 |
|
Про організми взагалі
1. Слово виховання додається не до однієї людини, але також до тварин і рослин, а також і до історичних суспільств, племен і народів, тобто до організмів усякого роду, і виховувати в поширеному змісті слова значить сприяти розвитку якого-небудь організму за допомогою властивої йому їжі, матеріальної чи духовної.
Поняття організму і розвитку є, отже, основними поняттями виховання<...>
5.У незліченній безлічі відомих нам організмів ми,насамперед, розрізняємо два відділи: організми одиничні й організми суспільні.
Органи одиничних організмів — рослин, тварин і людини матеріально зв'язані між собою в просторі і часі; органи ж суспільних організмів представляються нам... зв'язаними між собою не матеріальним зв'язком, а умовами розвитку і життя. Так, наприклад, у бджолиному рої кожна бджола представляється нам окремою органічною істотою, але її походження, розвиток і життя обумовлюється загальним життям рою і поза ним неможливі; а самий рій представляє нам зразок дуже стрункого і складного суспільного організму, усі зв'язки якого виникли з так названого інстинкту комах, що його складають<...>
Сліди суспільних організмів ми помічаємо вже в царстві рослинному, у так званих дводомних рослинах, але набагато більш у царстві тварин і ще більш у царстві людей. Сімейство, рід, плем'я, народ, держава представляються нам такими суспільними органічними істотами, і, нарешті, весь рід людський є один великий суспільний організм, що покрив собою всю земну кулю й існування якого продовжується вже багато тисячоріч.
6.В організмах одиничних органи не тільки зв'язані матеріально в одне матеріальне ціле, але і живуть тільки для виконання призначення цілої істоти. В організмах суспільних,навпаки, ціле, з'єднане нематеріальними умовами необхідності... живе винятково для своїх органів... щоб дати їм можливість існування життя і розвитку<...>
Органи тілесного організму мають свою мету в цілому; ціле суспільного організму має свою мету в органах; так., родина, плем'я, народ, держава, людство мають свою мету в особистості окремих людей. дій, які ми чинимо спочатку свідомо і довільно, від частого їхнього повторення відбуваються потім без участі нашої свідомості і сваволі і, отже... переходять у розряд... рефлексів, чинених... мимо нашої волі і нашої свідомості. У цьому вже сама собою відкривається вся просторість можливості за посередництвом звички вносити в нервовий організм людини істотні зміни, що дають йому ті здібності, яких він не мав від природи<...>
7.Чим молодший організм, тим швидше укорінюються в ньому звички. Дитя засвоює звичку набагато швидше і вірніше, ніж старий<...> Нерви людини, так сказати, жадають навички і звички, і перші звички і навички засвоюються, можливо, з першого ж разу; але чим більш нагромаджується звичок і навичок у людини, тим сутужніше вкорінюються нові, зустрічаючи опір у колишніх: дитя привчається в кілька місяців так говорити іноземною мовою, як не може привчитися доросла людина й у кілька років.
Якщо ж у старого звички виступають ясніше, ніж молодої людини, то це тому, що часто старий так само утомлюється тримати насторожі свою свідомість і волю, як підтримувати своє тіло в прямому положенні: такий старий опускається в звичку, як опускається в крісло... Але якщо дитя... швидко вивчається іноземній мові,
то воно також так само швидко і забуває її, якщо перестає нею користуватися. Словом, чим молодша людина, тим скоріше в ній укорінюється звичка і тим скоріше викорінюється; і чим старіші самі звички, тим сутужніше їх викорінити.
8.Область звички і навички набагато ширша, чим звичайно думають. Негайно ж по народженні починає дитя робити різні досліди і пристосування, що потім перетворються в нього в несвідомі навички і звички... Діяльно працює психічне життя в дитині, у той час коли на очах дорослих вона майже не людина<...>
11. Але, зауважать нам, чи не занадто багато приписуємо ми безсловесній дитині, говорячи, що вона спостерігає, робить досліди, порівнює, розуміє? Однак же, якщо наука відкрила, що людина вже при виході з дитинства має безліч придбаних здібностей, придбання яких обумовлюється спостереженнями, досвідом і розумовим висновком, то нам залишається одне з двох: чи приписати можливість робити досліди, спостереження і розумові висновки несвідомій природі, як це робить Вундт... чи приписати цю можливість такій все-таки мислячій істоті, якою являється дитина, — і ми вибираємо останнє.
12 ...Для батьків і вихователів надзвичайно важливо мислити ясно, що дитина й у перший рік свого життя живе не одним фізичним життям, але що в душі її й у її нервовій системіорганізму…Алеможе бути також збільшена звичкою... Починаючи незвичну для нас роботу, ми швидко утомлюємося і після нетривалої праці маємо потребу в тривалому відпочинку; чим же більш звикаємо ми до тієї чи іншої праці, тим... періоди праці стають довшими, а періоди відпочинку коротшими...