Главная | Обратная связь

Практичне значення серцевих відчувань

1. Наші вчинки виходять з наших бажань, а наші бажання— з відчувань, випробовуваних нами при задоволенні чи незадоволенні наших прагнень. Звідси уже випливає саме собою все практичне значення наших відчувань. ...Відчування, щоб зробитися постійним мотивом наших дій (чи, по-нашому,перетворити прагнення в бажання),повинне залишити свій слід у пам яті.От ці сліди відчувань у пам яті стають мотивом свідомих бажань…

3. Думка, що відчування в людині найдорожче, зовсім
справедлива в тім відношенні, що ні в чому так не виражається щира, непідроблена людина, як у своїх відчуваннях, виражаєть­ся сама для себе і для інших, наскільки її відчування іншим доступні. Ніщо — ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так ясно і вірно нас самих і наше відношення до світу, як наші відчування... У думках наших ми можемо самі себе
обманювати, але відчування наші скажуть нам, що ми таке: не те,чим би ми хотіли бути, але те, хто ми такі насправді.

4. Часто, наприклад, людині здається, що вона безкорислива, доброзичлива у відношенні інших людей і щиро любить друзів своїх, але нехай вона уважно прислухається до того, яким звуком відгукнеться її серце на новину про несподіваний збагачення чи підвищення її друга. Якщо серце її видасть звук веселий, то вона може подумати, що в неї дійсно добре сер­це і що вона щиро любить свого друга, якщо ж звук цей буде сумний, то нехай людина змінить думку про своє серце і про своє відношення до друзів. Ми можемо в думках вважати себе великими героями, але тільки в почуттях наших, які відклика­ються на небезпеку, ми можемо довідатися, чи дійсно ми герої. От чому Бенеке... удало сказав, що в думках наших виражаєть­ся наше теоретичне, а у відчуваннях — наше практичне відношення до світу. Утім, ту ж саму думку висловив ще колись Кант у своїй «Антропології».

5.Історія наших відчувань є найбільш інтимна історія нашої душі.З усіма скільки-небудь значними згадками в нас неодмінно зв'язані які-небудь помітні і ясно визначені відчування. У душу нашу лягають сліди не простих, але перейнятих почуттями уявлень, не прості абриси свідомості, але розфарбовані почуттями картини<...>

13. ...Ми не тому любимо предмет, що він приносить нам задоволення, але тому він і приносить нам задоволення, що ми його любимо... У всякому разі нас зв'язує з предметом самий потяг до нього, а не те задоволення, що збуджує в нас цей предмет<...>

17. Що стосується до почуття відрази, то воно є протилежність почуттю потяга... Почуття відрази ще загадковіше, ніж почуття любові<...>

19. Відраза до предмета часто з'являється тоді, коли він,задовольнивши наше прагнення, не перестає ще входити в область наших відчуттів і, так би мовити, насильно задовольняє прагнення, якого вже немає. Так, ми можемо одержати позитивну відразу до такої страви, якої наїлися до нудоти... Це стосується далеко не одних смакових відчуттів,і,якщо,наприклад, ми станемо примусово займати дитину тим,що навіть сподобалося їй спочатку, то можемо збудити в ній відразу до предмета. Цього не розуміють багато педагогів, що, почуваючи сильну любов до якого-небудь предмета, тлумачать про нього дітям до перенасичення.Такі педагоги не розміряють... свого великого інтересу до предмета з малим інтересом, збудженим у дитині тим же предметом. От також одна з причин, чому вихователями дітей повинні бути педагоги, а не спеціальні вчені: повинні бути такі вихователі і наставники, для яких самий душевний розвиток вихованця є спеціальним предметом, а не яка-небудь окрема наука.Професори чи вчителі, до пристрасті люблячі свій предмет... здатні скоріше вселити дитині відразу до предмета, ніж любов.

Глава XXI

Гнів і доброта

Ми бачимо... необхідність відрізнити елементарне почуття гніву, по-перше, від такого ж елементарного почуття відрази,а по-друге, від ненависті і помсти як таких складних душевних станів, в утворенні яких не один уже гнів приймає участь...

9.Душа наша, зустрічаючи перешкоди до задоволення своїх прагнень... прагне перебороти ці перешкоди і... збирає необхід­ні для того сили, тілесні чи душевні. От цей витяг сил для того, щоб стати в рівень із перешкодою, і виражається тим харак­теристичним почуттям, яке ми називаємо гнівом. У почутті невдоволення душа відчуває тільки хворобливий вплив перешкоди; у гніві ж душа поривається видалити цю перешкоду. Порив цей мо­же перейти в діяльність, може і не перейти, але саме відчуття душею

4.Крім ререрахованих вище... ми повинні зарахувати до елементарного... відчування нудьги, сорому, самовдоволення, доброти<...>

Глава XIX

Задоволення і невдоволення *

20. Практичне значення відчувань задоволення і невдоволення величезне, це саме ті засоби, якими природа змушує нас виконувати її вимоги. Якби органічне відчуття голоду не супроводжувалося стражданнями, то людина вмерла б від голоду незабаром після народження. Якби нудьга не супроводжувалася болісним почуттям,то що б змусило людину перейти до вільної діяльності,не вимушеної тілесними турботами?Задоволенням і стражданням природа підштовхує і заманює і людину,і тварину до виконання тих прагнень, що вкладені в їхнє тіло і душу<...>

22. ...До свідомої діяльності в її чистоті людина спонукається неприємністю нудьги, але при задоволенні цьому прагненню не почуває задоволення. Людині саме властиво захоплюватися ідеєю тієї справи, що вона робить, без усякого розрахунку на одержання яких би то не було задоволень чи щоб уникнути яких би то не було страждань. Навпаки, часто людина для здійснення своєї ідеї зневажає і задоволеннями, і стражданнями і коли працює, то не почуває ні тих, ні інших. І тільки при такім відношенні людини до справи для неї можлива творчість...

Гл а в а XX