.

Виступання вилиць, форма носа. Будова губ. Розріз очей. Зріст, пропорції тіла, вага.

Дерматогліфічні ознаки. Папілярні лінії. Основні типи паль­цевих узорів. Лінії долоні.

Одонтологічні ознаки. Лопатоподібність різців. Географічний розподіл ознаки, форма та розміри молярів.

Відсотковий розподіл груп крові серед населення земної кулі.

Система резус та дієго-фактор. Географічний розподіл ознак.

АНТРОПОГЕНЕЗ

Місце людини у природі. Проблема грані між людиною і твариною. Основні концепції походження людства: біблійна, космічна, трудова.

Проблема прабатьківщини людства. Концепція поліцентризму та моноцентризму. Природно-кліматичні умови антропогенезу. Чинники процесу гомінізації.

Тваринні предки людини. Австралопітеки - безпосередні поперед­ники людини. Перші представники роду homo. Олдувейська ущелина. Діяльність Л.Лікі. Габіліси - творці олдувайської культури,

Архантропи - творці ашельської культури.

Фізична характеристика homo erectus.

Знаряддя праці. Трудова діяльність та побут архантропа.

Загальна характеристика палеоантропа (давня людина). Мустьєрська культура. Зародження родових відносин, релігійних уявлень.

Кісткові рештки гомінідів на європейському континенті. Розсе­лення гомінідів.

Проблема неандертальця. Дослідження в „Печері людожерів”.

Проблема часу і місця виникнення homo sapiensa. Теоретичні течії моноцентризму та поліцентризму. Теорія широкого моноцентриз­му.

Фізичний тип неоантропів. Кроманьйонець, грімальдійський тип, брюнський тип.

Трудова діяльність та побут неандертальця. Проблема заселення Америки та Австралії. Соціальні аспекти антропогенезу. Перехід від біологічних до соціальних чинників антропогенезу. Зародження сім’ї, шлюбних відносин. Приборкання зоологічного індивідуалізму. Витоки вірувань, мистецтво. Госпо­дарство, знаряддя праці, статево-віковий поділ праці.

 

РАСОГЕНЕЗ. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ РАСОВИХ КЛАСИФІКАЦІЙ.

Первісний доцентричний поділ людства. Моноцентризм та поліцентризм. Адаптивний характер расових прикмет. Утворення великх рас. Географічна ізоляція. Змішування рас. Вплив соціально-еконо­мічних чинників на расотворчі процеси. Метисація.

Головні принципи расових класифікацій. Расова класифікація І.Денікера. Еволюційний принцип Є.Ейкштедта. Расова класифікація З.Бунака та Г.Дебеца. Співвідношення расових та етнічних класи­фікацій. Морфологічна характеристика великих рас.

Антропологічна характеристика населення Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії, Океанії. Характеристика перехідних та змішаних рас.

 

РАСИЗМ.

Зародження расистських уявлень. Спроба наукового обґрунтування работоргівлі. Расистська теорія А.Гобіно. Соціал-дарвінізм. Нордична теорія. Психорасизм. Наукова критика расизму.

АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ.

Найдавніші археологічні пам’ятки України. Пам’ятки ранньоашельської епохи. Кісткові рештки мустьєрської епохи. Аналіз палеоантро­пологічних матеріалів палеоліту. Антропологічна характеристика лю­дини доби мезоліту. Антропологічні типи неолітичної епохи. Архео­логічні культури та характеристика антропологічних типів епохи енеоліту. Антропологічний склад трипільців. Різноманітність антро­пологічних типів населення доби бронзи. Характеристика скіфів та сарматів. Аналіз антропологічних матеріалів черняхівської та салтівської культур.

Антропологічна характеристика населення доби Київської Русі та пізнього середньовіччя. Документальні портрети українців ХУП ст.

 

АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Загальна характеристика. Антропологічна експедиція І956-І963 рр. В.Дяченко.

Антропологічні області. Характеристика населення центральноукраїнської, карпатської, нижньодніпровсько-прутської, валдайської (деснянської), ільменсько-дніпровської антропологічних областей.

Антропологічні дослідження українців: соматологічні, дермато­логічні, одонтологічні, гематологічні. Теорія поширення ознак.

Українці в расовій класифікації народів світу.

 

ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Вступ до антропології

План

1. Предмет, методи і завдання антропології.

2. Джерела та їх характеристика. Особливості антропологічних джерел.

3. Основні напрямки в антропології.

4. Антропологічна періодизація.

 

Тема 2. Становлення антропології як науки.

План

1. Зародження антропологічних знань в античні часи.

2. Антропологічні знання в добу середньовіччя.

3. Роль Великих географічних відкриттів у накопиченні знань про людину.

4. Дарвінізм та його вплив на розвиток антропології.

5. Роль антропологічних товариств у розвитку науки про людину.

 

Тема 3.Головні напрямки сучасної антропології.

План

1. Англійська біометрична школа.

2. Фізіологічна антропологія.

3. Найновіші досягнення антропології.

4. Розвиток антропології в Україні. Ф.Вовк.

5. Антропологічні дослідження 50-60-х рр. ХХ ст.

 

Тема 4. Основні положення антропогенезу.

План

1. Проблема прабатьківщини людства.

2. Концепція полігенізму та моногенізму.

3. Тваринні предки людини.

4. Проблема грані між людиною і твариною.

5. Австралопітеки – безпосередні предки людини.

 

Тема 5. Проблема формування неоантропа.

План

1. Архантропи – творці ашельської культури.

2. Загальна характеристика палеоантропів. Проблема неандертальця.

3. Заселення Америки і Австралії.

4. Проблема часу і місця виникнення Homo sapiens.

5. Теоретичні течії моноцентризму і поліцентризму.

6. Соціальні аспекти антропогенезу.

 

 

Тема 6. Палеоантропологічні дослідження

План

1. Головні напрямки палеоантропологічних досліджень.

2. Краніологічні дослідження.

3. Обстеження скелета.

4. Методика визначення біологічного віку і статі за кістковими рештками.

5. Реконструкція обличчя людини за черепом.

 

Тема 7.

План

1. Пігментація. Колір шкіри, волосся, очей.

2. Географічний розподіл ознак пігментації.

3. Розміри голови і будови обличчя.

4. Дерматологічні ознаки. Папілярні лінії.

5. Одонтологічні ознаки.

 

Тема 8. Расогенез. Принципи расових класифікацій.

План

1. Основні чинники расогенезу.

2. Вплив соціально-економічних чинників на расотворчі процеси.

3. Головні принципи расових класифікацій.

4. Співвідношення расових та етнічних класифікацій.

5. Морфологічна характеристика великих рас.

 

Тема 9. Антропологічна характеристика населення світу.

План

1. Антропологічна характеристика населення Європи.

2. Характеристика населення Азії.

3. Характеристика населення Африки.

4. Характеристика населення Америки.

5. Характеристика населення Австралії та Океанії.

 

Тема 10. Теорії расизму.

План

1. Зародження расистських уявлень.

2. Спроба обґрунтування работоргівлі.

3. Расистська теорія А.Гобіно.

4. Теорії соціал-дарвінізму та психорасизму.

5. Наукова критика расизму.

 

Тема 11. Антропологічний склад населення України

План

1. Найдавніші археологічні пам’ятки України.

2. Аналіз палеоантропологічних матеріалів палеоліту.

3. Антропологічні характеристика людини доби мезоліту та неоліту.

4. Антропологічний склад трипільців.

5. Антропологічні типи бронзи.

6. Антропологічна характеристика населення доби Київської русі.

7. Портрети українців ХVІІ ст.

 

Тема 12.Антропологічний склад сучасного українського населення.

План

1. Антропологічні дослідження Ф.Вовка.

2. Загальна характеристика сучасного українського населення.

3. Антропологічна експедиція 1956-1963 рр. В.Дяченко.

4. Антропологічні області України.

5. Українці в расовій класифікації народів світу.

6. Антропологічні дослідження: соматологічні, дерматологічні, одонтологічні, гематолічні.

7. Теорія поширення ознак.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.