Главная | Обратная связь

Відчування потягу і відрази

11. Почуття потягу до предмета ми визнаємо тим загальним значенням, що однаково знаходиться у всіх родах любові, починаючи від самого чуттєвого і доходячи до найвищого. Де є любов, там є неодмінний потяг до предмета... Але відчування цього потягу є саме те відчування, з яким розвиваються... найрізноманітніші психічні стани, що ми байдуже називаємо любов'ю: лю­бов до дітей, до жінки, до друга, до природи, до мистецтва, лю­бов до задоволення, любов до грошей і т.д.

12. Отже, любов, чи почуття потягу, є специфічне почуття...яке всякий з нас випробовує, але яке... неможливо визначити.

Тут і далі наводяться скорочені назви глав.

якому-небудь випадковому предметі. Так, людина, яка позбавилася від великої небезпеки, кидається обіймати першого зустрічного, так, людина, що одержала несподіване задоволення своїх сильних бажань, виливає почуття доброти, що її переповняє, на кого потрапило: не тільки на людей і тварин, але навіть на бездушні речі<...>

23. Почуття доброти, точно так само, як і почуття гніву чи почуття любові, саме по собі ні добре, ні погане в моральному відношенні, але, поєднавшись із уявленнями й іншими почуттями, воно може бути джерелом як моральних, так і аморальних психічних явищ: воно може вести до щедрості, але також веде і до безглуздої марнотратності; воно може сприяти розвитку людяних відносин між людьми, але воно ж веде до того потурання всьому поганому, від якого суспільство стільки... страждає... От чому, якщо вихователь повинний піклуватися про те, щоб не зробити душу гнівною, не виховати так званої жовчної людини, що шукає завжди і у всім їжу своєму гніву, то точно так само повинний він піклуватися і про те, щоб не виховати душі безглуздо доброї, що виливає свою доброту на що потрапило і частіше на зло, чим на добро, тому що зло хитріше добра: уміє підстерігати добрі хвилини людини і користатися ними. Словом... він повинний подбати, щоб не виховати в ній тієї пряникової душі, у якій також немає ніякого морального достоїнства.

Глава XXII

Страх і сміливість

4. ...Почуття страху — таке типове і знайоме кожному почуття, що, як тільки воно ворухнеться в душі, так кожен і визнає його за страх і не змішає ні з гнівом, ні із сумом... Страх, що відбувається від того чи іншого стану організму, а не від якої-небудь усвідомленої нами небезпеки, ми називаємо інстинктивним, чи органічним, на відміну від душевного<...>

9.Важко вирішити, як виникає в нас уперше почуття
страху: від чого сили душі замість того, щоб рватися вперед і прагнути до подолання перешкоди чи просто страждати від неї, раптом як би побіжать від нього назад, залишаючи тіло без своєї підтримки. З тих... пір, як людина відчула, що є перешкоди.яких вона перебороти й обійти не може, вона робиться доступною страху<...>

10.Маючи на увазі душевний, а не органічний страх, ми не тільки не визнаємо дітей боязкими по природі, але, напроти,помітимо в них багато сміливості. Деякі, як, наприклад, Рід і по­части Руссо, думають, що діти вже по природі бояться темряви,

Цього пориву буде вже почуттям гніву. От чому гнів узагалі 'пристрасть, що діє рвучко: яка слабшає після пориву і знову виникаюча, якщо колишній порив не досягнув видалення перешкоди.

'10. ...Значна образа чи просто сильний удар чи навіть раптове енергічне зупинення нашої діяльності якою-небудь перешкодою не здатні так підняти почуття гніву, як дрібні перешкоди. Нічим не можна привести і людину, і тварину в такий сказ, як дрібними перешкодами його душевної діяльності, що безупинно випливають одна за другою.<...>

13....Жодне почуття не здатне так переходити в афект, як гнів. Нервова людина, розсерджена чим-небудь, довго продовжує сердитися, хоча часто не може навіть згадати, що її розсердило. У такому стані людина уже в усьому підшукує виправдувальні причини для свого безпричинного гніву.

14....Удар, завданий у гніві, може бути не тільки сильнішим того, яким його хотіла зробити людина, але навіть сильніше,ніж вона могла його зробити в спокійному стані. От чому так небезпечно віддаватися гніву з дітьми; розсерджена людина і
сама не оцінює вагу і свої удари. Причастому повторенні, гнів дуже зручно переходить у постійний органічний стан...

15.З почуття гніву, у поєднанні з уявленнямй й іншими відчуваннями ,відбувається безліч психічних почуттєвих станів:ненависть,обурення,помста,злість, жорстокість,тиранство і т.д.<…>

16.Хоча з почуття гніву виробляється багато таких душевних станів, що засуджуються мораллю, але саме по собі по­чуття гніву, так само як почуття любові, і не погані, і не гарні і можуть бути погані чи гарні, дивлячись на зміст тих уяв­лень, з якими вони зв'язані.Ненависть до зла таке ж достоїнство, як і любов до добра, і навпаки.<...>

18. Почуття доброти і ніжності протилежне почуттю гніву... Почуття доброти відроджується, саме тоді, коли душа випробовує, що в неї більше сил, чим стрімкості в її прагненні. Надмір сил, порівняно зі стрімкістю прагнень, відображається в душі почуттям доброти, ніжності і пестливості, що точно так само, як і почуття гніву, прагне індивідуалізуватися, зосередитися на якому-небудь окремому предметі і вилитися на нього<...>