Здавалка
Главная | Обратная связь

У т в о р е н н я понять часу, простору і числа



1. Питання про утворення в нас понять часу і простору завжди було одним із найважчих у метафізиці і психології. Труднощі тут у і їм, що всі предмети зовнішнього для нас світу і всі його явища представляються нам не інакше, як уже розміщеними в просторі і відбуваються в часі... З яких же уявлень могли утворитися ці поняття, якщо в кожному нашому уявленні вони вже є готовими? Одержати їх з безпосередніх відчуттів... ми також не могли: усі відчуття наші викликаються в нас впливами матеріальних предметів зовнішнього світу на нашу нервову систему; але такого матеріального предмета, як час, чи такого, як простір, у зовнішньому світі немає. Одне відчуваємо ми нервами зору, інше — нервами слуху, третє — нервами дотику; але якими ж нервами відчуваємо ми час чи простір?<...>

Відсутність зору і навіть відсутність слуху і дарунка слова разом не заважають утворенню в людини дуже вірних понять про простір і час... З іншого боку, якщо ми уявимо


знову відчуває можливість продовжувати рух. З численного повторення таких досвідів повинно було утворитися почуття порожнечі на противагу почуттю перешкоди, почуттю матерії. У подальших досвідах... утворилося почуття відстані... З цих двох почуттів: порожнечі і відстані.. могло утворитися... і саме поняття простору як порожнечі, у якій тіла розташовані, як острови в безмежному океані. Спочатку, звичайно, не було поняття про нескінченний простір, але не було і про кінцевий...

17. Ідеї безмежності, так само як і ідеї вічності, людина не могла витягти з зовнішніх досвідів, що дають винятково тільки тимчасове і кінцеве; але вона витягла ці ідеї з внутрішніх досвідів,що переконали її в і їм... що душа не може обмежитися ніякими
межами часу чи місця...

18. Щоб вимірювати простір і час... потрібно вже було число<...>

Перше поняття про число утворилося, без сумніву, зі споглядання людиною зовсім однакових предметів... Можливо,поняття пари було першим числовим поняттям... Але рахувати людина вивчилася потроху... Як розвивалося поняття числа в людстві, так розвивається воно тепер у кожній дитині, у якої понят- тя рахунку з'являється значно пізніше багатьох інших понять... Хоча, звичайно, без назв людина не могла би утримувати в пам'яті довгого ряду чисел; але не назва викликає рахунок — це тільки полегшуючий спосіб... Якби не було потреби рахувати, то не з'явилося б, звичайно, і слів для рахунка. Слово народиться з потреби, а не потреба зі слова...

21.Ідеї міри не слід змішувати з ідеєю числа, хоча на практиці вони, звичайно, з'єднуються. Першою мірою є сама людина чи те зусилля, що вона уживає для вираження руху. Лікоть, крок,чверть, день шляху, година переходу — от, без сумніву, перші одиниці міри людини. Число ж, з'єднавшись з мірою, дає
можливість початку математики.

Глава XXXVI

Значення довільних рухів у розумовому процесі

З усього сказаного в попередній главі ми вправі вивести, що... рух є загальне корінне поняття для простору і для часу. Простір ми вимірюємо рухом, говорячи: у мить ока, на годину шляху і т.д. Час ми також вимірюємо рухом: чи своїм власним, чи рухом сонячної тіні, рухом піску в пісковому годиннику, рухом маятника і т.д. Час ми вимірюємо простором, простір часом, а те й інше вимірюємо рухом; але самі ці рухи ми вимірюємо вартістю їх для організму й остаточно для душі...


між рухом і нерухомістю, під час якої сили виробляються і не витрачаються... Але для того, щоб стала формуватися свідомість простору, потрібно було до почуття зусилля і до почуття розмаїтості в зусиллях приєднатися ще відчуттю дотику, потрібно вже було, щоб рух зустрів перешкоду... З багатьох подібних зустрічей... могло виникнути... кілька наших основних понять, а саме, поняття про матерію, про пружність, про вагу, про силу і про простір.

Якщо ми в темній кімнаті опустимо нашу руку в шухляду і будемо рухати її від однієї стінки шухляди до іншої, то ми досить вірно визначимо величину шухляди. Ясно, що при таких обставинах ми могли вимірити дану величину тільки величиною наших рухів, а величину рухів — величиною витрати сил на цей рух; саму ж витрату сил ми виміримо ступенем душевних зусиль, ужитих нами на те, щоб викликати до діяльності нерви руху і за допомогою їх перетворити сховані сили організму в мускульні скорочення...

Такий спосіб виміру відстаней, звичайно, може показатися нам дуже недосконалим і повільним, тому що ми маємо зір, що сильно полегшує і скорочує вимір відстаней; але ми не повинні забувати, що, по-перше, сліпонароджені тільки одним цим способом досягають дуже точного виміру відстаней; а по-друге, що й у вимірі відстані зором головну роль грають знову ж м язові відчуття, що народжуються при русі очних м язів... Тепер для нас уже зрозуміло головне, а саме, як почуття зусилля може переробитися досвідами в почуття часу, а почуття часу — у почуття простору. Простір і час, власне, тільки дві сторони однієї і тієї ж ідеї. Якщо ми, наприклад, провівши очима від одного кінця ландшафту до іншого, уявимо собі всю довжину шляху в даний момент, то одержимо ідею відстані; якщо ж ми будемо пам'ятати початок ландшафту як минуле, а кінець як сьогодення, то одержимо ідею періоду часу. Ми згадуємо пройдений нами шлях чи як простір, чи як час, дивлячись по тому, як звернеться наша свідомість до цього спогаду: якщо ми звернемо увагу на витрату нами сил, то в результаті буде відчуття часу; якщо на результат витрати, то — ідея відстані... Рух, що відбувається, дає нам час; рух зупинений— простір... Обидві ці ідеї утворюються разом, помалу, у незліченних досвідах, але утворення ідеї часу скрізь передує...

Яким образом поняття простору формувалося помалу за допомогою досвідів і спостережень — це неважко собі представити.Упираючись у що-небудь, дитя випробовує перешкоду, перешкоду своєму руху, а видаляючи ці предмети чи минаючи їх, дитя


Залежить не від свідомості, що склала своє судження досконале правильно, а від недоліку матеріалу... У цьому відношенні істина всіх людських висновків завжди відносна, і ми завжди можемо думати, що прийдешні століття зберігають у собі відкриття такої безлічі невідомих нам фактів, що ці факти змінять усі наші теперішні висновки, хоча... діяльність свідомості не зміниться і буде усе та ж.

4. ...Божевільний, котрий кричить, побачивши поріг, боячись розби­ти до нього свої скляні ноги, міркує так само правильно, як і Аристотель: він помиляється тільки у факті, і будь у нього дійсно скляні ноги, він вчинив би розсудливо, уникаючи порогів... Але не потрібно ще збожеволіти, щоб помилитися у факті; для цього досить, наприклад, мати слабкий зір чи
страждати глухотою. Для цього досить навіть бути розсіяним,легковажним, закохатися,розсердитися, підкоритися якій-небудь пристрасті...

5. Недолік матеріалів, отже, є однією (є ще й інша) із причин помилок у висновках розуму. Розум будує тільки з того, що в нього є, а якщо цих матеріалів не вистачає на цілий будинок, то і будівля виходить однобічна...

7. ... Чим менше матеріалів, тим однобічніші й помилковіші будуть вис­новки, а якщо матеріалів багато, то свідомість губиться в них, не може їх оглянути разом з однаковою ясністю, а тому... знову
приходить до. . однобічності і помилок у своїх висновках...
Як же вийти з цього протиріччя?.. Чи не можна привести факти в таку форму, щоб... замість сорока, п'ятдесяти і більше фактів,необхідних для можливо вірного висновку і яких свідомість не може обійняти разом, склалося би два, три, з якими їй легко
працювати? Таку задачу і вирішує поступова обробка фактів.

8. Обробка матеріалів свідомості (якість матеріалів) полягає саме в тім, що свідомість з... безлічі окремих матеріалів, фактів робить один і потім з... безлічі фактів іншого роду робить знову один і через це одержує можливість... зосередити свою силу
тільки на двох<...>

10.Робота свідомості, остаточним результатом якої с мова і наука, представляє нескінченну розмаїтість; але... головний працівник і характер роботи той самий... Він усюди концентрує матеріали, факти, не знищуючи їхнього розходження, і тим самим концентрує свої обмежені сили... Таких робіт ми не бачимо в мертвій природі і тому не можемо відшукати в ній порівняння для цієї вікової безустанної роботи людства. Таким працівником є тільки свідомість і такою роботою-тільки розум і втілення його-мова.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.