Здавалка
Главная | Обратная связь

Прагнення жити чи прагнення до свідомої діяльності, тобто прагнення мислити, почувати, діяти, властиво, здається, не одній людині.



Ми бачимо, що і тварина, по задоволенні усіх своїх тілесних потреб, не залишається спокійною: вона доступно нудьзі, любить гратися, співати, виявляє явні ознаки цікавості, шукає ласки.

Чим вище порода тварини, тим прояви потреби свідомої діяльності помітніші.<...>

6.Але навряд чи є страшніше покарання для людини, як, задовільнивши усім її фізичним потребам, у той же час лишити її по можливості всякої психічної діяльності, повне позбавлення якої, на щастя, неможливо. Навряд чи може бути покарання важче одиночного відокремлення і без роботи, в американській в'язни­ці, чистій, теплій, при столі, зовсім не бідному. Віл, поставлений у таке положення, буде ще жиріти, але людина незабаром вдається в відчай і впадає в божевілля, якщо не знайде в самій собі джерела душевної діяльності.

7. ...Одним із самих звичайних мотивів людських вчинків є відшукування так званих розваг, чи, іншими словами, матеріалів для психічної діяльності. Книги... карти... вечірки, прогулянки, іграшки всякого роду для малих і дорослих, вино, сон, нарешті, як останній засіб від нічого робити — усе це і безліч інших видів
дозвілля не має в сутності іншого значення, як задоволення при­родженого людській душі прагнення до безперервної діяльності.
Страшна і жалюгідна фраза убити час, що так часто чується,найкраще характеризує це корінне і велике прагнення душі. Людині так мало, здається, відпущено часу, а тим часом вона шукає всі­ляких способів убивати його. Чому ж людина так сердиться на час,
якого у запасі в неї так небагато? Не на час сердиться людина, а тільки виражає цією фразою муки душі, нічим не зайнятої.

Хто спостерігав над дітьми, той знає, що дитя щасливе не тоді, коли його забавляють, хоча воно і регоче, але тоді, коли воно зовсім серйозно займається захоплюючою його справою.

...І помітьте, що після веселощів діти неодмінно нудьгують і що за сильним сміхом майже завжди випливають сльози, тоді як самостійна діяльність залишає душу в нормальному, здоровому стані<...>

мабуть,призначено природою для збереження і розвитку родового і суспільного існування організмів<...>

12.Людина скрізь є для нас уже людиною, а не твариною, проте це не повинно нам заважати відрізняти в людині те, що спільне у неї з тваринами, від того, що складає її людську особливість. <...>

ІЗ....Тварина не усвідомлює світового значення тих інстинк­тів, яким воно задовольняє, людина помалу досягає до цієї свідомості... Психолог... повинний аналізом відрізнити, що в складних суспільних явищах належить самосвідомості людини і що - її тваринному інстинкту

15. ...Людина, як і тварина, повиніться голосу природи, але тоді як для тварин цей голос тільки спонукальні звуки, для лю­дини в міру її розвитку голос цей перетворюється в зрозуміле слово, а разом з тим і закон необхідності перетворюється в закон розумний, виконуваний тому, що він розумний, а не тому тільки, що йому не можна не коритися.

Глава VIII







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.