 |
|
Ми навряд чи помиляємося щодо повноти і достоїнства нашої праці... Ми знаємо також, що він... не задовольнить багатьох і багатьох.
Праця наша не задовольнить того, хто дивиться на педагогіку звисока і, не будучи знайомим ні з практикою виховання, ні з його теорією, бачить у суспільному вихованні лише одну з галузей адміністрації. Такі судді назвуть нашу працю зайвою, тому що для них зважується все дуже легко і навіть \се давно уже вирішено в їхньому розумі, так що вони не зрозуміють, про що отут, власне, тлумачити і писати такі товсті книги.
Праця наша не задовольнить тих педагогів-практиків, що, не вдумавшись ще у власну свою справу, хотіли б мати під рукою «коротке педагогічне керівництво», де наставник і вихователь могли б знайти для себе пряму вказівку, що вони повинні робити в тім чи іншому випадку, не затруднюючи себе психічними аналізами і філософськими поглядами. <...>
Ми не задовольнимо тих викладачів педагогіки, що бажали б дати своїм учням чи ученицям гарне керівництво для вивчення основних правил виховання. Але... виучування педагогічних правил не приносить нікому ніякої користі... Головна справа зовсім не у вивченні правил, а у вивченні тих наукових основ, з яких ці правила випливають<...>
Праця наша не задовольнить тих ідеалістів і систематиків, що думають, що всяка наука повинна бути системою істин, що розвиваються з однієї ідеї, а не зборами фактів, групованих настільки, наскільки дозволяють самі ці факти<...>
Але ми сподіваємося принести позитивну користь тим людям, що, обравши для себе педагогічну кар'єру і прочитавши кілька теорій педагогіки, відчули вже необхідність засновувати її правила на психічних початках... Ми думаємо також, що по прочитанні нашої книги, теорії великих психологічних письменників будуть зрозуміліші для того, хто приступає до вивчення цих теорій; а може бути, книга наша утримає від захоплень тією чи іншою теорією і покаже, що потрібно користуватися ними всіма, але не захоплюватися ні однією в такій практичній справі, як виховання, де всяка однобічність виявляється практичною помилкою. Книга наша призначається не для психологів-фахівців, але для педагогів, що усвідомили необхідність вивчення психології для їхньої педагогічної справи. Якщо ж ми полегшимо кому-небудь вивчення психології з педагогічною метою, допоможемо йому подарувати російське виховання книгою, що далеко залишить за собою нашу першу спробу, то праця наша не пропаде марно.
якби їхня молода пам'ять була застосована для придбання інших. Крім того, не слід забувати, що на розвиток людини має вплив не одна школа. Так, наприклад, ми любимо часто вказувати на практичні успіхи англійського виховання... Чи можемо ми ручатися, що та ж англійська школа, тільки переведена на російську мову і перенесена до нас, не дасть гірших результатів, ніж ті, котрі даються нашими теперішніми школами?<...>
Таким чином, ми бачимо, що ні педагогічний такт, ні педагогічний досвід самі по собі недостатні для того, щоб з них можна було виводити скільки-небудь тверді педагогічні правила. І що вивчення психічних явищ науковим шляхом... є най необхідніша умова для того, щоб виховання наше, як можливо, перестало бути рутиною, чи іграшкою випадкових обставин і зробилося, як можливо ж, справою раціональною і свідомою.
Тепер скажемо кілька слів про саме розташування тих предметів, що ми хочемо вивчати в нашій праці... Спочатку ми... займемося тим, що наочніше, і викладемо ті фізіологічні явища, що вважаємо необхідними для ясного розуміння психічних. Потім приступимо до тих психофізичних явищ, що, скільки можна судити... загальні... як для людини, так і тварини, і тільки під кінець займемося чисто психічними, чи краще сказати, духовними, явищами, властивими одній людині. На закінчення ж усього ми представимо ряд педагогічних правил, що випливають з наших... аналізів<...> .
Ми не говоримо педагогам: поступайте так чи інакше; але говоримо їм: вивчайте закони тих психічних явищ, якими ви хочете керувати, і поступайте, згідно з цими законами і тими обставинами, у яких ви хочете їх примінити. Не тільки обставини ці нескінченно різноманітні, але і самі натури вихованців не походять одна на іншу. Чи можна при такій розмаїтості обставин виховання й особистостей, що виховуються, наказувати які-небудь загальні виховні рецепти? Навряд чи знайдеться хоч одна педагогічна міра, у якій не можна було б знайти шкідливих і корисних сторін і яка не могла б дати в одному випадку корисних результатів, в іншому шкідливих, а в третьому ніяких. От чому ми радимо педагогам вивчати як можливо прискіпливіше фізичну і душевну природу людини взагалі, вивчати своїх вихованців і оточуючі їх обставини, вивчати історію різних педагогічних мір... виробити собі ясну позитивну мету виховання і йти неухильно до досягнення цієї мети, керуючись придбаним знанням і своєю власною розсудливістю<...>
Частина II