 |
|
Слабкість волі і схильності,
Що виходять із неї
Усі слабкості волі відбуваються в об'єктивному змісті з одного джерела: з... антиномії в самім понятті «діяльність»... Усяка діяльність складається з подолання перешкод. Людина по природі своїй прагне до діяльності і відвертається від перешкод. До подолання перешкод можуть її спонукувати тільки
Буття, є тільки методами для життя, тобто для задоволення того душевного прагнення, що ми назвали прагненням до діяльності і яке точно так само можемо назвати прагненням до життя.Звідси абсолютна для людини істина того простого закону, що людина зокрема і людство взагалі не для того живуть, щоб існувати, а для того існують, щоб жити. От чому людина дуже часто, втративши можливість жити, припиняє і своє існування.
7....Тварина живе, як хоче природа; людина розуміє
прагнення природи і може протиставити її прагненням свою власну волю. ...Усі її прагнення мають для людини значення настільки, наскільки дають їй можливість задовольнити своє прагнення — прагнення, що випливає з неї самої, тобто з її душі, прагнення до життя, чи точніше, прагнення до діяльності свідомої і вільної.
8....Усяке прагнення задовольняти свої прагнення —
законне, але якщо ми хочемо щастя, то повинні задовольняти нижчі прагнення настільки, наскільки це відповідає прагненням центральним, які складають корінь душі людської.
9. Усяка людська вільна і свідома діяльність, звичайно, припускає мету. ..Цілі життя можуть бути дрібними, нікчемними, але якщо людина не помічає їхньої незначності, не переросла їхнього значення, то вони для неї — серйозні цілі: вона переслідує їх і живе. Але заберіть в неї ці цілі, і якщо вона втратить надію відшукати інші, то буде тягнути своє існування, а не жити чи підніме на себе руку. Цього різкого акта, знайомого кожній людській душі, досить, щоб переконатися, що ціль життя складає саме зерно його, крім того, чи досягається ця мета чи ні.
10. Але чому ж так важлива мета в житті людини? Саме тому, що вона викликає душу на діяльність... викликає душу на працю. ...Але праця тому і праця, що вона важка, а тому і дорога до щастя важка. Ця дорога, крім того одна, а тому людина безупинно з неї збивається.
11. Іноді людина хитрить із працею і намагається обійти її труднощі: звідси виникає один рід помилкових захоплень і помилкових схильностей. Іноді ж людина ставить собі помилкову мету в житті... яка... не здатна бути метою людського життя; звідси так виникає другий рід... помилкових людських схильностей і пристрастей.
Першого роду відхилення— прагнення до звички, до наслідування, до зміни вражень і місць нарешті, прагнення до ліні, коли людина вже прямо відступає від праці .Усі ці похідні фальшиві прагнення, яким можна дати загальну наз-
Знаємо, хоча припускаємо її то в тому, то в іншому; усередині ж себе ми таку причину випробовуємо і називаємо її волею чи взагалі душею. Спостереження змушує нас визнати за матерією інерцію, матеріал рухів, а самоспостереження змушує нас визнати за душею початок діяльності — прагнення невпинно виходити зі своїх станів.
7. Почуття зусилля особливо і виявляється при цій зустрічі діяльної душі з інертною матерією... І чим сильніший опір матерії у своєму русі, чи у своєму спокої, тим важче для душі перебороти цей опір. ...Для неї завжди приємний такий результат, коли вона, не переборюючи інерції матерії... може змінювати свої стани.Слідуючи різноманітним рухам матерії, що не коштує душі ніякого зусилля, душа відкриває для себе можливість разом задовольнити і своє прагнення до зміни своїх станів, і свою відразу від подолання інерції матерії. У цій можливості істотно пасивної (речової) діяльності корениться початок ліні і всіх її видозмін.
8. .Але ...абсолютна лінь зовсім неможлива для людини. Вона не може задовольнятися тими самими... відчуттями, що приносить їй тіло, але шукає можливості збільшити число і розмаїтість цих відчуттів, усіляко розмножує і розвиває прості
потреби тіла. ...Вона повинна... бути діяльною: переборювати неприємне почуття зусилля. От чому людина так радіє, якщо хто-небудь інший, а не вона сама подбає про те, щоб урізноманітнити пасивну діяльність її душі. ...З багатьох причин одна людина
може більше і довше, ніж друга людина, ухилятися від подолання тягаря зусилля і може довше розтягувати періоди своєї пасивної душевної діяльності. ...Одні з цих причин можна назвати більш фізичними, другі — психофізичними, а треті —
психічними.
9. Фізичні причини ліні ховаються, без сумніву, у самому організмі... Чим сильніше спрямовані процеси тіла, наприклад, до росту і розвитку організму, тим сутужніше для душі витягувати звідтіля сили... і направляти їх на... душевні роботи на чи
довільні рухи. От чому діти гладкі і ті, що сильно ростуть, дуже часто виявляються ледачими. От чому також усякий вихователь, без сумніву, зауважував, що іноді старанне дитя раптом стає ледачим, і що це саме трапляється в той період, коли... розвиток тіла, що спочатку сповільнився, раптом знову йде швидше. У ці періоди дитинства... дитя не тільки виявляє лінощі... але і схильності до витівок не виявляє, що одне іншому не суперечить, тому що витівки ці відбуваються... від надлишку вироблених сил... Це, якщо можна так висловитися, витівки рефлекторні, яких вимагає організм і які найкраще задовольняє правильна гімнастика. Помітивши, що в дитяти почався
два мотиви: або сильне бажання (сильна воля в змісті бажання) досягнути тієї чи іншої мети, або та туга, що починається в душі за відсутностідіяльності. ...Якщо в людини немає яких-небудь сильних визначених бажань, то, спонукувана тугою бездіяльності, вона намагається чим завгодно, але по можливості з меншою працею угамувати цей голод душі. Таким чином, виникає в людині прагнення до легкої діяльності, яке виражається безпосередньо так названими лінощами, чи приймає різні форми: прагнення до звички, до наслідування, до розваг, до новин.
Схильність до ліні
3.Лінь так рано виявляється в людині, що педагоги, яким частіше інших приходиться боротися з цим психічної явищем, склали навіть відому приказку, що «лінощі народилися раніше людини», чи, іншими словами, що людина уже приносить із собою у свідоме життя прагнення до ліні як природжену схильність<...>
4.Насамперед відмітимо, що сама ледача людина не у
всьому ледача: вона не лінується мріяти, слухати, узагалі відчувати такі приємні відчуття, що не коштують їй ні найменшої праці. ...Отже, лінощі можна визначити як відвернення людини від зусиль. Але, звичайно, людина не мала би причини
відвертатися від зусиль, якби вони супроводжувалися приємним почуттям і якщо б зусилля саме по собі... не було б... обтяжливим для людини... Лінощі виникають у сфері відносин душі до тіла.<...>
5. Істотна якість матерії є інерція, а інерція є властивість усякого тіла, за якою воно прагне залишатися завжди в тому самому стані,буде то спокій чи рух<...>
6. Зовсім протилежну властивість відкриваємо ми в душі: вона,навпаки, завжди прагне вийти з того стану, у якому знаходиться... Це прагнення душі... ми назвали прагненням... до невпинної діяльності. У цьому відношенні інертна матерія... і безперервно діяльна душа.., складають дві істотні протилежності. ...Варто
строго відрізняти поняття інерції від поняття нерухомості і поняття іяльності від поняття руху. ...Інерція настільки не є нерухомість,що сама є необхідною умовою всякого руху: тільки інертне тіло
може бути посунуте і може бути зупинене у своєму русі...Поняття діяльності... чисто психічне поняття, тільки перенесене часто і на зовнішній для людини, матеріальний світ. Це вже не рух, а причина рухів: та зміна станів, якою рухи викликаються, чи зупиняються. В зовнішньому для нас світі ми такої причини не
Спрага діяльності... але не розвиваються сміливість і впевненість, необхідні для того, щоб переборювати труднощі... душевної діяльності. У цьому відношенні грішить і... надто турботлива... педагогіка, що підсуває дітям діяльність і не дає їм можливість самим відшукати її. З цієї причини так названі дитячі садки Фребеля... можуть подіяти шкідливо на дитину, якщо вона проводить у них велику частину свого дня. Як не розумні ті заняття чи та гра, які вивчає дитя в дитячому садку, але вони вже тому дурні, що дитя не саме їх вивчило, і чим нав'язливіше дитячий садок у цьому відношенні, тим він шкідливіший. Це не значить, що ми взагалі озброюємося проти дитячих садків і проти ідеї Фребеля, але значить тільки, що... ми рішуче не можемо сказати, приносять дитячі садки в, дійсний час більше шкоди чи користі, і... думаємо, що час перебування дітей у садах повинен бути значно скорочено. Не можна вести на поводку дитину, а треба дати їй простір самій рости і сильнішати. Якщо ж дітей посилають у садок тому, що їх нікуди подіти, то необхідно в самих садках давати дітям як можна більш вільного часу, у який надавати їм робити що їм завгодно. Навіть гучне суспільство дітей, якщо дитина знаходиться в ньому з ранку до вечора, повинне діяти шкідливо. Самота часом так само необхідна дитині, як і дорослому. Зовсім відокремлені і самостійні спроби тієї чи іншої дитячої діяльності, не викликані наслідуванням іншим дітям і наставникам, дуже необхідні і надзвичайно плідні, якою би не здавалася для дорослого дрібною ця діяльність. Немає сумніву, що діти найбільше вчаться, наслідуючи, але помилково було б думати, що з наслідування сама собою виросте самостійна діяльність. Наслідування дає багато матеріалу для самостійної діяльності, але якби не було самостійної діяльності, незалежної від наслідування, то ні чому було б і наслідувати. Самостійна діяльність не з'являється потім, з віком, але зерно її корениться у вільній волі людини, що народжується разом з душею, і цьому зерну повинне дати і час, і сферу для розвитку. От чому вихователь часом повинен відступати від дитини і надавати її самій собі. Зерно самостійності ховається глибше в душі дитяти, чим може проникнути туди виховання, і самі спроби туди проникнути можуть тільки перешкодити розвитку зерна. Виховання може багато, але не все.